Під час екскурсій учні:
• поглиблюють основні наукові поняття;
• розвивають спостережливість, набувають життєвий досвід;
• вчаться порівнювати, робити висновки, працювати колективно, виховуються естетично;
• застосовують біологічні знання на практиці;
• формують відповідальне ставлення до природи.
В екскурсії виділяють три моменти:
• Підготовка.
• Проведення екскурсії.
• Опрацювання матеріалів екскурсії.
Екскурсію слід проводити там, де можна спостерігати за рослинами, тваринами на суходолі, на водоймищах.

3.1. Практична дослідна робота під час екскурсій

Біогеоценоз водоймища, річки
1. Визначення видів рослин
2. Визначення тварин.
3. Спостереження за тваринами, життя яких пов'язане з біотичними, абіотичними, антропогенними факторами.
4. Виявлення пристосування рослин до середовища: життя у воді, у прибережній зоні.
5. Вивчення взаємозв'язків тварин, рослин, мікроорганізмів.
6. Яку роль мають продуценти, редуценти, консументи?
7. Скласти ланцюги живлення.
8. Чи є в досліджуваному біогеоценозі рослини, занесені до Червоної книги України?

3.2. Самостійна робота

Самостійна робота учнів з натуральними об'єктами (проводиться на екскурсіях, на заняттях гуртка)
Завдання
1. Дано плоди, вибрати сухі та соковиті. Описати внутрішній склад плода сухого, соковитого. Порівняти їх, зробити висновок.
2. Дано листя рослин. Знайти сидячі та черешкові. Що таке жилки? Яке значення вони мають?
3. З допомогою лупи вивчити будову бульби картоплі. Довести, що бульба— не корінь, не плід, а підземний пагін. Чим відрізняється підземний пагін від надземного?
4. Приготувати мікропрепарат хламідомонади, подивитись під мікроскопом. Яку вона має будову? Знайти спільні ознаки одноклітинних водоростей зелених та вищих зелених рослин. Чим вони відрізняються?
5. Указати, який колір має листя восени у дерев та кущів. Як рослини пристосувалися до зими? Які особливості мають плоди, насіння?
6. Під час зимової екскурсії в парк учні розпізнають дерева за силуетами крони, за бруньками, за розгалуженням. Як розташовані бруньки? Знайти потовщення на корі. Яка брунька пошкоджена? Чому? Поясніть. Яку будову мають бруньки? Як бруньки пристосувалися до життя взимку?
На екскурсії учні вивчають особливості рослин, тварин, пристосування до середовища існування.
Етапи проведення екскурсії:
Підготовка вчителя, учнів
• Встановити мету, завдання екскурсії.
• Познайомитися з літературою.
• Визначити місце: маршрут.
• Вибрати об'єкти для вивчення.
• Скласти план (основні питання, методи).
• Звернути увагу на устаткування.
• Розбити групу на ланки складом від двох до п'яти осіб.
Для учнів
• Призначити старшого.
• Взяти приладдя із собою.
• Прочитати літературу до екскурсії, підібрати вірші, казки про природу.
Самостійна робота на екскурсії
Під час виконання завдань учні на екскурсії набувають глибоких знань, умінь, навичок науково-дослідного характеру та зможуть краще вивчити матеріали.
Учні під час екскурсії використовують інструктивні картки та працюють з ними.
Самостійна робота складається з етапів:
• Проведення спостереження, досліджень.
• Оформлення результатів (заповнення таблиць, збір рослин, формування висновків).
• Закінчення екскурсії
• Повторення шляхом гри або бесіди:
• Що характерно для певної пори року?
• Які зовнішні ознаки?
• Як рослини чи тварини пристосувались до середовища?
• Як людина їх використовує?
• Правила поведінки в природі.
Оформлення матеріалів
Учні складають гербарії кормових трав та бур'янів, лікарських рослин, готують доповіді, звіти, складають казки, схеми, таблиці. Проводять спостереження за об'єктами в куточку живої природи.
Треба пам'ятати: не слід перевантажувати учнів поясненням під час екскурсії. Головне, щоб учні самостійно виконували роботу (спостереження, збирання матеріалу).
Завдання та запитання учням перед екскурсією спрямовують їх увагу на самостійне спостереження, допомагають визначити, що слід спостерігати.

