УДК 37.038:504
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ.
Литвиненко О.І., кандидат біологічних наук, доцент, методист
Палічева Г.В., директорХерсонського обласного Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді
Анотація.
Дана стаття представляє матеріал на засаді аналізу прикладів використання комп’ютерних технологій в роботі Херсонського обласного Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Результати аналізу дозволяють визначити сучасною парадигмою удосконалення позашкільної екологічної освіти комбінування нових інформаційних технологій з традиційними на базі сполучення натуралістичного і гуманітарного напрямків.
Ключові слова: екологічна позашкільна освіта, комп’ютерні технології, натуралістичні прийоми, комбінування технологій.
Впровадження в освітній шкільний та позашкільний процес новітніх інформаційних технологій навчання сприяє розширенню та поглибленню теоретичних знань, активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розкриттю їх творчого потенціалу, наданню результатам навчання практичної значущості. Мета освіти – це формування ключових компетенцій. В наш час, в зв'язку з глобальною екологічною кризою та визначенням екологізації освіти основною парадигмою в досягненні сталого парадигмою удосконалення позашкільної екологічної освіти комбіноване використання нових інформаційних технологій наряду з традиційними з одночасним сполученням натуралістичного і гуманітарного напрямку розвитку, саме формування екологічної компетентності учнів набуває все більшої значущості [1,2].
Структура компетенції, в тому числі і екологічної, включає три компоненти: когнітивну, діяльну і особистісну. Когнітивна компонента – це спеціальні знання певного рівня, на основі яких і можлива спрямована діяльність, яка приведена до розуміння шляхів вирішення сучасних проблем. І хоча у складі екологічної компетенції вже назрів час найактивнішого прояву діяльної та особистої компоненти, рівень когнітивної зостається недостатнім і гальмує позитивні прояви практичної екологічної діяльності. Більшість у суспільстві знаходиться у полоні антропоцентричного світогляду. Формування нового, екобіоцентричного світогляду потребує іншого рівня освідченості, осмислення іншого об'єму інформації та якості узагальнень. Основним чинником в рішенні цього завдання покликана бути зміна у використанні в освіті інформаційно-комуникативних технологій. Як відомо, інформаційно-комунікативні технології навчання – це методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання. Вони включають як інформаційні, так і педагогічні технології, тобто не тільки сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації з допомогою комп'ютерів і комп'ютерних комунікацій, але й вивчення, розробку і системне використання принципів організації навчального процесу для розробки таких засобів навчання, що підвищують його ефективність [3]. Пошуки дидактичних засобів і підходів у навчанні, які б могли гарантувати будь-якому викладачеві високі результати – це безмежна дія, але вона має певну характеристику у визначеному часі. Інновацією сучасних технологій в освіті є в першу чергу її комп'ютеризація.
Точкою відліку появи нових інформаційних технологій навчання в масовій школі вважається урядова постанова "Про заходи щодо забезпечення комп'ютерної грамотності учнів середніх навчальних закладів і широкого впровадження обчислювальної техніки в навчальний процес", прийнята в 1985 році. Згодом з'явились фундаментальні та прикладні вітчизняні психолого-педагогічні дослідження з питань інновацій в названих технологіях. Дидактичні проблеми й перспективи використання інформаційних технологій у навчанні досліджувала І.В.Роберт [4,5,6]; психологічні основи комп'ютерного навчання визначив Ю.І.Машбіц [7,8]; систему підготовки вчителя до використання інформаційних технологій в навчальному процесі запропонував і обґрунтував М.І.Жалдак [9].
