Впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського

ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО
В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ХЕРСОНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ
ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Матеріали до виступу на науково-практичної конференції «Виховання дбайливого ставлення до природи у світлі педагогічних ідей В. О. Сухомлинського у рамках Всеукраїнського зльоту з нагоди 90-річчя з дня народження В.О. Сухомлинського;.
м. Суми, ІІ Всеукраїнський зліт учнівських лісництв, 2008 р.

На всіх етапах розвитку людства підготовка до життя і праці молоді була і є головною в процесі виховання. З переходом до нової економічної політики система народної освіти переорієнтовується на сучасні завдання, в яких неабиякої ваги набуває підготовка молоді до трудової діяльності за творчими розробками В.О.Сухомлинського. Можливо, однією з причин актуальності досвіду Павлиської школи в наш час є те, що думки і досвід Василя Олександровича мають загальнолюдську цінність, походять від народної педагогіки, несуть їдеї гуманності.
У педагогічній спадщині павлиського Добротворця велика увага надається екологічному вихованню школярів, вихованню в них дбайливого ставлення до природи. Немає потреби нікого переконувати в тому, наскільки це питання актуальне сьогодні та, зокрема, для профільного дитячого закладу, яким є Херсонський обласний Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (надалі – ХОЦЕНТУМ), адже виховання природою – основа педагогічної системи В.О.Сухомлинського і основа діяльності позашкільного закладу еколого-натуралістичного спрямування.
Золоте серце видатного педагога було сповнене як великою любов’ю до дитини, так і надзвичайною любов’ю до природи.
Як відомо, у Павлиській школі за часів В.Сухомлинського, проводились спеціальні уроки з охорони природи ("Рослини – джерело кисню на Землі", «Грунт – багатство нашої країни» тощо).
З ініціативи Василя Олександровича була введена в табель успішності оцінка за ставлення учня до природи, яку спільно виставляли класний керівник і вчитель біології.
Велика роль у системі педагога приділяється природі, як об’єкту пізнання, сфері активної діяльності.
В книзі "Серце віддаю дітям" В.Сухомлинський говорить: "Тут, у природі, вічне джерело дитячого розуму". Навчання в зелених класах, складання книжок, картинок про природу, подорожі в природі, проведення уроків мислення, кімната казки, острів чудес, куточок краси, використання в духовному житті пісні, книжки, проведення свят троянд, польових квітів, праця в саду матері та інші знахідки педагога сприяють розумовому розвитку дітей, засвоєнню духовних цінностей, виховують турботливе, бережне ставлення до природи.
У Павлиській школі, якою керував Сухомлинський, кожен рік працювало 40-45 гуртків. Це технічні (слюсарів-конструкторів, токарів, електротехніків, механізаторів, радіотехніків, столярів), сільськогосподарські гуртки (юні тваринники, юні селекціонери, юні квітникарі. юні ґрунтоводи).
"Важливий шлях підготовки учня до трудової діяльності – зазначає В.О.Сухомлинський – це праця по його бажанню і вибору відповідно до його задатків, інтересів, нахилів. Уже у молодшому віці дитині хочеться робити не тільки те, що робить весь клас на уроках праці, але й дещо своє, вона прагне оволодіти тонкощами справи. Життя потребує позакласного трудового навчання".
Таке позакласне трудове екологічне виховання засобами природи покликані здійснювати і гуртки ХОЦЕНТУМ, за яким би профілем вони не працювали. Керуючись мудрими настановами Василя Олександровича, педагоги Центру розкривають перед своїми вихованцями чудові сторінки природи, вчать берегти природу, примножувати її багатства.
У своїй практиці педагоги закладу використовують більш як 50% практичних занять, тобто 50% безпосередньо живого спілкування з природою: проводять комбіновані заняття, де теоретичні профільні заняття тісно переплітаються і закріплюються формуванням практичних умінь і навичок; у гуртках широко застосовується екскурсійна форма навчання. Все це сприяє вихованню творчої спостережливості школярів, активному, самостійному дослідженню навколишнього світу. Живий відгук у серцях вихованців знаходять багаточисельні екскурсії до ботанічного саду, зеленого господарства, гідро і дендропарків міста Херсона, річки Вірьовчиної.
Принципи ціннісного ставлення до природи, виховання почуття особистої причетності до збереження природних багатств притаманний і для організації в ХОЦЕНТУМ експедицій до біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім.Ф.Е.Фальц-Фейна, що вже три роки поспіль дають можливість ознайомити школярів з діяльністю заповідника у справі охорони та міграції птахів, проводити дендрологічні спостереження.
