Новини
11.06.2019
Перемога на Всеукраїнському рівні!            Протягом 4-6 червня 2019 року у м. Миколаєві відбувся очний етап Всеукраїнського юнацького фестивалю  ...
06.06.2019
«У природі немає дитини безталанної... Кожному треба дати щастя творення, кожного треба вивести в люди» В.О. Сухомлинський     Завершився  2018-2019 навчальний рік ...

Звучить муз.

Дівчинка у віночку із колосків:

-У високому царстві, у найвищому державстві живе Сонце. Воно завжди усміхається. Чому Сонцеві весь час радісно? Може у золотавої бджілки спитати?

-Бджілко, Бджілко, ти далеко літаєш, багато знаєш, скажи, чому Сонце таке радісне?

-Запитай в жучка, маленького Сонечка, воно з тих країв.

-Сонечко, Сонечко, сядь мені на долоню,скажи, чому велике Сонце не буває похмурим?

-Біжи за мною цією зеленою стежкою. Будуть кликати квіти – не зупиняйся,буде лоскотати травичка – не зважай.

 Стежка скінчилась.

-Де ти, сонечко, куди далі йти?

-Ти вже прийшла!

-Я в сонячному царстві?

-Ти у полі.Тут росте сонячне золото – хліб…

-Золотий…- промовили колосочки. Золотий від Сонця. Воно високо живе, але всіх зігріває. Йому від того - радісно!

Хлопчик і дівчинка:            Хліб, як сонце, каже мати,

                                               Хліб, як сонце, каже тато.

                                                А сестра й собі до слова:

                                                -Хліба й сонця в нас багато!

 

                                               Хліб, як сонце, - кажуть люди,

                                               Хліб, як сонце, з нами всюди!

                                               А сестричка знов до слова:

                                               -Хліб, як сонце, завжди буде!

Вчитель: Шановні гості! Діти та дорослі!

Щиро вітаємо вас внашій господі. Сьогодні сонячний золотий промінчик наповнив її радістю, добром, теплим запахом хліба.

Ми відкриваємо куточок хліба, де будемо вивчати його історію, знайомитись з професіями хліборобів, вчитись шанувати цю працю, берегти її плоди.

Ми – люди гостинні: гостей приймаємо і в гості ходимо з хлібом – сіллю і щирим серцем!

Звучить муз. « Ой, зелене жито»

 

Дівчинка з хлібом-сіллю на рушнику:

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любовю і миром,

Для людей відкрита наша хата біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла,

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щиро,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі!

Дівчинка вклоняється, кладе хліб біля дідуха

.

Вчитель: Ми щоденно беремо в руки хліб, цей дивовижний достаток і скромне щастя життя, цю загадку природи, яка назавжди скрила від нас першого хлібопека.

                       Ми живемо в час швидкісних автомобілів і мобільних телефонів,  космічних досягнень та сенсаційних відкриттів у науці і техніці та чи часто ми задумуємось над тим, як все починалось? Як стався винахід, який видатний вчений Тімірязєв назвав одним з найбільших досягнень людського розуму?

Діти:

1.З того часу, коли людина вперше спробувала зерно пшениці на смак, пройшло 17-18 тисяч років . Це була людина кам’яного віку. Вона збирала насіння диких злаків і їла їх в сирому вигляді.

 

2.Минуло багато років, перш ніж людина навчилася розтирати зерна між камінням. Одна частина борошна, що залишилась на камені після дощу перетворилась на тісто. Це було перше відкриття хліба.

 

 3.Довгий час людина споживала сире тісто і розтерте зерно з водою. Та якось, одна забудькувата господиня через недогляд залишила киснути розраховану на день зернову суміш. Щоб приховати гріх, вона кинула кусок в’язкої маси на розпечене вугілля. Внаслідок вийшов плоский безформений млинець з твердою кірочкою, що й став прабатьком сьогоднішнього хліба.

 

4.В ті далекі часи мінявся не лише вигляд хліба, змінювались способи переробки зерна в муку, змінювалась і сама мука.

Великі досягнення в цьому належать древнім єгиптянам, які з’єднали в один процес великі технології давнини: вирощування пшениці гарної якості, застосування жернов при помолі і використання дріжжів при виробництві хліба.

 

5.Так був одержаний хліб, вигляд і виготовлення якого залишався практично незмінним на протязі 5 тис. років. Той хліб, випечений 50 віків назад умілими майстрами в пекарні фараона, був таким же пишним, як паляниці наших днів.

 

Вчитель: Принесли хліб, на столі поклали. Пахучий, теплий ще, із шкоринкою золотою. Це від вогню позолота в нього. Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи. А зерно в золотому колоску на стеблині гойдалося, срібною росою вмивалося, золоте сонячне проміння в себе увібрало. Від сонця позолота у хліба.

 

Діти:

 1.Та чи тільки від нього?

Золоті роботящі руки зерно в ріллю посіяли, урожай доглянули і зібрали. Роботящі руки зерно змололи, тісто замісили, хліб спекли. Роботящі руки в дім його принесли, на вишивану скатертину поклали.

 

2.І лежить на столі хліб, теплий, пахучий, руками роботящими подарований. Лежить ясний, як сонечко і, ніби, промовляє: любіть мене, шануйте, їжте та здоровими будьте!

 

3.Пахучий хліб на нашому столі,

То виборені радощі родинні,

Пахучий хліб, то щедрий дар землі,

За труд і розум доблесний людині.

 

4.Пахучий хліб, цілющий скарб життя,

Його неперевершена вершина,

Він – наша гордість, наше майбуття,

Він – наша творчість і велика сила.

 

Вчитель: Спливали роки, і всебільше розуміючи цінність хліба, людина казала: «Хліб – усьому голова.»

 

Звучить куплет пісні «Хліб усьому голова»

 

Вчитель: Хліб – всьому голова – кажуть на Україні. Йому почесне місце в наших домівках, і в будень і в свято, щедрому дару землі – хлібу святому. Хто ж творить для нас це неперевершене диво – хліб?

Всі ви без сумніву скажете – це хлібороб.

 

Хлопчик (зі снопом) і  дівчинка :

 

Дівчинка:! -    Хто ти? Як радість зростив, розкажи

Хлопчик: -      Сонцем душі.

Дівчинка: -     Хто ти? І слово чиє на вустах?

Хлопчик:-       Я – хлібороб.

Слово моє і турбота моя –

Сіять добро. Людям добро.

Дівчинка:-      Хто ти? – питає вітер в житах,

Хлопчик: -      Я – хлібороб.

Крила розправлю над полем,як птах,

Грозам назло,

Спекам назло,

Пісня моя, ніби серця струмок,

Кожен окрилює крок.

Я – хлібороб,

Я – хлібороб,

Шлях мій – від нив до зірок

В крихітках хліба є зерна життя,

Щастя людського світ,

Я – хлібороб,

Я – хлібороб,

Працю мою бережіть!

 

 Вчитель: За словами знатного хлібороба Олександра Гіталова, буханець хліба увібрав у себе не тільки хліборобську працю, а й працю шахтаря, металурга, конструктора, хіміка, машинобудівельника – всього робітничого класу, всього суспільства.

Діти, а які ви знаєте професії хлібороба?

Є ще одна професія, пов’язана з вирощуванням хліба, це – професія агронома.

Агроном це спеціаліст, який знає коли як і яке зерно слід посіяти, коли збирали врожай, готує землю під посіви, врешті решт знає яка буває пшениця за своїми властивостями.

Запрошуємо до слова агронома еколого-натуралістичного центру Володимира Володимировича Лупіну.

 

Агроном: У світі найбільш поширені два види пшениці: тверда і м’яка.

Вони розрізняються за якістю зерна. У м’якої пшениці зерно на зрізі мучнисте, легко роздавлюється. У твердої – скловидне, не розтирається, з трудом розмелюється. У твердої пшениці більший вміст такої цінної речовини, як білок, в цьому її особлива цінність; з твердої пшениці виготовляють найбільш високоякісну муку.

 

Вчитель: Володимире Володимировичу, ми знаємо, що великої праці доклали численні покоління людей, щоб мати такий хліб, який ми сьогодні їмо.

Вчені – селекціонери за допомогою відбору рослин з кращими якостями напротязі багатьох років, інколи протягом всього життя виводили кращі сорти пшениці. Скільки ж сортів пшениці виведено вченими світу?