В даній статті ми звертаємось до практичної сторони питання – до використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації екологічної освіти в позашкільній роботі. Тема є актуальною тому, що сучасна екологічна освіта, як шкільна, так і позашкільна знаходиться у стані накопичення попиту апробації та удосконалення методів прийому, обробки, передавання, відображення, управління та використання дидактичної інформації. Ми спираємось на теоретичне визначення екологічної освіти як безперервного та одночасно поліпарадигмального процесу навчання, виховання та розвитку особистості, що спрямований на формування системи наукових і практичних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки та діяльності, які забезпечують відповідальне відношення людини до оточуючого соціально-природного середовища. Педагоги-практики констатують, що саме в екологічній освіті інформаційні технології, як система методів навчання, що забезпечує оптимальне та ефективне сприйняття, засвоєння та використання навчальної інформації в інтерактивному режимі, є найбільш доцільною для рішення навчальних і виховних завдань [10,11]. Ми також підтримуємо тезис про те, що стосовно екологічної освіти процес обміну інформації, коли учень є позмінно джерелом і приймачем цієї інформації, дає можливість моделювання в певному інформаційно-педагогічному середовищі реальних природних і життєвих (суспільних) ситуацій. Таким чином створюється модель відповідних екологічних обставин регіону, який приваблює увагу до певного оперативного реагування того, хто приймає інформацію на ці ситуації, як користувача системи. Але найбільшу стурбованість при використанні комп’ютерних технологій для формування саме екологічної компетенції викликає наявність такого парадоксу: ми вводимо дітей у віртуальний світ для того, щоб викликати інтерес до світу природного. Рішення проблеми ми бачимо у відродженні на новому рівні інформаційно-комунікаційних технологій натуралістичного напрямку екологічної освіти. Саме інтеграція натуралістичних та гуманітарних напрямків сучасної екологічної освіти на базі комп’ютеризації навчання дозволяє у позашкільному навчанні підтримувати інтерес та зацікавленість при використанні традиційно-інформаціонних та активних форм і методів. Сполучення названих методів вивільнює творчі здібності учнівської молоді, спонукає творчі задатки до подальшого розвитку, а це завдання в системі позашкільної освіти є пріоритетним [12,13].
В Херсонському обласному Центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (ХОЦЕНТУМ) традиційно-інформативними формами і методами, які збагачуються в процесі практичної роботи прийомами комп’ютерних технологій, є засідання гуртків («Юний еколог», «Юний ботанік», «Юний ентомолог» тощо), на яких застосовуються комп’ютерні навчальні програми відповідно до профілю гуртка. Специфічністю, яка дозволяє значно підвищити якість наданих знань про внутрішню будову рослин та тварин, є використання комп’ютерної насадки на мікроскоп. Названий пристрій використовується як для трансляції постійних препаратів на екран для ілюстративних цілей, так і для обговорення з юннатами результатів лабораторних і практично-дослідницьких занять за їх власно виготовленими препаратами. Колекція електронних зображень препаратів складає певний оригінальний банк матеріалів краєзнавчого напрямку, який використовується також вчителями-курсантами Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.
На заняттях гуртків «Юний медик», «Біологія людини», «Фітотерапія» в ХОЦЕНТУМ застосовується програмно-методичний комплекс «Віртуальна лабораторія – «Біологія людини 8-9 клас» з використанням всіх видів інтерактивних, аудіовізуальних і екранно-звукових засобів навчання спрямованих на розвиток розумових здібностей та пізнавальної активності учнів. Програмно-методичний комплекс має змістову частину та конструктор уроків, що дозволяє керівнику гуртків спиратись на певні алгоритми елементів віртуального уроку або повністю моделювати заняття у віртуальному просторі. Практика використання програм показує, що найбільш ефективними у двохгодинному занятті є інтегральне монтування їх елементів в якості фрагментів заняття поєднуючи їх з практичною роботою. Підвищення результативності занять такої структури зв’язано з тим, що передачу нової інформації від вчителя виключно з вербального метода переорієнтовано на здобуття учнем інформації за допомогою комп’ютерних технологій.
Як відзначає професор Вербицький В.В. «…використання комп’ютерних навчальних програм приведе до відходу від ілюстративно-пояснювальної функції до інструментально-діяльнісної та пошукової, що сприятиме розвитку критичного мислення та набуття навичок та умінь використання отриманої інформації і переведення її у абстрактній форми з узагальненням змісту» [14, с. 66].
