ОРГАНІЗАЦІЯ ДИТЯЧОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ПОЛЬОВОГО ПРАКТИКУМУ НА БАЗІ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДА ХЕРСОНЩИНИ
Мудрак Тетяна Олександрівна, завідувач методичним відділом
Валікова Олександра Віталіївна, методист
комунальний заклад «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради, м. Херсон
e-mail: hocentum@rambler.ru

Позашкільні навчальні заклади еколого-натуралістичного профілю відіграють важливу роль у процесі екологізації освіти, бо саме вони на це спрямовані та мають потенціал для підвищення натуралістичного аспекту навчання. Педагоги комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради (далі – Центр) працюють над втіленням натуралістичних методів, які передбачають безпосередній контакт з живими об’єктами, у навчально-виховний процес. З цією метою для гуртківців розроблено програму дитячого польового практикуму на базі природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) Херсонської області. Практикум містить ряд експедицій, які відбуваються з квітня по жовтень поточного року, в ході яких здійснюється залучення гуртківців до пошукової та дослідницько-експериментальної роботи. Одним із основних завдань, що виконуються під час проведення практикуму є актуалізація теоретичних знань у процесі вивчення об’єктів живої природи в умовах їх існування, на теренах заповідних територій.
Використання ПЗФ при організації польових практик надає учням можливість дослідити й  порівняти видове різноманіття заповідних територій, визначити ступінь та масштаби модифікації природних ландшафтів Херсонщини спричинені антропогенним навантаженням у порівнянні зі збереженими еталонними ділянками заповідників.
Робота по даній тематиці надає можливість більшою мірою орієнтуватися на потреби учнів, сприяти удосконаленню їх вмінь і навичок, застосовувати активні методи навчання.
Організація виїзних форм навчання має деякі спільні риси, характерні для всіх об’єктів ПЗФ. Керівники експедиційної групи повинні організаційно та методично забезпечити етапність і послідовність виконання роботи, а саме: формування проблеми; постановка мети дослідження; визначення об’єкту дослідження; збір інформації про об’єкт, його елементи і зв’язки між ними; побудова гіпотези; розроблення плану досліджень (можливі шляхи перевірки гіпотези); реалізація розробленого плану (перевірка гіпотези); оброблення результатів, їх аналіз і порівняння з раніше отриманими даними; визначення практичного значення отриманих результатів. Організація подібної роботи спрямована на формування в учнів чітко визначених дослідницьких умінь, які вимагає участь в експедиції.
Виходячи з того, що об’єкти ПЗФ мають різний потенціал для організації польових практик (розташування, площа, наявність інфраструктури туристичних послуг, музеїв; штат наукових співробітників, фахівців з екологічної просвіти, екскурсоводів тощо), для кожної експедиції визначаються найбільш прийнятні форми організації дослідницької діяльності учнів.
Організація фронтальної форми роботи
Під час щорічної сезонної орнітологічної експедиції «Участь у Міжнародних днях спостереження за птахами» на базі біосферного заповідника Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, метою якої є проведення  фронтальних спостережень та досліджень за міграційною стоянкою журавля сірого у Чапельському Поді заповідника, методичною службою Центру розробляються та апробуються методи організації фронтальної форми роботи.
Фронтальною формою організації навчальної діяльності учнів називають такий вид діяльності під час експедицій, коли всі учні під безпосереднім керівництвом керівника експедиції виконують спільне завдання. Керівник групи проводить роботу з усією групою в єдиному темпі, взаємодіє з кожним учасником навчально-виховного процесу. Уміння тримати в полі зору гуртківців, бачити роботу кожного учня, створювати атмосферу творчої колективної праці, стимулювати активність учнів є важливою умовою ефективності цієї форми організації навчання.
Проблема використання фронтальних форм роботи під час сезонної орнітологічної експедиції полягає в тому, що група учасників експедиції різновікова, з різним рівнем базових знань.
Щоб вирішити це питання, для майбутніх  учасників експедиції розробленні підготовчі завдання. За їх допомогою в учнів формуються  знання про сірого журавля як основного об’єкту експедиції, про представників водоплаваючих птахів на прикладі лебедів, про птахів-переселенців на прикладі страусів. Завдання диференційовані за віковими групами (5-6 класи, 7-9 класи),  різного типу (відкритті питання, тести на відповідність з однією правильною відповіддю).
