Участь юннатів Херсонщини у Проекті «Екологічна освіта дітей та юнацтва для сталого розвитку степового Причорномор’я»
Участь юннатів Херсонщини у Проекті «Екологічна освіта дітей та юнацтва для сталого розвитку степового Причорномор’я»
Залізняк Л.В., Селюніна З.В.
Херсонська область багата на природні ресурси. Тут представлені азональний лісостеп, зональний степ, зона причорноморських посушливих степів, природні комплекси відкритого узбережжя, морські аквальні комплекси та аквальні природні комплекси мілководних морських заток, а також унікальні в Європі Дніпровські плавні.
Після Каховської греблі Дніпро розпадається на ряд великих і малих рукавів, які обмивають численні острови. Приблизно 60 островів, береги нижнього плину Дніпра, рукави та протоки утворюють плавневий комплекс. Довжина його від м. Н. Каховка до с. Рибальче (Голопристанського р-ну) - близько
Нижньодніпровські плавні зазнали значного антропогенного впливу. У першу чергу, зарегулювання стоку, як усього плину Дніпра, так і безпосередньо його дельтової частини (Каховська ГЕС). З 1955 року стік Дніпра за 5 років скоротився на 10 км3 [2]. Зменшення стоку призвело до накопичення в низов'ях ріки осадового матеріалу із усього басейну й підвищенню рівня забруднення регіону промисловими й сільськогосподарськими забруднювачами, серед яких хлорвмісні сполуки та їхні похідні, важкі метали, нафтопродукти, радіоактивні речовини та ін. У цих місцях порушена природна сезонна й багаторічна цикліка рівня води, що становить велику небезпеку для фауни плавнів. Але, незважаючи на значний антропогенний вплив, Нижньодніпровські плавні зберегли свою біологічну розмаїтість і природоохоронне значення. На жаль, у нашому регіоні немає охороняємих територій, які б репрезентативно представляли б природний комплекс плавнів.
Поряд із зональними та унікальними природними комплексами на Херсонщині були створені великі неоекосистеми: Каховське водосховище, два великих водоводних канали, зрошувальна мережа, ланцюг риборозводних озер. Тут є великі запаси прісної води, різні типи ґрунтів, придатні для сільського господарства [1, 4, 5].
Проте, у зв’язку з нераціональним природокористуванням, на Херсонщині яскраво проявляються негативні наслідки господарської діяльності людини. Такими прикладами є підтоплення територій, забруднення прибережної смуги у межах області, порушення гідродинаміки понизь Дніпра та північно-західної частини Чорного моря в цілому. Одна з головних причин цього – екологічна безграмотність населення та господарників, поблажливе екологічне законодавство.
На сучасному етапі розвитку нашого суспільства антропогенний тиск на природні комплекси значно збільшився. Найбільш негативний вплив біорізноманіття зазнає через втрату або фрагментацію середовища існування та мешкання видів, забруднення, надмірну економічну експлуатацію біологічних ресурсів та екосистем, конкуренцію з боку екзотичних, інвазійних, адвентивних видів, розвиток лісового й аграрного секторів на комерційних засадах. Відомо, що сучасні темпи втрати біорізноманіття під впливом людини перевищують природні темпи елімінації видів у 100-1000 разів [3].
У 1993 році набула сили Конвенція про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, червень 1992 р.) Два основних завдання Конвенції: по-перше, збереження біорізноманіття та збалансоване використання його компонентів; по-друге, справедливий і рівноправний поділ вигод, які можна отримати, завдяки використанню біологічних, зокрема, генетичних ресурсів. За Конвенцією, до справи збереження й збалансованого використання біорізноманіття необхідно залучати громадськість.
У зв’язку з цим, Херсонський обласний Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (ЦЕНТум) у партнерстві з Чорноморським біосферним заповідником, Біосферним заповідником "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, Інститутом природознавства Херсонського державного університету та Херсонським інформаційним центром підтримки малого і середнього бізнесу та інновацій розробили проект "Екологічна освіта дітей та юнацтва для сталого розвитку степового Причорномор’я". Проект фінансується Британським фондом "Довкілля для Європи", розпорядником якого виступає DEFRA (Міністерство з питань довкілля, харчових продуктів та сільського господарства Великобританії).
Метою проекту є формування екологічно-виваженого ставлення до оточуючого середовища і навичок раціонального природокористування у дітей та юнацтва для стійкого розвитку степового Причорномор’я.
Проект спрямовано на реалізацію трьох основних завдань:
· Перше – це створення еколого-натуралістичного інформаційного центру (ЕНІЦ) на базі Херсонського обласного Центру еколого - натуралістичної творчості учнівської молоді, який буде містити інформаційний сайт Центру, бібліотеку та відеотеку з екологічних проблем, а також міні-клас з доступом до Internet. Створення ЕНІЦ передбачено протягом вересня 2006 - січня 2007. На сьогодні нами закуплені комп’ютери, налагоджене їх підключення до Всесвітньої інформаційної мережі. Створено сайт організації - junnat.kherson.ua, відкрита електрона поштова скринька - info@junnat.kherson.ua, розпочато роботу над електронним реєстром відеотеки та бібліотеки ЦЕНТум. Послугами бібліотеки ЕНІЦ користуються школярі міста та області, які займаються дослідницькою роботою. На базі ЕНІЦ готуються публікації по проекту.
· Другим завданням проекту є розробка та апробація позашкільного курсу «Менеджмент природи» для учнів 9-11 класів. Курс буде містити в собі лекції та екотренінги, а також експедиційний практикум. За цим завданням створена і надрукована програма курсу "Менеджмент природи" та інформаційні буклети про проект "Екологічна освіта дітей та юнацтва для сталого розвитку степового Причорномор'я". Творчий колектив ЦЕНТум та партнерських організацій вже розпочав роботу по підготовці матеріалів лекцій та екологічних тренінгів, проведення яких планується протягом січня – травня 2007. За даними матеріалами після їхньої апробації планується видати збірку. Розпочато роботу екологічного експедиційного практикуму, який проводитиметься протягом року. Так, проведено експедицію до біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна з метою участі дітей у міжнародних днях обліку птахів та знято відеофільм про цю експедицію".
· Третім завданням є апробація методик формування екологічної культури у молодших школярів шляхом екологічного театру. Протягом жовтня 2006 року - січня 2007 року було підготовлено та проведено 2 вистави.
У рамках проекту планується активне вивчення учнями біорізноманіття Дніпровських плавнів. Заплановано ряд експедицій до різних природних комплексів з метою збору матеріалів для дитячого музею природи, виготовлення діорами плавнів, для фотоконкурсу та конкурс малюнків. Планується розробка екологічної стежки "Антонівське лісництво", що знаходиться поблизу м. Херсона. Стежку розроблятимуть учні під керівництвом провідних науковців.
Ми вважаємо, що залучення молоді до практичної природоохоронної роботи сприятиме розвитку біоцентричного ставлення до оточуючого середовища. Екологічна освіта молоді – це запорука грамотного, раціонального природокористування в майбутньому.