Гуртки вищого рівня «Експериментальна біологія», «Основи біології», «Екологічна біохімія», застосовують у своїй роботі електронний посібник з курсу «Загальна біологія», який містить повний курс лабораторних і практичних робіт, підтримує і доповнює чинні друковані підручники з біології 10-11 класів, має відео фрагменти з голосовим супроводом, комп’ютерні анімації, статистичні та динамічні ілюстрації, схеми. Наприкінці роботи програма оцінює знання дітей за 12-бальною шкалою. Для гуртківців початкового та основного рівня навчання є програмно-методичний комплекс «Природознавство 5-6 клас».Використання вказаного засобу забезпечує розвиток творчої здібності учнів, їх бажання продовжувати самостійну роботу.
Гостро стоїть у позашкільному навчанні створення дієвого та ефективного засобу оцінки якості знань учнів. Керівники гуртків офіційно не виставляють у журналах гурткової роботи оцінки, проте складно перевірити у системі якість засвоювання учнів програми гуртка. Досвід нашої роботи по залученню програми «Система інтерактивного тестування» та «Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів» показує, що їх застосування особливо ефективне на підсумкових заняттях всіх рівнів гуртків, а також для перевірки рівня знань при видачі свідоцтва «Про позашкільну освіту».
Як відомо, поєднання інформації позашкільної освіти з провадженням комп’ютерних технологій навчання і використанням у навчальному процесі програмних педагогічних засобів разом за комп’ютерними програмами різного навчального призначення, (навчальних, демонстраційних, контролюючих, тестуючи, моделюючих тощо) створює підґрунтя для перегляду змісту роботи творчих учнівських об’єднань [14].
Слід зазначити, що значному застосуванню у навчальному процесі комп’ютерних технологій сприяло створення у ХОЦЕНТУМ в 2006 році еколого-натуралістичного інформаційного Центру, який містить у собі: інформаційний сайт нашої організації, електронну пошту, радіо-інтернет, бібліотеку та відеотеку екологічного змісту, програмне забезпечення, міні-клас з доступом до Інтернету.
Інформаційний сайт ХОЦЕНТУМ (htth://www/junnat/kherson/ua ) надає можливість швидко знайти інформацію з питань екологічної освіти на Херсонщині, в Україні, презентувати методичні розробки педагогів Центру, результати досліджень гуртківців. Для юннатів міста та області діє сторінка конкурсів: «Мої домашні улюбленці», «Чи знаєш ти степи України ?».
Роботу сайту відзначено грамотою Національного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Міністерства освіти України у конкурсі на краще інформаційне представлення позашкільного закладу «Краща розробка веб-сайту».
Активною формою навчання для нас є екскурсії в природу, (в тому числі і для вивчення рослин закритого ґрунту в теплицях, оранжереях та дослідження в куточках для тварин) або знайомство з прийомами медичного обстеження та допомоги у відповідних закладах. Особливе місце в процесі екологічної позашкільної освіти в ХОЦЕНТУМ займають експедиції. Вони відтворюються як у формі одноденних походів в околиці міста, або в межах зелених насаджень, в основному за методичними розробками екологічних стежок різного тематичного змісту («Деревні переселенці», «Степові рослини Вірьовчаної балки), так і в формі багатоденних експедицій. Останнє є необхідною і продуктивною частиною екологічної освіти на Херсонщині хоча б тому, що на нашій території знаходяться два з чотирьох біосферних заповідника України, національний природний парк та мережа заповідних територій іншого рангу. У відповідності до Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків України (від 21.09.98) природно-заповідні установи мають бути регіональними центрами екологічної освіти. Вони здійснюють еколого-освітню діяльність у співпраці з іншими зацікавленими державними установами, використовуючи свою унікальну природничу й історико-культурну базу, а також багатий інтелектуальний і науковий потенціал працівників. Співпраця ХОЦЕНТУМ з Біосферним заповідником «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фалц-Фейна і Чорноморським біосферним заповідником продуктивна і перспективна. Інформаційно-комунікаційні прийоми використовуються в ній ще майже епізодично. Так для теоретичної підготовки учасників експедицій до екскурсій в еталонні ділянки заповідних територій активно використовується створений в ХОЦЕНТУМ сучасний комп’ютерний клас з подключенням до Internet. Використання прикладних програм для створення рефератів та презентацій на базі даних Червоних книг України спонукає учнів до творчого сприйняття змісту екскурсій, до осознаного збору матеріалу для дослідницьких узагальнень.