3.3. Методична розробка екскурсії

Тема екскурсі «Природа Херсонщини»
Любімо, бережімо природу — вічне джерело нашого життя і творчості.
Вона нам стократ більше віддасть, ніж ми їй можемо дати!
М. Рильський
Мета: сформувати вміння спостерігати за явищами природи, бачити її красу; закріпити навички розпізнавати рослини в природі; виховувати любов до природи.
Основні поняття: екосистеми рідного краю (ліс, лука, степ, лісостеп, сквер, парк, квітник, ставок), екологічні фактори, рослинний світ.
Обладнання: фотоапарат, альбоми для малювання, зошити, олівці, ручки, визначники рослин, довідник лікарських росли, довідник «Дерева України», лопатка, набір для збирання гербарію.
Форма уроку: урок-екскурсія.
Хід екскурсії
1. Інструктаж з техніки безпеки під час екскурсії за межі території
школи.
2. Повторення правил поведінки в природі.
3. Вступне слово вчителя.
Учитель зачитує епіграф, обговорює його з учнями.
Учень.
Як легко квіти потоптати,
Як важко виростити їх,
Щоб кольорами стали, святом
Для кожного і для усіх.
Цвіте розарій урочисто
І мов запрошує: «Сюди!»
Інстинкт дикунський рветься: «Знищить...».
Перечить розум: «Посади!»
4. Об'єднання учнів у групи.
Завдання для груп
Група «Художники» на великому ватмані замальовує екосистему, у якій проходить екскурсія, знаходить зв'язки між організмами та факторами неживої природи.
Група «Натуралісти» збирає відбитки кори та листків дерев (гербарії або замальовує трав'янисті рослини), досліджує, як розвиваються і ростуть ці дерева (трави) в природному середовищі.
Група «Фітотерапевти» визначає лікарські властивості цінних дикорослих (декоративних) рослин.
Група «Екологи» описує і фотографує (замальовує) рослини, важливі для очищення, захисту та збереження довкілля.
(Матеріали для роботи груп — додаток.)
5. Презентація робіт групами (може проводитись як звіт про екскурсію на наступному уроці).
6. Вікторина "Чи знаєш ти рослини?"
1) Які дерева є пило- і шумопоглиначами? (Гіркокаштан, клен, береза, липа, дуб, тополя, сосна, ялина, туя та ін.)
2) Яка рослина поширилася в Україні після нашестя татар? (Аїр, або татарське зілля. Татари возили кореневища із собою, вважаючи, що ця рослина очищає воду.)
3) Чому на схилах ярів для укріплення пісків садять сосну, а не ялину?
(У ялини — поверхневі корені, а у сосни вони заглиблюються далеко в пісок, міцно утримуючи схили ярів та балок.)
4) Які сільськогосподарські культури потрапили до нас із Америки?
(Картопля, помідори, баклажани, перець, кукурудза, квасоля та ін.)
5) Чому у ялини завжди гостра вершина? (Вона має верхівковий ріст. Навколо верхівки утворюється мутовка гілочок, а сама верхівка росте далі. Ця вічнозелена рослина доки живе, доти росте.)
6) 3 яких рослин виробляють тканини? (Бавовнику, льону, коноплі.)
7) Назвіть отруйні рослини, поширені в Україні. (Пасльонові: паслін чорний, блекота чорна, беладона, дурман; лілійні: чемериця, конвалія; зонтичні: болиголов, цикута та ін.)
8) Часто сторони світу визначають за мохами. Яка квіткова рослина теж є «живим компасом»? (Пижмо звичайне, її листки орієнтовані в меридіальному напрямку.)
9) У її листі багато вітаміну С і К, провітаміну А, корисних мінеральних солей, білків. Навесні з неї варять зелений борщ. З листя можна добути зелену фарбу, а зі стебел колись робили мішковину. Що це за рослина? (Кропива жалка.)
10) Ягоди якої культурної світлолюбної ліани бувають синього, рожевого й зеленого кольорів, є джерелом вітамінів та мають сорти, у яких відсутнє насіння? (Винограду; без насіння сорт називається кишмиш, з нього виготовляють родзинки.)