Агроном: Велика монографія «Пшениці світу» описує 2126 сортів м’якої і 432 твердої. Велика роль і українських учених-селекціонерів – творців золотого колоса - В.М.Ремесла,   Ф. Г. Кириченка, В. Я. Юр’єва, багатьох інших.

Вражає подвиг В.М. Ремесла.

Дорогами Великої Вітчизняної війни він пройшов від Сталінграда до Берліна, пронісши в своєму речовому мішку подад кілограм перспективних сортів пшениці.

Повернувшись по війні на Миронівську дослідно-селекційну станцію, розпочав селекційну роботу. За 10 років невтомного пошуку вчений вивів 5 нових сортів пшениці.

Сьогодні майже кожний четвертий гектар озимої пшениці в Україні засіяний насінням сортів, виведених В.М. Ремеслом.

 

Вчитель: А ось на Херсонському селекційному центрі вирощуються і досліджуються такі злакові і сільськогосподарські культури, як пшениця, кукурудза, соя.

 

Дитина: Херсонщина – хлібодарний край, славний трудовими доблестями відомих хліборобів: Браги Марка Андроновича, Калюжного Віктора Миколайовича, Моторного Дмитра Констянтиновича.

 

Вчитель: «Благаю Вас, покохайте поле. Воно – найкраща частина нашої землі.

Найкраща, бо родюча. Але потребує тепла наших працелюбних рук, розумного господарського ставлення. Лише тоді наше поле віддячить щедрими хлібами і всим, що необхідне до них.

Покохайте поле, благаю і благословляю - ці мудрі слова одного з кращих хліборобських керманичів нашої держави Дмитра Констянтиновича Моторного звучать, як пісня, як одвічна хліборобська молитва, вознесена силою душі цієї людини до благородства мелодії і високого змісту благословення.

 

Діти:

  1. Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі,

Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це, малі.

    

  1. На руках у них буває,

Пил, земля – то це дарма,

Кожен скаже, кожен знає,

Кращих рук за ці – нема.

  

  1. А їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте -

Не забудьте уклониться,

Хліборобові за це.

 

Звучить «Пісня про хліб»

 

Вчитель: Хліб – народне добро. Щоденно в Україні випікається 92 тис. тонн хліба – 300 різних наіменувань. Та чи всюди і завжди було і є вдосталь хліба?

 

Діти:

1. Люди потерпали від голоду з прадавніх часів. Сьогодні, як і колись, багато людей вимушені голодувати на всій планеті.

 

2 .Щорічно, від голоду і хвороб гине на нашій планеті 10 млн. дітей. Світові витрати на озброєння становлять астрономічну цифру – 300 млр. доларів. Цих коштів достатньо, щоб обробити 150 млн. гектарів земель і нагодувати 1 млд. людей.

 

3. На Українських землях найдавніші згадки про голодомор датуються епохою Київської Русі. Голодними були роки вкінці 19 -го початку  20 – го століття, що було спричинено неврожайними роками.

 

4. Важкими для України були голодомори 20-го століття.

Особливо трагічними стали 1932-33 роки. Голодомор призвів до загибелі 10 млн. людей. Вимирали села, будинки перетворювались на руїни.

 

Вчитель: Очевидець засвідчує: наймоторошніше було дивитись на маленьких діток. Висохлі, як у скелета, кінцівки яких звисали з надутого живота. Голод стер з їхніх облич усі сліди дитинства, перетворивши на замордованих примар, і лише в очах ще лишився відблиск далекого дитинства.

 

Звучить музика

        

Дівчинка в українській сорочці:

     Мене орано – орано,

     Мене сіяно – сіяно,

     Мене морено – морено,

     Я – Україна.

     Поле моєї пам’яті,

     Я прошу берегти,

     Поле моєї пам’яті не перейти!

     Не переплисти

     Понад тим, хто заморений.

     Полем моєї пам’яті

     Не ходіть чорні ворони.

     Моя доленька – доленька,

     Не плугами ізорена,

     Моя воленька – воленька,

     Не дощами зволожена,

     Я – Україна.

Вчитель: І коли вам скажуть, що є хліб легкий - це неправда. Є гіркий – прошений, є солодкий – зароблений, є чорний – позичений, є білий – дарований, є солоний – горьований, а легкого хліба – немає.