Для вивчення закономірностей в екологічних системах, які значно змінені анропогенним впливом, велике значення має диференціація об’єктів на автохтонні та інтродуковані, акліматизовані. Тому в ХОЦЕНТУМ проводиться робота по створенню визначників рослин та тварин на базі такої диференціації. Це є дієвим педагогічним прийомом названого напрямку роботи з активним включенням гуртківців у створення програмного продукту та бази електронної інформації еколого-натуралістичного змісту. Так вихованець гуртка «Юні ентомологи» Кубаров Тимофій (2009 рік), член НТУ «Юннат» ХОЦЕНТУМ представив на обласному етапі конкурсу-захисту науково-дослідних учнівських робіт, наукову розробку сайту «Юннатівська ентомологічна школа», за що отримав призове місце. У 2011 році призове місце здобула робота на тему «Інформаційний комплекс «Екосистема Херсонщини», яку виконав гуртківець, учень 10 класу Фізико-технічного ліцею при Херсонському національному технічному університеті Дмитро Чома. Створений ним інформаційний комплекс представляє собою електронний визначник деревних рослин – інтродуцентів півдня України. Програма за якою складений ключ визначення, буде в подальшому використана для інших елементів екосистеми. Показово, що автор визначає в роботі такі плани на майбутнє: « поповнити базу даних через зроблені власноруч фото обєктів та їх характеристики, розроблення WEB-варіанту програми з метою поглиблення знань про екосистему Херсонщини, збагачення можливостей зміни мов тощо».
Наявність у Центрі сучасного технологічного обладнання (комп’ютерна відеонасадка та мікроскопи різних марок) спонукає юннатів до створення нових особистих носіїв інформації, які можуть бути запропоновані під час проведення занять гуртків різного профілю.
За допомогою відеонасадки під час лабораторних та індивідуальних занять гуртківцями створено «Каталог мікроскопічних водоростей річки Рвач», створюється визначник прямокрилих Херсонської області.
Результати пізнавальних екскурсій, наукових експедицій оформлюються у вигляді презентацій за програмою Microsoft Office PowerPoint, а також розробляють у електронному вигляді маршрути екологічних стежок: «Урочище Буркути», «Нижньодніпровські плавні», «Приморськими степами», «Заказник Микільського поселення змій».
Підвищення ефективності екологічної освіти в названих формах суттєво полегшується при комбінованому використанні нових інформаційних технологій наряду з традиційними, окремо з аудіальними, візуальними і аудіовізуальними. Така інтеграція технологій дозволяє сполучати два види навчання: інтерактивне та рецептивне. Для викладача таке сполучення має велике значення у плані управління пізнавальною діяльністю учня, у його мотивації, у формуванні та коректуванні відповідного установлення учня на учбову діяльність по вивченню предмету, окремо екології. Названі обставини дозволяють у повній мірі і на більш високому рівні реалізувати такі принципи навчання, які найбільш важливі при вивченні екології: науковість, наочність, доступність. До переваг інформаційних технологій відносять також мобільність, портативність, можливість демонстрації комп’ютерного та відео зображень, відображення навчальних проекцій на великий екран у незатіненому приміщенні і навіть при включеному освітленні, що важливо для навчального процесу. У системі позашкільної освіти, як і в педагогічній системі в цілому, для ефективності контакту викладач-учень велике значення має оперативність обміну інформацією, тобто можливість швидко передати великий об’єм інформації. Використання загальних периферійних пристроїв сучасних комунікацій: жорсткі диски, модеми, принтери тощо сприяють розвитку дистанційної екологічної освіти.