11) Слов'яни називали цю рослину деревом п'яти справ: хворобу зцілювати, оселю освітлювати, чистоти дотримувати, лемент заспокоювати, спрагу вгамовувати. Що це за дерево? (Береза.)
12) Назвіть первоцвіти (ранньоквітучі рослини), які мають цибулину? (Підсніжник звичайний, проліска дволиста, ряст, зірочки жовті, нарцис, тюльпан, лілія, крокус (шафран) та ін.)
7. Підбиття підсумків екскурсії.
На наступному занятті гуртка оформити звіти про екскурсію; обмінятися інформацією з учнями різних груп; закінчити роботу над проектами «Співжиття організмів у середовищі».
за бажанням:
• зробити малюнки рослин різних екологічних груп: світлолюбних, тінелюбних, теплолюбних, холодостійких, вологолюбних, посухостійких (на вибір);
• скласти біологічні задачі, аналогічні до тих, що розв'язувалися на заняттях.
Додаток
Для групи «Художники»
1. Екосистема (біогеоценоз) — це сукупність живих організмів і факторів неживої природи на певній території.
Екосистема має абіотичну (світло, волога, склад ґрунту, повітря) та біотичну (живі організми) частини. Між абіотичною та біотичною частинами існує постійний взаємовплив.
Типовими екосистемами України є ліси, луки, ставки, болота, степи, парки, сквери, квітники тощо. У замальовках екосистеми лісу обов'язково слід показати ярусність; озера (ставка), болота— навколишню рослинність; парку — декоративні види та загальний пейзаж.
2. Різновиди міських екосистем.
Квітники — композиції декоративних трав'янистих і чагарникових рослин разом з доріжками та малими архітектурними формами. Площа коливається від 5 до 1 000 м2 (клумби, партери, рабатки, бордюри, солітери, альпінарії).
Парк — зелений масив, сформований за законами садово-паркового мистецтва і призначений для відпочинку.
Сквер — невелика озеленена ділянка серед міських забудов (площею до
1 га), призначена для короткочасного перебування і відпочинку, має декоративне оформлення окремих архітектурних комплексів.
3. Ліс.
З найдавніших часів ліс для людей був прихистом у негоду, схованкою від лихої напасті, мудрим учителем і суворим екзаменатором. Ліс одягав, взував і годував людей. Але й тепер він може дати нам дуже багато, тільки треба знати й поважати закони лісу, бо, коли їх порушують, страждають і ліс, і люди.
Свого часу в одній європейській державі побутувала думка, що розсадником усіх хвороб лісу є дуплисті дерева, і в деяких дубових масивах повністю знищили їх. А наслідки? Незабаром у лісі зовсім не стало кажанів, котрі раніше жили в дуплах і поїдали метеликів дубового шовкопряда. Отож гусінь цього шкідника, розмножившись у великій кількості, майже повністю знищила діброви.
Ліс — це не тільки великі дерева. Це також і кущі та трави. Наприклад, малина — її смачні ягоди приваблюють не тільки людину, а й багатьох птахів і тварин. Чи ліщина, або лісовий горіх. Ну як без неї могли б жити і білка, і сойка з сорокою, і лісова соня та борсук?
При самій стежинці, що химерно звивається між кущами, гріється на сонці великий жук — жужелиця. Не чіпайте його — він нищить багато шкідливих комах.
А стежинка в'ється і в'ється. Зачаровані зеленим дивосвітом, ми не помічаємо, як потрапляємо в глушину. Окремими місцями в гущавині ростуть бузина, глід, горобина, терен, лісові черешні — тут гніздяться лісові птахи. Вони годуються і взимку, бо на деревах залишаються ягоди.
Ліс — добрий годувальник і охоронець для диких тварин. І кожен, хто потрапляє сюди, неодмінно має пам'ятати: ми тут — гості. Тож відповідно і поводьмося у лісі.
Для групи «Натуралісти»
1. Щоб зробити відбиток кори, потрібно взяти чистий аркуш, прикласти його до кори дерева, щоб повторювалися всі контури, і швидкими рухами заштрихувати олівцем частину кори зверху донизу. Аркуш дещо зім'явся. Щоб зробити зразок гарним, візьміть ще один аркуш, прикладіть до відбитка і притисніть їх. Тепер ви маєте відбиток кори. Відбиток підписують і складають у колекцію.