Завдяки успішно реалізованому у 2006-2007 рр.. Міжнародному проекту "Екологічна освіти дітей та юнацтва для сталого розвитку степового Причорномор’я", юннати мали змогу брати активну участь у проведенні семи експедицій, де науковий супровід методистів Центра, провідних спеціалістів Херсонського державного університету, Чорноморського біосферного заповідника, заповідника "Асканія-Нова" дав можливість вивчати, досліджувати біорізноманіття свого регіону. Наразі організовано такі експедиції:
- "Микільський заказник змій";
- "Чорноморський біосферний заповідник";
- "Комплексне фауністичне і флористичне дослідження Причорноморського степу";
- "Потьомкінський острів у дельті Дніпра";
- "Обстеження дельтової частини Нижньодніпровських плавнів".
У червні 2007 року на території заповідника "Асканія-Нова" працював експедиційний табір "Фламінго", учасниками якого були 20 школярів.
За програмою польової експедиційної практики проведені лекції, практикуми та екскурсії за різноманітними тематиками, починаючи від історії засвоєння і заселення степів Таврії та створення Ф.Е. Фальц-Фейном заповідної зони. Діти вивчали методи годування та догляду за дикими тваринами зоопарку, вирощування молодняка тварин, інкубації птахів; побували у загонах Великого Чапельного поду, де мали змогу спостерігати за дикими тваринами у напіввільних умовах.
У ході експедицій, дітьми зібрано гербарний матеріал даної місцевості, відібрано зразки представників прямокрилих для подальшого утримання в інсектарії Центру.
У липні 2008 р. юннати Центру активно вивчали біорізноманіття Нижньодніпровських плавнів. У дітей була можливість на практиці дізнатись про гідробіологічні методи дослідження, поспілкуватись з вченими Чорноморського біосферного заповідника та Херсонської гідробіологічної станції. На базі табору "Чайка" (м. Гола Пристань) учні дослідили видовий склад рослин та їх використання в українських народних традиціях та обрядах.
Дослідження вихованців покладені в основу написання науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України, це: "Аранеофауна міста Херсона та його околиць", "Фауна прямокрилих Херсонської області та інших.
Педагоги Центра, вчать дітей критично оцінювати споживацько-утилітарне ставлення до природи, вміти протистояти проявам такого ставлення доступними способами, залучають до активної участі у практичних природоохоронних заходах.
Яскравим прикладом таких дій, вкладу школярів у природоохоронну справу є неодноразові трудові десанти по ліквідації стихійних сміттєзвалищ в Антонівському лісництві – 2007 р.; висадка саджанців сосни у Цюрупинському лісі, на місці постраждалого від пожежі у рамках акції "Майбутнє лісу – у твоїх руках" та Президентської акції "Зелена толока" - 2008 р.
Посильне екологічне просвітництво здійснюється дітьми, завдяки організації акцій: "Не паліть листя", "Бережіть першоцвіти", проведенні виставки "Букет замість ялинки", у виступах екологічного театру "Останній герой", "Екологічний теремок" тощо.
Великі шанси зближення дитини з природою В.О. Сухомлинський вбачав у способах поєднання теоретичних знань з різними видами суспільнокорисної праці. Працюючи в природі, учні поглиблювали свої знання про неї, перевіряли їх на практиці, оволодівали умінням і навичками дбайливого ставлення до природи.
В Павлиській школі склалися свої трудові традиції:
- виготовляти під час літніх канікул посібники для біологічного кабінету;
- прикрашати перед початком навчального року і перед початком іспитів класні кімнати і шкільний двір;
- плести вінки з живих квітів і прикрашати ними портрети, на стіл вчителю – букет квітів;
- праця під час весняного і осіннього тижня саду;
- день першого снопа;
- свято першого хліба. Це свято молодших школярів. Зібравши пшеницю на своїх ділянках, обмолотивши зерно на маленькій молотарці, діти здають його до млина, одержують борошно. Матері їм випікають хліб;
- благоустрій села;
- трудова допомога класного колективу батьками своїх однокласників.
"Уже в ранньому віці дитина повинна усвідомлювати, що джерелом матеріальних і здобутих благ є праця".
Найпростіша праця тут пов’язана з дослідництвом, експериментом, творчістю педагогами створюються умови для поєднання розумової і фізичної діяльності. Наприклад, у вирощуванні цукрових буряків дуже багато одноманітних нецікавих трудових процесів. Але в школі Сухомлинського цю працю зробили творчою, поставивши дослідницьку мету, - знайти шляхи збільшення вмісту цукру в коренеплодах буряків.