Наведені вишче дані доводять, що відносно до проведення позашкільних занять з дисциплін природничого циклу, в тому числі при формуванні екологічної компетентності, сучасні інформаційні технології додають механізми в організації і управлінні пізнавальним процесом учнівської молоді для більш детального аналізу та сприйняття значущої для них інформації, оперування з нею та її переходу у міцні знання. А знання реалізуються тільки через компетенцію…
Педагогічний колектив ХОЦЕНТУМ створює систему роботи по реалізації на регіональному рівні сучасного глобального завдання для освіти сталого розвитку – формування нового світогляду особистості. Використання в роботі інформаційно-комунікаційних технологій, інваріантна їх апробація та накопичення попиту на певному часовому етапі дозволяє визначити парадигмою удосконалення позашкільної екологічної освіти комбіноване використання нових інформаційних технологій наряду з традиційними на базі сполучення натуралістичного і гуманітарного напрямків.

Література.
1. Стратегія ЄЕК ООН для освіти в інтересах стійкого розвитку. // Надихаємо на дії, №1(1), 2008, с. 43-45.
2. Степаненко С. О. Про перебіг реалізації в Україні стратегії «Освіта для стійкого розвитку» / С. О. Степаненко // Надихаємо на дії. – 2008. – №1(1). – С. 8-12.
3. Демічева І. О. Використання інформаційних технологій на уроках біології. / І. О. Демічева // Інформаційні технології на уроках біології. / Укл. К. М. Задорожній – Харків: Вид група «Основа», 2009. – С. 3-77.
4. Роберт И. В. Новые информационные технологии в обучении: дидактические проблемы, перспективы использования / И. В. Роберт. – М.: Школа-Пресс, 1994. – 205 с.
5. Роберт И. В. Информационно-предметная среда со встроенными элементами технологии обучения / И. В. Роберт. // Педагогическая информатика. – 1995. – №2. – С. 15-17.
6. Роберт И. В. Распределённое изучение информационных и коммуникационных технологий в общеобразовательных предметах / И. В. Роберт. // Информатика и образование. – 2001. – №5. – С.12-16.
7. Машбиц Е. И. Компьютеризация обучения: проблемы и перспективы / Е. И. Машбиц. – М. : Знание, 1986. – 80 с. ( Новое в жизни, науке и технике. Сер. «Педагогика и психология», №1)
8. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. / Е. И. Машбиц. – М.: Педагогика, 1988. – 192 с. (Педагогическая наука – реформе школы).
9. Жалдак М. И. Система пjдготовки учителя к использованию информационных технологий в учебном процессе: автореф. дис. на соискание степени д-ра пед. наук. / М. И. Жалдак. – М., 1989. – 30с.
10. Аниськин В. Н. Информационные технологии в экологическом образовании. // www.ito.su/1999/II/4/466.html
11. Шолохович В. Ф. Основы экологии и природопользования [учеб. пособие] / В. Ф. Шолохович. – М. : Просвещение, 1995. – 128с.
12. Успенска В. О. Застосування активних форм і методів навчання як один зі шляхів формування пізнавальних інтересів учнів у процесі викладання біології / В. О. Успенска – К. : Шкільний світ, 2001. – 98 с.
13. Величко Н. Д. Розробка уроків з поєднанням традиційно-інформаційних та активних форм і методів / Н. Д. Величко. // Інформаційні технології на уроках біології. / Укл. К.М.Задорожній – Харків: Вид. група «Основа», 2009. – С. 78-104.
14. Вербицький В. В. Модернізація позашкільної еколого-натуралістичної роботи / В. В. Вербицький. // Основи еколого-натуралістичної освіти [науково-методичний посібник]. – К., 2005. – С. 6-68.

Использование информационно-коммуникационных технологий для повышений качества экологического образования.
Аннотация.
В данной статье представлен материал на основе примеров использования компьютерных технологий в работе Херсонского областного Центра эколого-натуралистического творчества учащейся молодёжи. Результаты его анализа позволяют определить современной парадигмой усовершенствования внешкольного экологического образования комбинированное использование новых информационных и традиционных технологий на основе сочетания натуралистического и гуманитарного направлений.
Ключевые слова: экологическое внешкольное образование, компьютерные технологии, натуралистические приёмы, комбинирование технологий.