СВЯТО ВРОЖАЮ

Цікава, різноманітна країна загадкових овочів. Її ви не знайдете на географічній карті. Іноді ви можете уявити її величезною, очима не обхватиш, іноді маленькою – такою, що вміститься на підвіконні. Це країна повної тиші. Коли її жителі хворіють, або хочуть пити, допомоги вони просять беззвучно. Якщо ви подбаєте про них, вони в боргу не залишаться, невдячних серед овочів немає.

Мандрують по цій країні лише пішки.

Щоб потрапити в країну загадкових овочів підемо ось по цій стежці. Це стежка історії. На нашому шляху – 4 загадки від представників овочів, а яких саме, ми зараз довідаємось.

Почалось це давно коли людина одягалася у тваринну шкіру, не вміла ні сіяти, ні будувати, полювання було її єдиним ремеслом. Першим вчителем був “голод”, його змінив “досвід”. Людина навчилася вспушувати землю, саджати, сіяти, поливати, відбирати кращі рослини на насіння. Коренеплід який росте і в Європі, Азії, Америці. Його їдять і печеним, і вареним, сирим, пареним. А хто знає як цей овоч зветься. ( Ріпка)

Щоб вам стало ще зрозуміліше, ми покажемо знайому вам з дитинства казку. Але розповім я її не звичайною мовою (казка “Ріпка”).

Мандруємо стежкою далі, і ось наша 2-га загадка. З повагою ми згадуємо давню Грецію і дні Олімпійських ігор. Тут більшет 25 тис. років тому проходили Олімпійські ігри, свято миру та мужності, краси. Однією з нагород переможцями був вінок з рослини у якої цінні і корінець і насіння та вершечок. Цей овоч має кам’яне ім’я, так як з грецької означає камінь. Цим ім’ям називали хлопчиків в надії, що вони будуть стійкими до негараздів. Міцними як камінь. Це ім’я носить один з казкових героїв. (Петрушка).

За вживання в їжу цього овочу у древній Греції, був заборонений вхід в храм. В країні Індії турботлива мати одягала на шию дитини талісман – головку цього овоча. Воїни давнього Риму вживали його перед боєм. Давали його поклювати півням , щоб вони краще бились. В Древньому Єгипті ним лікували всі хвороби: зубну біль, простуду, а також таку страшну хворобу, як – чума. Що це за овоч? (Часник)

300 років тому, діти не знали, що таке морозиво, не могли купити до свята різні солодощі, торти та тістечка. Ці солодощі стали звичними завдяки одному овочу, тому, що саме з нього виділили білу кристаличну речовину, без якої не можливо приготувати не одне кондитерське блюдо. Якому овочу ми повинні бути вдячні? З нього виготовляють цукор. (Цукровий буряк)

Ведучий: Ми пройшли з вами стежку історії, відгадали загадки, перед нами відкриваються ворота до країни овочів.

Які ж дива ми можемо побачити сьогодні на зеленому городі?

Діти:

1. На зеленому городі –

Ну дива тобі та й годі:

На зеленому городі

Заблудили ми сьогодні!

Кукурудза круглоока

Поросла така висока, -

Заблудили я й Петрусь,

А знайшов нас там дідусь.

2. Він за руки нас узяв,

Весь город нам показав:

• Ось квасолька і горох,

Круглі зернятка уряд

У стручках зелених сплять.

А отам копни раз-другий –

У сіренькому лушпинні

Картоплиночки рясні.

3. Там он кріпчик і петрушка,

Запахущі та рясні, -

Будем їсти борщ чи юшку –

Вкиньте їх собі й мені.

Ось часник, а он цибулька.

Що за горді та сердиті!

Золотими кожушками

Аж по саму шийку вкриті.

4. А отут вам хто лежить,

Причаївся і мовчить?

• Це ж зелений огірок

Заховався під листок!

• Гичка вгору, хвостик вниз,

Ціле літо гарно ріс.

• Ой дідусю це ж буряк!

5. - А оце хто тут уклався?

Бач, як боком в землю вгруз!..

Хто цей лежень? – То ж гарбуз!

• А отут зручненько сіла

Капустина, кругла, біла,

Загорнулась в сто хусток,

А корінчик весь промок!

6. А оце хто причаївся?

Бачиш, як зачервонівся!

• Помідором зветься він!

- Гріло сонечко ясне,

Землю цілувало,-

От і соняшник розцвів –

Золоте кружало.

7. Що то купками росте

Та дрібненько так цвіте?

• То щавель, борщу смачного

Не навариш ти без нього.

Он редиска червоненька.

Хоч бува вона гіркенька,

Та дорослі і малі

Полюбляють всі її.

8. - А ото що кучеряве?

• То морквиця там на славу.

• Бо солодка та смачна.