Відбиток листка роблять, обводячи листок по краю; можна зафарбувати відповідним кольором.
2. Трав'янисті рослини досліджують за будовою надземної та підземної частин. Типові види екосистеми досліджують за будовою органів: кореня, стебла, листків, квітів. Рослину викопують обережно, акуратно обтрушують землю і складають до гербарної папки. Перед цим визначають рослину з допомогою визначника, роблять замальовку або фото.
Для групи «Фітотерапевти»
1. У природі є рослини, що захищають наш організм від радіації. Це: оман (дивосил), нагідки, полин гіркий, квіти липи, звіробій. Радіо-протекторну дію також мають практично всі ягоди і плоди, бо містять пектини і клітковину.
2. Джерело вітаміну С: суниці, шипшина, малина, ожина, чорниці, брусниця, кропива, кульбаба, м'ята, бузина, глід.
3. До лікарських відносять близько 500 видів рослин. Для лікарських препаратів беруть корені й кореневища женьшеню, аїру, родіоли рожевої, валеріани, цикорію, калган); листя мати-й-мачухи, подорожника, полину гіркого, черемші, копитняку; квітки нагідок, волошки синьої, ромашки лікарської, шавлії, липи, акації, цмину, кукурудзи («коси»), мати-й-мачухи; насіння і плоди: кмину, петрушки, кропу, глоду, горобини, калини, яблуні, шипшини, бузини тощо. У домашніх умовах з лікарських рослин роблять чаї і настої. При захворюваннях дихальних шляхів від кашлю використовують траву медунки, первоцвіту, суниці, листки подорожника ланцетного, квіти мати-й-мачухи, чебрецю, гречки, липи, шавлії, бузини, пелюстки дикого маку, корені живокосту.
Для полоскання горла при ангінах — квіти нагідок, шавлії, ромашки лікарської.
При хворобах шлунка — траву звіробою, деревію тисячолистого, цикорію дикого, полину лікарського, ромашки лікарської, кору крушини, кореневища хрону.
Для лікування печінки та жовчного міхура — звіробій, коси кукурудзи, плоди шипшини, сік моркви і столового буряка.
Для лікування хвороб сечостатевих органів — насіння льону, гарбуза, конопель, липовий цвіт, листки ожини, ягоди глоду і горобини, квіти звіробою, бузини, ромашки, шкірки кавуна, м'якоть гарбуза.
При хворобах шкіри, виразках, гнійних ранах — квіти гіркокаштану, корені лопуха, траву череди трироздільної, кропиви дводомної та полину, листя шовковиці білої і чорної, підбілу, подорожника тощо.
Для лікування хвороб серця — траву пустирника, м'яти перцевої, конвалії травневої, кореневища валеріани і женьшеню, плоди чорної горобини.
Заспокійливу і тонізуючу дію на організм має трава меліси (м'яти лимонної), м'яти перцевої, кореневища валеріани лікарської, женьшеню, листя евкаліпту, стебла естрагону (тархуну), квіти адонісу (горицвіту).
Для групи «Екологи»
1. Шумопоглинаючі види: горіх грецький, калина звичайна, липа серцелиста, клен гостролистий, гіркокаштан, береза бородавчаста, тополя, дуб, ліщина, самшит, горобина.
2. Антимікробні та пилопоглинаючі: туя західна, сосна звичайна, ялина європейська, черемха, береза бородавчаста, бузок, дуб, клен, верба, вільха, тополя, липа, каштан, осика, бузина, самшит, малина.
3. Зменшують електричну забрудненість: береза, горобина, дуб, бузок.
4. Підвищують іонізацію повітря: береза, дуб, верба, клен сріблястий, горобина, сосна, модрина, туя.
5. Закріплюють ґрунт: сосна, верба, береза, осика, клен, тополя, горобина, шовковиця, дуб.
6. Очищують воду: аїр, очерет, осока, ряска, латаття біле, глечики жовті.
7. Індикатори чистоти середовища: лишайники (у забрудненому повітрі гинуть), сосна (якщо забруднена атмосфера — жовкне хвоя), водяний гіацинт (росте в чистій воді), синьо-зелені водорості (розмножуються в забруднених органічними речовинами водоймах), хвощі (індикатори