Доклавши зусиль, учні самі виготовили сіялку, молотарку, токарні верстати, автомобіль, мотоцикл.
"Любов до праці на землі, - писав Василь Олександрович у статті "Особлива місія", - народжується лише там, де нива, сад, город – лабораторія думки, де одноманітні трудові процеси – не кінцева мета, а засіб досягнення мети – радості творчості, дослідницької праці. Копаючи землю, вносячи добрива, копаючись у буквальному розумінні, в гною, в перегної, людина може переживати інтелектуальну радість – радість дослідника – радість творця".
Великі можливості для виховання бережливого ставлення до природи в процесі праці закладені у роботі гуртківців Херсонського обласного Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді на навчально-дослідних ділянках.
Навчально-дослідні ділянки – "царство землі", як називав їх В.Сухомлинський, педагоги використовують для дослідної діяльності школярів, створення колекцій і роздаткового матеріалу для занять гуртків; одержання кормів для тварин куточка живої природи. Праця на ділянці (садіння і вирощування різних рослин) дає учням широкий простір для творчості, виховує в них почуття захоплення результатами праці у саду, в квітнику, теплиці, стимулює школярів до охорони природи як суспільної власності.
На навчально-дослідній ділянці Центру виділено кілька зон: квітково-декоративні рослини, плодово-ягідні культури, лікарських, овочевих, злакових рослин, невелика теплиця, тут протягом року проводяться різноманітні досліди і спостереження.
Великого значення В.О. Сухомлинський надавав вихованню бережливого ставлення до хліба. Його світогляд формувався на таких народних джерелах, як батьківські і дідівські заповіді. Педагог через все життя проніс слова свого батька: "…не забувай про хліб. Хліб – це праця людська, це й надія на майбутнє і міра, що нею завжди вимірюється совість твоя і твоїх дітей".
Вихованню любові до землі, до людей, сільськогосподарської праці, бережливого ставлення до хліба сприяє куточок хліба, створений три року тому в нашому закладі.
Екскурсія охоплює і історію створення хліба, і сучасні досягнення в хліборобській галузі, і сторінки голодомору, і етнографічний аспект: українські народні традиції використання хліба. За час дії куточка тут побувало більше як 2000 дітей. Сподіваємось, що кожна дитина, після відвідування куточку хліба, понесла у своєму серці ідею святості окрайчика хліба, крихтини, повагу до великої людської праці.
З метою ознайомлення зі світом професій, пов’язаних з хліборобством, організовано екскурсії до кафедри Херсонського державного аграрного університету, до цехів хлібокомбінату №1 м. Херсона.
Зважаючи, що на сьогоднішній день набуває особливого значення виховання молоді з новим світоглядом, мотивація підростаючого покоління до вивчення історії українського народу, виховання поваги до старшого покоління, усвідомлення феномену голодомору, як трагедії українського народу, виникла необхідність створення комплексної програми з національного виховання, бережливого і економного ставлення до хліба. Таким чином, в Центрі створено виховний проект "Хліб – очима дітей", яким передбачено ряд організаційних, інструктивно-методичних, навчально-виховних заходів.
У квітні, у рамках проекту, проведено школу педмайстерності "Психолого-педагогічні аспекти та методичні прийоми проведення занять з учнями загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів у позаурочний час "Голодомор – трагедія українського народу".
Особливе місце у системі навчально-виховної роботи Центру займає еколого-естетичне виховання.
"Дитині треба показати, що в світі є не тільки потрібне, корисне, а й красиве. З того часу, коли людина стала людиною, з тієї миті, коли вона задивилася на квітку і вечірню зорю, вона стала вдивлятись в саму себе" (В.О.Сухомлинський).
Організовуючи пізнавальну діяльність учнів, педагоги Центру прагнуть того, щоб у поєднанні з розумовим і трудовим вихованням формувалась емоційна сфера дитини. Під час спостережень за фактами і явищами природи керівники гуртків практикують уроки милування природою. Це заняття "Танок осіннього листя", "Сумна пісня осені", "Зима - скульптор", "Якби зорі говорили", "Хоровод весняних квітів", "Милування калиною" тощо.
З метою естетичного виховання учнів засобами природи, керівники гуртків, крім проведення екскурсій і походів у природу, використовують:
- демонстрування на заняттях ілюстрацій (репродукцій, фотографій, наочних посібників);
- бесіди з елементами художнього опису;
- розкриття естетичних елементів праці на навчально-дослідній земельній ділянці;
- читання уривків художньої прози, поезії описів, мандрівок.