… На зеленому городі –

Ну дива тобі та й годі!

А щоб більше див було,

Щоб гарненько все росло, -

Треба вмілі ручки мати,

Треба добре працювати,

Доглядати день при дні, -

Стане див тобі й мені.

Ведучий: Діти, а хочете пограти? Овочі пропонують вам “Заморочки з загадкової бочки”.

1. Яким овочем в давнину карали ледачих та неслухняних? (горохом).

2. Цю овочеву рослину в Росії називають матінкою, а буває вона савойська, брюссельська, червоноголова, білоголова, також кольрабі. Назва цього овоча пішла від латинського слова “капут” (капуста)

3. Батьківщина помідора. (Америка).

4. В що перетворилась карета Попелюшки? (гарбуз).

5. В якому овочі є велика кількість вітамінів росту? (морква).

6. Найовочевіша казка. (Чіпполіно).

7. Який овоч нагадує космічну тарілку? (патісон).

8. Вусатий, полосатий, та не кіт. (кавун).

Ведучий: Історія овоча, про який піде мова сягає в іспанські часи Христофора Колумба. Колись один з матросів прославленого мореплавця, привіз з Південної Америки скромний трофей – небачені в Європі екзотичні довгасті плоди з жорсткою оболонкою. Ці плоди були дорогоцінніші за золото і коштовності. І їм судилося поширитися по всій земній кулі.

Квітами цієї рослини королеви прикрашали свої зачіски. Протягом своєї історії ця рослина змінила багато імен. Її називали земляним яблуком. Та все ж, ім’я італійського походження виявилось найживучішим. По-італійські – “тартуфель”, по-російські - ……. картошка (відповіді дітей), по-українські - …….. картопля.

Ведучий: Для того, щоб на вашому столі були смачні страви з картоплі, треба гарно попрацювати і спочатку картоплю треба виростити.

Зараз ми пограємо в гру, яка називається “Посади картоплю”.

Ведучий: Вареники з картоплею – це дуже смачно, ситно і корисно. Але, звісно українська кухня на цьому не вичерпується. Перша страва, якою відома Україна – це наш традиційний червоний борщ.

УЧЕНЬ: Бабуся і мама з базару прийшли

Буряк і петрушку, капусту і кріп

Не гілку, не трішки, а так – цілий сніп

І овочі тут суперечку звели:

Хто кращий, смачніший усіх на Землі?

А мама тим часом ножа узяла

І різати всі овочі тут почала

В каструлі кипіли всі овочі враз

І суп овочевий зварився якраз

І кожний окремо: важливі, значні.

Ведучий: (показує червоний буряк). Борщ вважається національної їжею. Але не завжди так було. Князь Володимир, наприклад, ні разу в житті не куштував борщу, і древні греки і римляни теж., по тій простій причині, що на Русі, та й не лише, а також в Німеччині, Франції не знали буряка-корінець.

Борщ зварили набагато пізніше, приблизно тисячу років назад, і зварили його на Сході. Східним умільцям вдалося вивести перший коренеплідний буряк.

Ведучий: Так, як буряк на сьогодні в нас є, пропоную пограти в гру “Звари борщ”.

Ведучий: Чи сподобалось вам грати? Так? Тоді пропоную українську народну гру “На баштані”.

Ось у нас баштан, де дозрівають кавуни та дині. Гарний урожай. Його сторожить дід Панас. Ось він ходить, радіє з багатого урожаю. Стомившись, йде відпочивати до куреня.

Підемо тим часом по кавуни, кого дід спіймає, той сам стане дідом Панасом, хто буде грати піддавки, той вибуває з гри.

Діти: Крадем, крадем кавуни,

Нема діда вдома,

Поїхав по дрова

Дрова погоріли,

Вовки діда з’їли.

Ведучий: (звертає увагу на велику торбу) - діти, а що це за торба? Чи не знаєте, яка історія з нею пов’язана?

Діти: Знаємо!

Пісня “Та орав мужик край дороги”

Дитина: Це ж Семена торба, він поїхав коня підкувати і вже до нас повертається.

Ведучий: Семене, а чи твоя це торба?

Семен: Моя.

Ведучий: А що в ній, Семене?

Семен: Тут різні овочеві цікавинки (витяга горох).

• А чи знаєте ви хто з овочів найсильніший?

Учень: Виявляється це наш звичайний горох. Силу проростаючого гороху випробовував англійський вчений Телль. Накривши кришкою горщик, в якому був намочений горох, він поклав невелику гирю. Набухаючи, горошини підняли кришку. Вчений все збільшував і збільшував навантаженння. Дійшло до того, що розбухаючі горошини вижали гирю, вагою в п’ять пудів, що по-теперішньому – в 80 кг.

Семен: Цікавинка друга (витягає квасолю).

