СВЯТО ПЕРВОЦВІТІВ

Сьогодні гурток “Юні квітникарі” запросив вас на свято первоцвітів, на свято зустрічі з природою.

Одна з кращих рис людського характеру – це любов до природи.

Чи може бути щось красивішим за квітку, що розкриває назустріч сонцю свої пелюстки? Чи може бути щось красивішим від пелюсток, що тягнуться до сонця, вкриті, мов намисто, краплинами роси?

Кожної весни під лісовим покровом відбувається чудо. Зацвітають ранньоквітучі рослини.

Підсніжник, проліска, конвалія “Яка краса!”.

Та кажуть, що краса беззахисна. Можливо цьому причина, що заради скороминучої втіхи люди вигублюють цілі галявини тепер, вже рідкісних рослин? Та чи потрібна природі така “любов”, і чи єдиний це спосіб наблизитись до природи?

Тож озернімося! Яка прекрасна наша земля! Скоро… весна і вже сама згадка про неї будить в серці світлу радість. Це свято відновлення і відродження природи.

Дитина 1. Незабаром, незабаром!

Буде зміна в цілім світі

Гей, Природо, з легким паром

Все в воді і все умито.

Всі стежинки і доріжки

Сонечко в калюжі вмилось

Сполоснуло ручки й ніжки.

Дитина 2. Таловинки, таловинки

Став благеньким шар снігів,

І вже лічені хвилинки,

До буяння ручаїв.

Таловинки – чорні очка

Позносилася зима

З шуби вилізли горбочки

Снігу вже на них нема.

Дитина 3. Та це ж весна

Бо тане сніг

Дивись, струмок

З гори побіг.

Шумить вода,

Ламає все.

Дитина 4. Весна іде

Веселий гай

І гомонить: вставай, вставай,

Розтане сніг

Зима мине

Земля кругом,

цвісти почне.

Пісня “Йде весна весела”.

Звучить музика. Діти з блакитними стрічками імітують струмок, звучить музика, з’являється дівчина. Весна в віночку, з квітами в руках, кружляє в танку.

Куди ступлю я –

Сонце сяє

І все навколо оживляє,

І все пробуджую

Від сну

Я нашу землю чарівну

(Звертається до дітей квітів, які присіли і вдають, що сплять)

Годі діточки вам спати

Час давно вже вам вставати

Гляньте, сонечко сміється

В небі жайворонок в’ється

В’ється, радісно співає

Він весну нам сповіщає.

(Звучить музика. Весна дзвонить в дзвіночки. Діти-квіти пробуджуються, відкривають личка, солодко позіхають, прислухаються. Весна йде по галявині, знімає білі хусточки з дітей-квіток. Вони поволі випростовуються, кружляють по колу навколо Весни)

Підсніжник: Весна – чарівниця,

Неначе цариця.

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

Проліска: І проліски, і травка,

І зелена муравка,

У кульбаба рясна,

І фіалочка ясна.

Сон-трава: Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

З під листя виходять

Голівки підводять,

Од сну зимового,

До сонця ясного!

(Звучить музика. Квіти кружляють разом з Весною, на сцені залишається квітка-підсніжник.)

Підсніжник 1. Я перша зацвітаю,

Білим цвітом серед гаю,

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку.

Підсніжник 2. В кінці лютого, на початку березня, як тільки весняні промені відкриють у сніговому покривалі перші таловини, на галявинах і узліссях листяних лісів з’являємося ми, маленькі білосніжні квіточки, схожі на дзвоники.

Підсніжник 1. Кажуть, якщо добре прислухатися, можна почути передзвони наших маленьких дзвіночків. Це ми хочемо розбудити ще огорнені міцним сном інші весняні квіти.

Підсніжник 2. Ми, тендітні і ніжні квіти, першими вступаємо в боротьбу з суворою зимою. За нашу здатність рости і цвісти ранньою весною, ще до того, як розтане сніг, ми і дістали назву – підсніжник.

Весна. Мої маленькі перші квіточки - підсніжники символізують ніжність, чистоту і стійкість.

Дивувалася зима

Як посміли над сніга,

Проклюнутись квітки,

Запахущі і дрібні?

І найдужче над тим,

Дивувалася зима,

Що на цвіт той дрібний,

В неї сили нема.

- А що знають юннати про цю рослину?

Юннат 1 . В кінці травня, коли вся надземна частина рослини відмирає, невеличка, вкрита лусочками цибулинка залишається під землею й чекає наступної весни, щоб знову пробитися крізь сніговий покрив назустріч весняному сонцю.

Юннат 2. Рідкісність цієї квітки можна пояснити природними умовами, а ще … нашою надмірною “любов’ю” до неї, так, як вона є об’єктом масового збирання. Десятки й сотні тисяч квіток нещадно зриваються на весняні букети, часто разом з квітками вириваються і цибулинки, що призводить до знищення рослин.

Юннат 3. Минуло не більше трьох десятиліть, і ось тепер, у місцевостях, де колись підсніжник вкривав землю “мереживною білою скатертиною його вже не побачиш. Сьогодні, підсніжник звичайний віднесено до категорії рідкісних рослин нашої флори. Зривання його квітів та використання цибулин заборонено. Квітку занесено до Червоної Книги України.

На поля дохнуло ветром вешним,

Ивы распустились за прудом.

У тропинки маленький подснежник

Загорелся белым огоньком

Ля-ля-ля- ля

Закачался, слабенький и гибкий,

Удивленно радуясь всему,

И в ответ с приветливой улыбкой

Солнце наклоняется к нему.

Весна. А ще в мене є квіточка, дуже схожа на підсніжник, але свій колір вона взяла з блакитного весняного неба, а ще ці квіти звуть – снігурчині сльози. Чи здогадались ви, діти, як ці квіти називаються?

в лісі за зимою.

Плакала зажурена

Ставши всім, чужою.

Там, де йшла і плакала

Гинули морози

Виростали … проліски –

Снігурчині сльози.

Проліска 1. Я – перша квіточка весни,

Я – пролісковий цвіт,

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь,

Росту між кленів, між дубів

Люблю і сонце й тінь.

Листочками зовуть,

Я полюбив ліси й гаї

Живу я здавна тут.

Я вірю: люблять всі мене

Як весну золоту

Бо знають, що зима мине

Коли я розцвіту.

Проліска 1. Ботаніки називають нас проліскою дволисною.

Ми починаємо цвісти в березні-квітні. Це дуже захоплива картина. Поверхня лісового грунту аж виблискує ніжною синявою, ніби клаптики весняного блакитного неба впали на землю і синіють серед голого віття дерев і чагарників.

Проліска 2. Ми, проліски, не тільки прегарні декоративні квіти, ми маємо також цілющі лікарські властивості, адже лікуємо хвороби дихальних шляхів.

Сон-трава. І от, прокинулась густа

Сонце і сон

Свою пісню співа.

Заспівує теж

Радість весняна

Не має меж.

Я сон-трава маю ніжну світло-рожеву квітку, що схожа на келих. Я дуже тонко відчуваю зміну погоди: на дощ чи негоду стуляю пелюстки і схиляюсь до землі…

Засинаю … звідси і назва моя – “Сон” або ще “Сон-трава”. Я можу будь-кого приспати, бо маю снодійну силу.

Зростаю я на галявинах дубових лісів, трав’янистих сонячних узліссях. На жаль зривають мої квітки навесні в великих кількостях, а це може привести до мого цілковитого зникнення.

Юннат. Не журись, чарівна, сон-трава, ми знаємо, що твоя краса не повинна зів’янути передчасно. Юннати донесуть твою тривогу до людей. Вони стануть твоїми захисниками.

Звертається до залу

Тим паче, що ця рослина занесена до Червоної книги України.

Весна. Є в мене квітки-первоцвіти, які вирощують люди в своїх садках, парках, прикрашають ними кам’яні гірки.

Крокус 1. Гарно, тепло у садку,

Снігу, вже немає

Із –під листя у кутку

Крокус виглядає.

Наче золотом горять

Пелюстки жовтенькі

І листочки мерехтять

Ніжні, зелененькі.

Крокус 2. Ми, крокуси маємо ще одну назву – шафрани. З давніх-давен нас вирощували для виготовлення, ліків та прянощів, з гострим смаком і пряним запахом.

Крокус 1. В давнину шафран цінувався і як цілюща рослина проти багатьох недуг: коли треба було втамувати біль. А ще кажуть, що ми здатні збуджувати сміх та веселості. Як рідкісна рослина крокуси також занесені до Червоної книги і перебувають під охороною закону.

Юннат. Для того, щоб з’явилися пізні весняні квіти, треба, щоб тепліше пригріло сонечко.

Діти: Вийди, вийди сонечко

На дідове полечко

На бабине зіллячко

На наше подвір’ячко

На весняні квіточки

На веселі діточки

Там вони граються

Тебе дожидаються.

Звучить весела музика. Підскоками вибігає сонечко. До нього приєднуються: конвалія, фіалка, нарцис, кульбаба, тюльпан, барвінок. Роблять півколо.

Фіалка: Фіолетову фіалку

Юний ранок пригорнув

І фіалка на світанку

Пробудилася від сну.

Конвалія: Із зеленої сорочки

Що зіткав весною гай

Білі дивляться дзвіночки

Як звуть їх? Відгадай!

Квіти: Конвалії

Барвінок. Барвіє барвінок у нас біля хати,

Синіє над стежкою ніжний, хрещатий

І каже барвінок: “Є квіти у мене

Ще листячко те, що й зимою зелене.

Кульбаба: Перший раз цвіла –

Жовтою була,

Як дозріла – побіліла

Схопилася – полетіла

Знову десь рости

Й жовто зацвісти.

Хто ж я?

Квіти: Кульбаба

Тюльпан: Я - весняний красний пан

А зовуть мене …

Квіти: Тюльпан

Нарцис (роль виконує дівчинка) Нарцисі тендітні,

Ласкаві нарциси

Сьогодні на святі

В руках у Лариси

Вона їх ростила,

Вона поливала,

А нині учительці

Подарувала.

Пісня “Сонечко”

Сонечко всміхається радісно і щиро,

Тепло шле всім людям сонячний привіт.

Мабуть, йому дуже, дуже захотілось

Обігріти землю, цілий білий світ. (2)

Сонечко, єдине для всіх,

Обігріє землю теплом,

Хай завжди лунає лиш сміх

І крокує поруч добро.

І нехай не буде біди,

Хай пощезнуть війни страшні,

Нам іще рости і рости,

Сонечко, ясніш нам світи!

А земля заквітчана ніжним білим цвітом

І радіє сонечко, що прийшла весна,

І ясні промінчики розлилися світом,

Лине над прірвою пісня чарівна. (2)

Юннат 1. Багата і квітуча наша земля. Куди б ми не пішли: в ліс чи в поле – всюди нас зустрічають рослини: зелені друзі. Кожна квіточка, кожне деревце – то загадка природи, сповнена краси і довершеності.

Кажуть, що краса врятує світ.

Всі: То ж бережімо її!

Пісня “Перша квіточка”

Як іде десь подорожній, думка думку доганя.

Бачить квітка на морозі мати-мачуха одна.

Перша квіточка - жовтий цвіт,

то не мачуха, - людям лік.

З давен-давен у народі

Так велося з року в рік:

Трави, квіти на городі –

Для людей на довгий вік.

Кожна квіточка, -

Людям лік,

Прийде літечко,

Рідний край наш любо квітне:

Гори, доли і ліси…

Не збирайте усіх квітів,

Нехай будуть для краси.

Сценарій Короткій Тетяни Олександрівни, заступника директора облЦЕНТум