 

Хліб – частина історії та її майбутнього.

Хліб – це наше сьогодення.

 

Взявши хліб в руки, хочеться сказати:

Пахне хліб!

Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів,

І радістю земною,

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб,

Духмяно пахне хліб!     

 

Велика шана тим, хто постійно дбає аби на нашому столі був цей безцінний скарб. Цю місію в місті Херсоні виконує ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» Сьогодні у нас в гостях Потапова Ольга Вікторівна – завідувач виробництвом хлібзаводу №1 ВАТ «Херсонський хлібокомбінат»

 

Виступ представника хлібзаводу

 

Дитина з квітами:

Наш дорогий кормилець-брат,

Херсонський хлібокомбінат,

В погожий день, в негоду

Ти свіжий хліб даєш даєш народу,

І вдячний кожен житель

За білий хліб і житній.

А особливо дітлахи –

За тістечка і за торти.

Усіх земних вам благ бажаєм,

За душу людяну, просту,

Юннатські квіти Вам даруєм,

За серце добре й теплоту.

 

Вчитель: Земля наша з діда-прадіда – хліборбська жито-пшениця і всяка пашниця здавна в пошані. Багато гарних звичаїв та обрядів з хлібом пов’язані.

Один із звичаїв ліпити та ласувати вареничками.

 

Звучить пісня «А мій милий вареничків хоче»

 

Діти:

1. - Як дозрівав хліб у полі, то на перший сніп жали серпами, окремо його обмолочували; зерно святили на Спаса в церкві і зберігали до нових посівів.

 

2. - В зимовий Свят-вечір господар віншував усю родину і ставив сніп на покуті чи столі і, чим кращий дідух, тим багатшим і щедрішим буде рік.

 

Вчитель: Хліб у народі завжди берегл, цінували, ставились, як до святині.

 

Діти:

1. Пильнували, щоб хліб не падав додолу, а як упаде, слід підняти, перепросити, поцілувати і з’їсти. Якщо так не зробити, будуть великі збитки.

2. За гріх вважалося надкусити й недоїсти шматок.

Крихти хліба ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали й віддавали курям.

 

3. Невикористаний в полі сніданок, кусок хлібчика ніколи не викидали, а несли, як святиню своїм дітям – це був хліб від зайчика

 

4. Їздив заїць до млина

    П’ять пудів змолов зерна

    Цілу ніч у хаті тихо

    Випікала хліб зайчиха

    Рано-вранці у хустинці

    Понесли зайці гостинці

    Пташеняткам і звіряткам

    Хлопченятам і дівчаткам

    Аж хрумтять окрайчики

    Добрий хліб від зайчика!

 

5. Здавна існує звичай обсипати зерном молодих та новонароджених, щоб зерно доброти і поваги до хліба ронилося в їхню душу.

 

6. Прийнято було класти хліб перед іконою, що символізувало добробут і гостинність, вважалося найкращим захистом від злих духів

 

7. У хлібові сонце і доля,

    У хлібі любов і життя.

    У хлібові – тіло Христове,

    У ньому і стерть і життя

Звучить музика

 

8. Отче наш, якщо ти є на небесах, нехай святиться ім’я твоє нехай прийде царствіє твоє, нехай буде воля твоя як на небесах, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, так як і ми прощаємо винуватцям нашим і не введи нас у спокусу та позбав нас від лукавого во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

 

Вчитель: Шановні друзі! Наше свято підходить до кінця. Сподіваємось. Що наша зустріч залишиться  у вашій пам’яті, у вашому серці, у вашому ставленні до хліба. Тож, дорогий друже, живи так, щоб твій хліб був завжди справедливий і чесний, стався до нього так, щоб і для твоїх дітей і правнуків він завжди лишився прекрасним дивом, витвором рук людських.

 

Діти:

  1. Запам’ятай і скажи всім: у хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця.
  2. Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним. Пам’ятй: за хліб платять життям. Шматок хліба, розділений навпіл, робить людей друзями.
  3. Головним твоїм годувальником був завжди народ. Намагайся віддячити йому за хліб усім добром, на яке ти тільки здатен.
  4. Про людину можна судити з того, як вона цінує хліб. Будьмо ж вдячними, друзі!