В сезонній орнітологічній експедиції приймають участь вихованці гуртків Центру різних вікових груп, кількістю до 40 учнів. Для організації їх одночасної роботи розроблений робочий зошит-путівник. Різнорівневі завдання та інструкції до виконання роботи дозволяють організувати та тримати єдиний темп усієї різновікової групи. Якщо деякі учні не встигають виконати завдання, то в них є можливість повернутися до нього пізніше. Робочий зошит містить схему маршруту, завдання до кожної зупинки, ілюстративний матеріал.
Організація групової форми роботи.
Наукова експедиція «Вивчення біорізноманіття флори та фауни прибережної зони Чорного моря» організовується за сприянням науковців Чорноморського біосферного заповідника з метою вивчення еталонних ділянок Причорноморського степу що збереглися лише на теренах заповідних куточків Херсонщини. У ході експедиції гуртківцями апробовано методики інтегрального дослідження рекреаційного та заповідного потенціалу місцевості. Для проведення досліджень обрано Потіївську ділянку Чорноморського біосферного заповідника та прилеглу до неї ділянку рекреаційної зони селища Залізний Порт. Такий вибір надав можливість дослідити й порівняти видове різноманіття даних територій, визначити ступінь та масштаби модифікації прибережної зони спричинені антропогенним навантаженням у порівнянні з еталонними ділянками заповідника, провести моніторинг змін, які відбуваються у біоценозах літоралі та моря, визначити екологічні проблеми дослідженої місцевості.
Проте, зважаючи на особливості ділянки (біднорізнотравний псамофітний степ), важко організувати пошуково-дослідницьку роботу одразу для всієї експедиційної групи. Тому, на підготовчому етапі за напрямками досліджень та враховуючи особисті інтереси, діти об’єднуються у групи. З кожною групою проводиться підготовча робота, визначається схема дослідження та готуються завдання.
Чітка постанова завдань та попередня підготовка дає дітям уявлення про мету їх участі у експедиції та засоби її досягнення, дозволяє спрогнозувати очікувані результати досліджень, сприяє інтенсивному перебігу дослідницької роботи у заповідній зоні.
Форми керівництва індивідуальною науково-дослідницькою роботою.
Робота у природно-заповідних об’єктах Херсонщини за індивідуальними темами наукових досліджень вимагає використання специфічних форм і методів роботи. Така діяльність передбачає проведення учнями самостійних і безпосередніх спостережень в природі, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ дійсності, пізнають закономірності оточуючого світу. Індивідуальними завданнями може бути робота по фітоценотичному опису певної ділянки; облік, опис та визначення видів живих об’єктів, збір варіаційного ряду представника виду, встановлення взаємовідносин між організмами з неживою природою. Педагоги при цьому використовують такі методи як бесіда, пояснення, розповідь, інструктаж, виправлення помилок, тощо.
Переваги індивідуальної форми організації дослідницької роботи в тому, що вона дає змогу кожному учневі поглиблювати і закріплювати знання, відпрацьовувати необхідні дослідницькі вміння, навички, надає досвід пізнавальної творчої діяльності.
Залучення науковців до участі в експедиції може значно підвищити результативність індивідуальної форми дослідницької роботи Тому Центр продовжує практику спільних виїздів із науковцями Чорноморського біосферного заповідника до природоохоронних та перспективних до охорони територій. Щорічними стали дві експедиції, в яких використовується індивідуальні методи організації дослідницької діяльності учнів: «Участь у весняному обліку флори і фауни Чорноморського біосферного заповідника», «Вивчення видового різноманіття Микільського заказника змій».
Про ефективність наведених методів організації навчально-виховної та науково-дослідницької діяльності учнів свідчить підвищення результативності участі вихованців Центру у Всеукраїнських науково-дослідних конкурсах, акціях, проектах, учнівських олімпіадах, конкурсі-захисту науково-дослідницьких робіт обдарованої учнівської молоді.
Таким чином, результати роботи за даною темою дозволяють:
- накопичувати досвід реалізації краєзнавчого аспекту в екологічній освіті учнівської молоді;
- ефективно використовувати різні форми і методи екологічної освіти під час організації польових практик на базі ПЗФ;
- спрямовувати дослідницьку роботу учнівської молоді в межах заповідних територій;
- корегувати результативність польової практичної роботи завданнями та методологічними матеріалами спеціально розробленою методичною літературою.