• А чи знаєте ви яким овочем миють голову?

Дівчинка: Виявляється квасолею! Є вуглувата квасоля – адзуки. Її мілкі боби мелять на мельницях, з муки печуть пиріжки і тістечка, варять каші. Шампунем з квасолі – адзуки, миють голову.

Семен: Цікавинка третя (витягає цибулю).

• А чи знаєте ви який овоч має невидиму зброю, що без болі і печалі викликає сльози?

Учень: Звісно це цибуля. Коли ми її розрізаємо, вона викидає в повітря невидимі стріли. Ми невідчуваємо їх уколи, але у нас щипле очі. А ось, якщо на шляху невидимих стріл трапились збудники хвороб – шкідливі мікроби – вони їх знищують. Ці дивні стріли вчені називають фітонцидами. Фітон – це рослина, цидо – убиваю.

Семен: - А чи знаєте ви плоди якої рослини можуть бути смачною кашею, відром, бутелем, барабаном і навіть бочкою для засолки огірків?

Учень: Це рослини з великої гарбузової родини! Де тільки не зустрінеш гарбуз! На заводі, де виготовляють дитяче харчування.

В погрібах! На Кавказі родичка гарбуза – горлянка – це бутель в якому триають вино.

На вулиці негритянського селища. Вона – оранжеве відро з водою, яке несе на голові жінка. Вона – барабан тамтам, який б’є тривогу і підзадорює танцюючих, і на річці. Ось така родичка гарбуза може стати в пригоді дітям, які хочуть навчитися плавати, бо легко тримається на поверхні води, ніби рятувальний круг.

Семен: Цікавинка п’ята (витягає помідор).

• А чи знаєте ви, чому звичні помідори називають помідорами?

Учень: У перших привезених з Америки томатів плоди були жовтого кольору і мілкі, як райські яблучка. На сонці вони світились, як золото. Італійці ахнули: “Помо-доро”. “Помо” – по-італійські – яблуко, “доро” – золото. Так в побуті і залишилось за цим овочем дане йому золоте і’мя.

Ведучий: Спасибі тобі, Семене за чудові цікавинки. Я хочу розповісти про ще одну одну рослину родом з Мексики – це соняшник. Звичайно, це не овоч, але в нашій загадковій країні без нього аж ніяк. Це з його насіння виготовляють олію, якою ваша мама заправляє салати, борщі, інші страви, це з нього виготовляють речовину, яку додають до масляної фарби.

Ким був соняшник довгі роки в Європі? – Садовою квіткою.

Ким він став на Україні? – Цінною масляничною рослиною.

І ми вправі сказати, що квітка сонця, як ще називають цю рослину знайшла свою другу Батьківщину.

Уже важка як олово

Роса за перелазами,

А в соняшників голови

Тканиною пов’язані.

Тканиною барвистою,

І маминою хусткою,

Щоб горобці – пройдисвіти,

Насіння не полускали.

Стоять вони і граються,

У півжмурки, як діти,

На вітрі колихаються

І листям ловлять літо.

Пісня “Буряк і сонях”

Діти в масках:

Ми з гарбузової родини

Виростаєм для людини.

За те нас люблять і шанують

Що різні страви з нас готують.

Який салат без огірка!

А що за борщ без буряка.

Чи то без моркви, без капусти

Без нас в каструлі буде пусто.

Це правда, хлопчики й дівчатка

Ми є і всі живуть в достатку

Гей, музиченьки! Заграйте веселіш.

Пісня “Гопак”

Ведучий: Ось і закінчилась наша мандрівка. А можливо і не можливо ви захочете повторити її самі. Країна загадкових овочів буде згадувати вас і в полі, і на городі, і в овочевому магазині, і на кухні, де мама готує обід. Зараз дуже просто зварити борщ чи суп, приготувати салат. Але, щоб це стало так просто, стільки відкриттів зроблено, скільки праці втрачено, скільки віків пройшло?

Так скажімо спасибі всім, хто створював цю країну, хто розширяв її рубежі, примножував її багатства, сміливим мореходам, мудрим вченим і просто невідомим, безіменним, тим хто шукав, сіяв, саджав, вирощував.

Скажімо спасибі і тим, хто прийшов їм на зміну, знову шукає, ставить досліди, творить, сіє, вирощує овочеві культури.

А можливо комусь з вас захотілося сіяти і саджати самому? Тож запрошує вас до гуртка “Юні овочівники”. Адже, одна з найважливіших людський радостей – побачити, як з насіння, яке ти посадив в землю дали свої ростки, згодом рослину, а потім смачні і поживні плоди.

Дякуємо за увагу. До нових зустрічей!

Сценарій Короткій Тетяни Олександрівни, заступника директора облЦЕНТум