Детальніше зупинимось на останньому аспекті. Мова піде про роль книги в духовному житті сучасної дитини.
"Читання – це вікно, через яке діти бачать і пізнають самих себе. З книги починається самовиховання. індивідуальне духовне життя" (В.О.Сухомлинський).
Досягнення науки і технічні можливості сьогодення, тотальна комп'ютеризація надає доступ до різних джерел інформації. Сучасні діти добре проінформовані щодо процесів, які відбуваються в різних сферах науки і техніки, соціального життя, динамічно оволодівають сучасними комунікаційними технологіями. Комп’ютер, у цілому, позитивно впливає на академічну успішність учнів, проте, отримання і накопичення знань не завжди може глибоко розкрити ті моменти життя, особливо психологічні перипетії людських відносин, осмислення яких може дати література, може дати книга.
Використання в навчальному процесі книги – є цінними ще й з того боку, що, працюючи з літературою, фактично, здійснюється самоосвіта, а отже запам’ятовування, осмислення і оволодіння знаннями відбувається на 90% ефективніше, ніж під час прослуховування лекційного матеріалу.
Ми, позашкільними, не маємо в арсеналі спеціальних підручників, так, як наші колеги у школі. Проте, наша бібліотека вміщує чимало видань, зокрема, визначників, використання яких необхідне на заняттях, під час екскурсій. експедицій, польових практик.
Останнім часом у 2007-2008 рр. бібліотечний фонд Центру поповнився на 80 примірників. Учні систематично залучаються до роботи в бібліотеці.
Велику можливість зближення дітей з літературою надають власні літературні проби пера – це участь у багатьох природоохоронних акціях, положеннями, яких передбачено конкурси художнього слова за особистими спостереженнями у природі. Це і "Допоможемо зимуючим птахам", і "Біощит", і "Джміль та бджілка", "Майбутнє лісу – у твоїх руках".
"Кожна дитина – художник". Керуючись цим принципом Сухомлинського, у гуртках широко застосовуються елементи образотворчого мистецтва під час закріплення занять про природу. Також діти створюють на папері фантастичні образи. Таке захоплююче заняття викликає у дітей бажання не лише працювати в естетичному розумінні, але й прокоментувати намальоване, дати волю своїй фантазії, оживити своїх героїв у неймовірних історіях і пригодах.
Особливим малюванням є флористичні полотна, де фарби замінені палітрою барв природи. Це і розумове і естетичне виховання водночас. Так, на заняттях гуртка "Природа і фантазія" діти вчаться бачити в непримітному сірому, або й почорнілому листку колір землі, колір птаха, затіненого листя, вчаться добирати необхідне для створення задуманого образа.
В.О.Сухомлинський говорив: "Витоки здібностей і дарувань дітей – на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, висловлюючись образно, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки".
Щорічно в обласному Центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді проходять різноманітні природоохоронні, народознавчі, валеологічні свята – свято врожаю, "Здоров’ю дитини – зелене світло", "День Святого Миколая", "Пташина ялинка", "Свято першоцвітів", "День зустрічі птахів", "День Землі", "Будь природі другом".
"Заради гарного свята слід добре попрацювати" – говорив Василь Олександрович.
Ідея свята викликає додаткові стимули розвитку творчої активності, вона задовольняє потребу дітей у грі, романтиці. Свято – це підсумок суспільно-корисної роботи колектива, кульмінаційна подія в системі трудового, морального, естетичного виховання.
Свято задовольняє потребу в масовому спілкуванні, причому спілкуванні художньо оформленому, крім того, сам колектив однолітків володіє високим виховним потенціалом.
Педагоги Центру вбачають виховне значення в тому, щоб дітей оточував не лише світ природи, але й світ праці, творчості, будівництва.
Педагогічні надбання В.О.Сухомлинського, його ідеї спілкування та взаємодії школярів з природою, спрямовані на формування в них свідомого відношення до оточуючого середовища у всіх видах суспільно-трудової діяльності, приклад для наслідування педагогів сьогодення.
Теоретична, літературно-педагогічна творчість і практична діяльність В.О.Сухомлинського жива, актуальна, в сучасній педагогіці, гордість вітчизняної педагогічної думки, це джерело творчості, що збагачує не тільки педагогіку України, але й педагогіку всього світу новими положеннями і думками.

Коротка Т.О., заступник директора з навчально-виховної роботи обласного Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді