Звіт про завершення експерименту. Херсонський обласний Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Експеримент > Звіт про завершення експерименту

                                                                            ЗАТВЕРДЖЕНО
                                                                           Наказ Міністерства освіти
                                                                           і науки України

№

Звіт
про завершення дослідно-експериментальної роботи за темою
«Екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду» на базі комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради

Упродовж 2014-2018 років педагогічним колективом Комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.05.2014 № 581 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради»   проводилась дослідно-експериментальна робота за темою «Екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду».
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що погіршення екологічної ситуації викликає потребу у підвищенні обізнаності населення з питань екологічно грамотного природокористування. Екологізація, як процес проникнення екологічних знань та законів у всі сфери людського життя, визначена парадигмою розвитку третього тисячоліття. Саме екологізація може підвищити значення екологічної освіти у житті сучасної людини для формування екологічної свідомості.
Розуміння сучасного стану природи, її різнорівневе вивчення на аутекологічному, демекологічному та синекологічному рівнях можливе лише при безпосередньому спілкуванні з природними об’єктами та порівнянні їх з еталонними комплексами, які зберігаються на теренах заповідних територій.
Максимально ефективно використовувати виховний потенціал природних екосистем рідного краю можливо на базі природного заповідного фонду, що в Херсонській області містить 79 об’єктів, серед яких два біосферних заповідники та три національних природних парки.
У Положенні кожного з об’єктів природно - заповідного фонду організація екологічної освіти населення розглядається як одне з основних завдань. Найпоширеніші форми еколого-просвітницької діяльності заповідників - рекреаційно-навчальні екскурсії дітей та учнівської молоді. Організація і проведення експедицій, екскурсій у співпраці з об’єктами природно-заповідного фонду має високий потенціал заповідників для успішного формування екологічної свідомості учнівської молоді, проте на даному етапі недостатньо реалізується. Саме тому виникла необхідність дослідження педагогічних умов екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно-заповідного фонду.
Зазначене вище зумовило вибір теми дослідження.
Об’єкт дослідження:
навчально-виховний процес позашкільного закладу.
Предмет дослідження:
педагогічні умови екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу і об’єктів природно - заповідного фонду.
Мета дослідження полягає в обгрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії закладу позашкільної освіти та об’єктів природно заповідного фонду.
Завдання дослідження:
дослідити сучасні підходи до екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії закладу позашкільної освіти та об’єктів природно - заповідного фонду в педагогічній теорії та практиці;
уточнити структуру, сутність, поняття «екологізація», екологічного світогляду як результату процесу екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді, визначити компоненти, критерії, показники сформованості заданої якості;
розробити, визначити та експериментально перевірити педагогічні умови екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії закладу позашкільної освіти та об’єктів природно - заповідного фонду.
Гіпотеза.
Педагогічні умови, спрямовані на реалізацію натуралістичного і діяльнісного підходів з цілеспрямованим використанням ресурсів природно-заповідного фонду, є фактором ефективного формування екологічної свідомості за умов:
впровадження натуралістичного аспекту в екологічній освіті учнівської молоді;
застосування індивідуальних, групових, фронтальних форм і методів позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії закладу позашкільної освіти та об’єктів природно - заповідного фонду.
Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в 4 етапи.
Упродовж організаційно-підготовчого етапу (березень 2014 р. – травень 2015 р.) було реалізовано такі завдання:
проведено теоретичний аналіз науково-методичної літератури з проблеми екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці закладу позашкільної освіти та об’єктів природно - заповідного фонду;
вивчено та проаналізовано педагогічний досвід з проблеми дослідно-експериментальної роботи;
встановлено комунікативні зв’язки між учасниками дослідно-експериментальної роботи: конкретизовано завдання відносно мети, обговорено вимоги до виконання завдання та можливі критерії оцінки результатів;
сплановано методичну і навчально-виховну роботу позашкільного навчального закладу відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи і результатів діагностики;
проведено педагогічну раду за темою «Основні завдання діяльності комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради на І (організаційно-підготовчому) етапі дослідно-експериментальної роботи» (27. 05. 2014 р.);
розроблено нормативне забезпечення дослідно-експериментальної роботи; визначено та уточнено функціональні обов’язки членів педагогічного колективу щодо вирішення завдань експерименту;
укладено та підписано договори – про співпрацю педагогічного колективу закладу позашкільної освіти з науковими установами та об’єктами природно - заповідного фонду Херсонської області;
створено на офіційному сайті комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» тематичний розділ з метою забезпечення доступу до інструктивно-методичних матеріалів усім учасникам виконання проекту;
проведено методичну роботу з підготовки педагогів до реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи;
складено кошторис витрат для забезпечення реалізації програми дослідно-експериментальної роботи.
На початковому етапі було проаналізовано науково-методичну літературу з проблеми дослідження у наукових доробках С. Дерябо, В. Ясвіна, Д. Кавтарадзе, І. Звєрєва, Б. Ліхачова, В. Панова, Г. Пустовіт, В. Вербицького та інших.
Екологічній свідомості притаманний динамічний соціокультурний характер, що закріплюється у досвіді людини і засвоюється індивідуально.
На думку С. Дерябо, І. Звєрєва, Б. Ліхачова, В. Панова, В. Ясвіна, проблема формування нового типу екологічної свідомості потребує нової парадигми екологічної освіти, що спиратиметься на відповідну екологічну базу. Г. П. Пустовіт особливий акцент ставить на організацію у закладах позашкільної освіти дослідницької роботи екологічного спрямування безпосередньо у природі, під час екологічних експедицій на заповідних територіях.
Педагогічний досвід формування екологічної свідомості учнів шляхом організації дослідницької роботи з використанням ресурсів заповідних територій мають такі заклади позашкільної освіти обласного підпорядкування як комунальний заклад Львівської обласної ради «Обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді», Вінницька обласна станція юних натуралістів, Полтавський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, комунальний заклад Сумської обласної ради «Обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю» та Національний еколого-натуралістичний Центр учнівської молоді.
До уваги бралися наступні форми співпраці закладів позашкільної освіти
з об’єктами природно- заповідного фонду:
відкриття гуртків на базі природно- заповідного фонду із залученням їх спеціалістів, фахівців;
спільне проведення еколого-освітніх акцій, заходів, екскурсій, експедицій;
виконання проектів в ході дослідницької роботи;
організація роботи еколого-натуралістичних шкіл передового досвіду, наметових таборів, польової практики на базі природо-заповідного фонду із залученням спеціалістів;
дослідницька робота під керівництвом фахівців природо-заповідного фонду на екологічних стежках в межах заповідних територій;
створення навчально-просвітницьких екологічних центрів.
Для реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи педагогами Центру встановлено зв’язки із партнерами природно-заповідних установ Херсонщини: біосферний заповідник Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна; Чорноморський біосферний заповідник; Національний природний парк «Олешківські піски».
На базі біосферного заповідника Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна для вирішення завдань роботи відкрито два гуртки: «Основи екологічних знань» та «Юні друзі природи». Керівниками цих гуртків за сумісництвом працюють фахівці заповідника: Весела С. О. - завідувач сектору екологічної пропаганди заповідника та Чорнобаєва О. Л. – екскурсовод.
Методична і навчально-виховна робота закладу з виконання завдань дослідно-експериментальної роботи була передбачена у планах роботи закладу на 2015 – 2018 роки.
Конкретизація завдань дослідно-експериментальної роботи була розглянута на педагогічній раді 27 травня 2014 року за темою «Основні завдання діяльності комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради на І (організаційно-підготовчому) етапі дослідно-експериментальної роботи».
Підписано договори про співпрацю педагогічного колективу Центру з науковими установами природно - заповідного фонду Херсонської області: біосферний заповідник Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна; Чорноморський біосферний заповідник; Національний природний парк «Олешківські піски».
Хід виконання дослідно-експериментальної роботи активно висвітлюється у засобах масової інформації. На офіційному сайті комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради створено відповідний тематичний розділ, який постійно поповнюється новими документами та матеріалами (режим доступу http://junnat.kherson.ua/experiment.htm).
Згідно розробленого плану методичною службою Центру організовано та проведено методичну роботу з підготовки педагогів до реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи.
Психологічна підготовка педагогічного колективу до дослідно-експериментальної роботи проходила за напрямами:
діагностика рівня готовності педагогічних кадрів до інноваційної діяльності;
експертиза та оцінка професійної готовності керівників гуртків до експериментальної роботи.
Для визначення готовності до інноваційної діяльності використовуються діагностичні картки «Карта діагностики рівня готовності вчителя до інновації», «Карта вивчення та оцінки рівня інноваційної культури педагогічного працівника» (за Макагон Є.В.), «Карта експертизи та оцінки вмінь творчої та дослідно-пошукової діяльності» (за Макагон Є.В.).
В результаті аналізу психолого-педагогічної підготовки колективу до дослідно-експериментальної роботи встановлено, що педагогічний колектив нараховує 16 педагогічних працівників (8 сумісників та 8 основних працівників), варіація педагогічного стажу за показниками «До 10 років» та «Більше 10 років» розподілилась навпіл по 50 % для кожної групи показнику. Всі педагогічні працівники мають вищу освіту, проте тільки 9 (56,25 %) біологічну освіту ( з них 88,8% педагогічну, 11,1% - не педагогічну), останні 7 чоловіка (43,75 %) мають інші спеціальності, проте педагогічні.
Аналізуючи картку діагностики рівня готовності педагога до інновації виявлено, що вибірковий середній показник педагогічного колективу становить 78,01625 %, що відповідає високому рівню готовності до інновації. Педагоги готові освоювати нововведення, проявляють яскраву виражену стійку творчу активність і продуктивність, наявні цінності творчості в педагогічному колективі.
Варіанти вибірки однорідні (v=13,76%), інтервал можливої зміни значення даних Xmin= 58,9 - Xmax=98,2 (R=39,3). Середній арифметичний показник рівня готовності до інноваційної діяльності педагогічного колективу Центру суттєво не відрізняються (S2=115,31, S=10,738)
Для успішного проведення дослідно- експериментальної роботи педагоги мають вільно творити нове з дотриманням принципу спадкоємності, що проявляється у вигляді такого явища, як інноваційна культура. Педагогічний колектив характеризується високим рівнем (хср=80,07%) інноваційної культури, що включає в себе знання, уміння й досвід комплексного впровадження й усебічного освоєння нового при збереженні в інноваційній системі динамічної єдності старого, сучасного й нового.
Для визначення рівня вмінь творчої та дослідно-пошукової роботи використовували діагностичну карту (за Макагон Є.В.) та встановили що показник середній (хср=75,375%).
Вибіркове середнє арифметичне професійної готовності педагогічного колективу до експериментальної роботи (за Макагон Є.В.). становить 59,6964% (середній рівень). Такий рівень свідчить про сформованість відповідної системи ціннісно-смислових орієнтацій, не готовності до ризику, середнім рівнем мотивації уникнення невдач.
Методична робота з підготовки педагогів до реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи відбувалася за такими напрямами:
вивчення педагогічним колективом науково-методичної літератури з теми дослідження;
розгляд питань з теми дослідно-експериментальної роботи на засіданнях «Школи педагогічної майстерності»;
проведення циклу тематичних занять на «Практикумі молодого педагога»;
проведення циклу семінарів-тренінгів для педагогів;
самоосвіта.
Відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи розроблено план засідань «Школи педагогічної майстерності» та «Практикуму молодого педагога».
З метою практичної та теоретичної підготовки педагогів до дослідно-експериментальної діяльності методичною службою Центру проведено семінари за темами :
«Методичні засади організації екологічного практикуму для вихованців позашкільного навчального закладу на базі Національного природного парку «Олешківські піски» (вересень, 2014 р.);
«Використання методики сапробіологічного аналізу структури макрозообентосу для визначення якості води при організації дослідницької роботи з учнівською молоддю» разом із співробітниками Херсонської гідробіологічної станції Національної Академії наук України (березень, 2015).
З метою підвищення професійної майстерності та розповсюдження досвіду з теми дослідницько-експериментальної роботи працівники Центру взяли участь у таких заходах:
круглому столі «Біорізноманіття острівних екосистем Північного Причорномор’я», Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні і практичні основи вивчення і охорони рідкісних видів рослин» (національні та міжнародні аспекти) (травень, 2014),
всеукраїнському навчальному тренінгу «Глобальне вивчення та спостереження з метою поліпшення довкілля» для координаторів програми в Україні у формі вебінару (червень, 2014),
всеукраїнському науково-практичному інтернет-семінарі «Дослідницький компонент у діяльності позашкільних навчальних закладів» (жовтень, 2014),
всеукраїнській серпневій конференції для заступників директорів «Педагогічний пошук» (серпень, 2014),
всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційні соціально-педагогічні моделі розвитку творчої активності вихованців позашкільних навчальних закладів у процесі пошукової та дослідно-експериментальної діяльності» (грудень, 2014, НЕНЦ).
Педагоги Центру стали ініціаторами та організаторами прес-конференції, під час якої до Книги рекордів України внесено 2 рекорди: «Найбільший штучно насаджений ліс у світі» та «Найбільший піщаний масив України».
В період з червня 2015 р. по грудень 2016 р. проводився концептуально-діагностичний етап під час якого педагогічний колектив працював над реалізацією наступних завдань:
визначення педагогічним колективом теоретико-концептуальних засад екологічного виховання ресурсами природно-заповідного фонду;
уточнення сутності поняття «екологізація», екологічного світогляду як результату процесу екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді, визначення компонентів, критеріїв, показників сформованості заданої якості;
визначення організаційно-педагогічних умов формування екологічної свідомості як результату екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного навчального закладу та об’єктів природно - заповідного фонду;
відбір діагностичних методик дослідження;
підготовка та проведення розширеної педагогічної ради “Основні завдання і зміст екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного закладу і об’єктів природно - заповідного фонду”;
підготовка звіту про завершення ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи.
У процесі дослідження педагогічним колективом було визначено теоретико-концептуальні засади екологічного виховання ресурсами природно-заповідного фонду,   уточнено сутність поняття «екологізація», «екологічний світогляд» як результат процесу екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді, визначено компоненти, критерії, показники сформованості заданої якості.
Складено словник термінів та понять дослідно-експериментальної роботи, в якому дано більше 100 визначень.
Слід зазначити, що термін «екологізація» має декілька тлумачень: екологізація науки, техніки, освіти. На думку А. Селіванова екологізація освіти означає формування нового світорозуміння і новий підхід до діяльності, застосований на формуванні ноосферно-гуманітарних і екологічних цінностей
У нашому дослідженні під екологізацією розуміється процес проникнення екологічних знань і законів у всі сфери людського життя задля створення умов поліпшення, або збереження якості довкілля.
Проведено консультації із науковими співробітниками та фахівцями установ природно-заповідного фонду.
На основі аналізу науково-педагогічних досліджень було визначено компоненти сформованості заданої якості: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний.
Критерії когнітивного компоненту відображають знання з екології та особливостей природи рідного краю, її об’єктів природно-заповідного фонду; наявність знань про дослідницьку діяльність; ступінь прояву пізнавального інтересу до екологічних проблем (показники: знання екології, об’єктів природно-заповідного фонду Херсонщини, видового складу рослин та тварин Херсонщини, законодавства України з охорони природи).
Критерії поведінково-діяльнісного компоненту відображають сформованість екологічних умінь і навичок, стійкість у дотриманні норм і правил екологоорієнтованої поведінки у природі; наявність прагнення до охоронної діяльності (показники: стійкі переконання в необхідності збереження та відновлення довкілля, запобіганні забруднення навколишнього середовища, прагнення у застосуванні екологічних знань і вмінь у повсякденному житті).
         Критерії мотиваційно-ціннісного компоненту спрямовані на сформованість мотивів бережливого ставлення до оточуючого середовища; усвідомлення і розуміння цінності природи, необхідності її збереження (показники: ідентифікація себе як частини природи, усвідомлення важливості збереження та відновлення видового складу тварин і рослин ).
Загалом у результаті екологізації дослідницької діяльності відбувається така дія, при якій вихованець засвоює єдність природи Землі, необхідність коеволюції і гармонізації взаємодії людського суспільства з довкіллям, опановує елементарні причинно-наслідкові зв’язки у природі й соціальному впливі на неї, набуває навичок прогнозування, усвідомлює довкілля як цінність, виконує правила поведінки в природі, виявляє готовність брати участь у природоохоронній і природозбережувальній діяльності, розуміє причини й сутність екологічних проблем.
Застосування розроблених критеріїв та показників у дослідно-експериментальній роботі стало передумовою для визначення трьох рівнів сформованості екологічної свідомості під час дослідницької діяльності у вихованців: високий, середній, низький. До високого рівня сформованості екологічної свідомості віднесено вихованців, які мають глибокі знання з екології, природи рідного краю та дослідницької діяльності, завжди готові до активної природоохоронної діяльності. Їм притаманне почуття любові до оточуючого середовища, вони постійно застосовують екологічні знання і вміння у повсякденному житті. Вихованці беруть активну участь в експедиціях та екскурсіях з метою проведення дослідницькій діяльності на базі природно-заповідного фонду Херсонщини, дотримуються норм і правил екологоорієнтованої поведінки у природі. Середній рівень властивий тим вихованцям, які мають недостатні знання з екології, природи рідного краю та дослідницької діяльності, отримують їх з необхідності, переважно тільки на заняттях, не виявляють активності під час експедицій та екскурсій. Вони ідентифікують себе як частину природи, але мають власну самооцінку більш високого положення в системі природи. Їм притаманне дотримання норм і правил екологоорієнтованої поведінки у природі вибіркове та епізодичне; запобігають руйнуванню природних комплексів та забрудненню наколишнього середовища, але не сприяють його відновленню. Низький рівень характеризує вихованців, у яких знання з екології, природи рідного краю та дослідницької діяльності поверхневі, ці вихованці не виявляють великої зацікавленості до їх отримання. Вони не вбачають сенсу у збереженні та відновленні довкілля, проведенні дослідницької діяльності, відмовляються від участі в експедиціях та екскурсіях, що спрямовані на екологізацію дослідницької діяльності.
Визначено організаційно-педагогічні умови формування екологічної свідомості як результату екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у співпраці закладу позашкільної освіти та об’єктів природно - заповідного фонду.
Під педагогічними умовами у контексті досліджуваної проблеми ми розуміємо чинники, які впливають на ефективність формування екологічної свідомості у дослідницькій діяльності учнівської молоді. Такими є: забезпечення набуття знань і вмінь вихованцями системи екологічних знань на основі дослідницької діяльності на базі природно-заповідного фонду, удосконалення змісту дослідницьких навчальних програм гуртків для засвоєння вихованцями екологічних та природоохоронних знань; забезпечення позитивної мотивації вихованців гуртків до природоохоронної роботи шляхом упровадження експедиційних та екскурсійної форм роботи; створення емоційно-ціннісної основи спілкування вихованців з природою з метою употужнення емпатійної реакції на її проблеми.
Таким чином, екологізацію дослідницької діяльності розуміємо як реалізацію системи інтелектуально, морально і поведінково спрямованих чинників і продуктів, застосування яких забезпечує формування ціннісного ставлення до природи та самообмежувальне ресурсоспоживання, формування рис екологічно доцільної поведінки під час дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці із установами природно-заповідного фонду.
Відповідно до завдань ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи розроблена навчальна програма «Дослідники заповідних стежок Херсонщини», розрахована на 2 роки навчання (автори: Палічева Г. В., Мудрак Т. О., Валікова О. В.). Особливістю програми є спрямування на індивідуальну дослідницьку роботу, більша кількість годин виділена на практичну роботу учнів. Пропонується створення екологічних проектів, участь у екскурсіях та експедиціях, робота на навчально-дослідній земельній ділянці та теплиці, екологічні ігри. За програмою працюють 4 гуртка: на базі біосферного заповідника Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, станції юних натуралістів Новокаховської міської ради, Голопристанської районної станції юних натуралістів та Каховської міської станції юних натуралістів.
Протягом ІІ етапу дослідно-експериментальної роботи педагогічним колективом Центру проведено ряд методичних заходів всеукраїнського та обласного рівнів.
У червні 2015 було проведено всеукраїнський педагогічний практикум «Світ творчості» для директорів закладів позашкільної освіти за темою: «Інноваційна та дослідно-експериментальна робота з екологізації діяльності позашкільного закладу». Під час пленарного засідання розглядалось питання інноваційних напрямів розвитку позашкільної освіти в умовах її реформування. Районні станції юних натуралістів разом із Центром представили виставку «Творчість юннатів Херсонщини» до 70-ти річчя юннатівського руху на Херсонщині. Учасники семінару-практикуму розглядали питання методики організації досліджень на теренах заповідних територій, особливостей співпраці позашкільного навального закладу та установ природно-заповідного фонду та його ролі в екологічній освіті. Інноваційний напрямок діяльності та досвід роботи з екологічного виховання був представлений Каховською міською станцією юних натуралістів (директор Христова І. П.) та комунальним закладом «Цюрупинська спеціальна школа І-ІІІ ступенів» Херсонської обласної ради (директор Івашкова А. В.).
У рамках заходу були проведені польові практики на базі національного природного парку «Олешківські піски» та біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, де розкривалась специфіка методики польових та експедиційних досліджень на територіях природно-заповідного фонду.
На педагогічній раді в травні 2016 року було розглянуто питання про хід виконання завдань ІІ етапу дослідно-експериментальної роботи за темою: «Екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду».
У жовтні 2015 року проведено обласний семінар «Удосконалення еколого-освітніх технологій у навчально-виховному процесі позашкільного закладу». Задля доступності широкому загалу населення матеріали семінару опубліковані на сайті Центру. Свої матеріали з даної теми також надали районні та міські станції юних натуралістів Херсонської області.
Підготовлено та проведено координаційно-методичну раду «Експериментально-дослідницька робота як вектор розвитку позашкільного закладу» (11 жовтня 2016 року). У раді взяли участь директори міських та районних станцій юних натуралістів, Моїсєєв С. О., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики виховної роботи комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради, Палічев Ю. Ф., голова громадської організації «Болгари Херсона».
Протягом зазначеного етапу дослідження розроблено Концепцію екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду.
Метою Концепції є обгрунтування та експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу та об’єктів природно заповідного фонду.
Концепцію було спрямовано на виконання таких завдань:
дослідити сучасні підходи до екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії закладу позашкільної освіти та об’єктів природно - заповідного фонду в педагогічній теорії та практиці;
уточнити структуру, сутність, поняття «екологізація», екологічної свідомості як результату процесу екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді, визначити компоненти, критерії, показники сформованості заданої якості;
розробити, визначити та експериментально перевірити педагогічні умови екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії закладу позашкільної освіти та об’єктів природно - заповідного фонду.
Також в Концепції зазначено провідну ідею, методологічні та теоретичні засади дослідження, принципи формування екологічної свідомості; основні напрями і зміст діяльності закладу позашкільної освіти щодо екологізації дослідницької діяльності; суб’єкти спільної діяльності та цільові групи; управління та функції навчально-виховної діяльності; система підготовки кадрів до здійснення процесу; шляхи реалізації Концепції; очікувані результати реалізації Концепції.
Розроблено модель екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду та навчально-методичне забезпечення її реалізації, що передбачає спрямування навчально-виховного процесу на виховання особистості вихованця з високим рівнем екологічної свідомості. Розроблена модель включає всі необхідні компоненти навчально-вихованого процесу формування екологічної свідомості. До неї включено організаційно-методичне забезпечення позашкільної навчально-виховної роботи: її зміст, форми та методи.
Мета моделі екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії закладу позашкільної освіти з об’єктами природно-заповідного фонду полягає у спрямуванні навчально-виховного процесу на розвиток еколого-краєзнавчих та дослідницьких вмінь та навичок наряду з високим рівнем сформованості екологічної свідомості.
В основу розробки структурної схеми було покладено такі завдання:
формування знань, вмінь і навичок проведення дослідницької діяльності з дотримання норм і правил екологоорієнтованої поведінки у природі;
виховання бережливого ставлення до оточуючого середовища; усвідомлення і розуміння цінності природи, необхідності її збереження;
формування стійких переконань щодо необхідності збереження та відновлення природних ресурсів рідного краю.
Для формування екологічної свідомості вихованців у закладах позашкільної освіти використовувалися такі три групи методів: когнітивного; емоційного впливу; дослідницької діяльності.
Серед форм екологічної свідомості в учнів пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на застосуванні безпосередніх контактів і взаємодією з об’єктами живої природи.
Відібрано діагностичні методики дослідження.
Для виявлення сформованості екологічної свідомості в учнів, відповідно до розроблених критеріїв, педагогічним колективом розроблено власну методику оцінювання рівня сформованості заданої якості. За основу прийнято комплексну анкету для виявлення стану екологічної культури учнів (Глазачов С. Н., Кашлєв С. С., Марченко А. А.). В методиці передбачено оцінку когнітивного, мотиваційно-ціннісного та поведінково-діяльнісного компонентів. Це закриті, прості, одношкальні тести з 12 запитаннями (максимальна оцінка 12 балів) однією або множинними відповідями. Для емоційно-ціннісного компоненту кожне з завдань передбачає варіант власного вибору. Одна правильна відповідь відповідає 1 балу, оцінка результатів – до 3 (включно) балів (0 – 24,99%) – низький рівень компоненту, від 4 до 6 (включно) балів (25% - 49,9%) – середній рівень компоненту, від 7 до 9 (включно) балів (50% - 74,9%) – достатній рівень, від 10 до 12 (включно) балів (75 - 100%) – високий рівень. У разі відповіді на тест напіввідкритої форми оцінка визначалась наступним чином, неправильна відповідь – 0 балів, правильна відповідь   - 1 бал. При аналізі тестування зверталась увага на формулювання відповіді, її логічної розгорнутості та структурованості.
У процесі дослідження на початку, а потім наприкінці експерименту проводилась оцінка динаміки рівня сформованості екологічної свідомості.
Збір даних проведено на основі адаптованих методик тестування з визначення рівня сформованості екологічної свідомості за наступними компонентами – когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінково-діяльнісний.
Зведення і групування первинного статистичного матеріалу зводилось до перевірки, систематизації, обробки, підбиття підсумків даних і представлення їх у формі статистичних таблиць. Обробка даних здійснювалась за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel.
У результаті діагностичного тестування з’ясовано, що загальний стан екологічної свідомості учнів, що входили в коло генеральної сукупності, задовільний, оскільки на початку дослідження екологічна свідомість відповідає середньому рівню (52%) у всіх 8 групах. Варіанти вибірки однорідні (Vcер.= 27%). Статистичні дані повні, вирогідні, точні та однотипові. Зокрема найвищий рівень спостерігається у когнітивного компоненту, найнижчі показники у поведінково-діяльнісному компоненті. Найбільш нерівномірний у показниках когнітивний компонент екологічної свідомості в контрольних та експериментальних групах, що зумовлено викладанням шкільного предмету екології, починаючи з 10 класу. Рівномірність показників виявлено в емоційно-ціннісному та поведінково-діяльнісному компонентах, що свідчить про відсутність педагогічного впливу різних вікових груп вихованців на сформованість екологічних умінь і навичок, мотивів бережливого ставлення до оточуючого середовища. Варіаційні показники за кожною ознакою у генеральній сукупності суттєво не відрізняються від середнього арифметичного показнику (S2=2,81, S=1,6) (табл.1).
Таблиця 1.
Рівень сформованості екологічної свідомості за компонентами на початку дослідно-експериментальної роботи

Критерій Варіації показників
n=120
Середнє арифметичне, Х сер. Розмах варіації, R Вибіркова дисперсія, S2 Вибіркове середнє квадратичне відхилення, S Коефіцієнт варіації, v (%)
Когнітивний 61% 9 3,87 1,9 27%
Емоційно-ціннісний 54% 5 2,55 1,61 25%
Поведінково-діяльнісний 41% 6 2,00 1,43 29%

Середній рівень сформованості екологічної свідомості пояснюється недосконалістю використовуваної системи і методів екологічного виховання у закладах загальної середньої та позашкільної освіти, посиленням кризових явищ у суспільстві загалом і в культурі, зокрема, високий рівень вимог щодо теоретичної підготовки учнів, надмірні навантаження у вивченні шкільних предметів, що негативно позначається на молодіжному середовищі та не сприяє екологічному вихованню.
У результаті обробки статистичних даних виявлено, що рівень екологічної свідомості відповідає середньому рівню (45%) у всіх 8 групах. Зокрема найвищий рівень спостерігається у когнітивного компоненту, найнижчі показники у поведінково-діяльнісному компоненті. Найбільш нерівномірний в показниках когнітивний компонент екологічної свідомості в контрольних та експериментальних групах, що зумовлено викладанням шкільного предмету екології починаючи з 10 класу. Рівномірність показників виявлено в емоційно-ціннісному та поведінково-діяльнісному компонентах, що свідчить про відсутність педагогічного впливу у різних вікових групах дітей на сформованість екологічних умінь і навичок, мотивів бережливого ставлення до оточуючого середовища. Варіаційні показники за кожною ознакою у генеральній сукупності суттєво не відрізняються від середнього арифметичного показнику (S2=2,62, S=1,62).
На IІІ (формувальному) етапі було передбачено виконання наступних завдань:
підвищення рівня сформованості екологічної свідомості учнів закладу позашкільної освіти на початку формувального етапу експерименту;
обґрунтування організаційно-педагогічних умов підвищення ефективності екологізації дослідницької діяльності вихованців у співпраці закладу позашкільної освіти та об’єктів природно-заповідного фонду;
впровадження форм і методів фронтальної, групової та індивідуальної пошуково-дослідницької роботи на заповідних територіях;
визначення рівня сформованості екологічної свідомості учнів закладу позашкільної освіти в кінці формувального етапу експерименту;
підготовка звіту про завершення ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.
ІІІ (формувальний) етап експерименту був спрямований на формування екологічної свідомості в умовах освітнього середовища закладу позашкільної освіти у взаємодії з об’єктами природно-заповідного фонду. Базою здійснення освітнього процесу щодо формування екологічної свідомості були Біосферний заповідник Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник, національний природний парк «Олешківські піски», відділення «Буркути» та «Раденське», національний природний парк «Нижньодніпровський», пам’ятка природи «Микільський заказник змій». В експерименті брали участь учні закладів позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму. У 2016 році було сформовано 4 експериментальні та 4 контрольні групи, що працювали за навчальними програмами з позашкільної освіти еколого-натуралістичного спрямування «Дослідники заповідних стежок Херсонщини», до складу кожної групи входило по 15 учнів. З них 4 гуртка Центру (з них один - на базі біосферного заповідника Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна), станції юних натуралістів Новокаховської міської ради, Голопристанської районної станції юних натуралістів та 2 - Генічеської районної станції юних натуралістів. Загалом 8 груп, у яких навчаються 120 вихованців віком 11-14 років, тобто кількість досліджуваних в експериментальній та контрольній групах була однакова.
Різниця освітнього процесу у двох варіантах експерименту полягала у відпрацюванні навичок дослідницької діяльності в умовах об’єктів природно-заповідного фонду під час проведення польового експедиційного практикуму (експериментальні групи) та в стандартних умовах (контрольні групи).
Основою методичного забезпечення процесу формування екологічної свідомості вихованців стала програма польового експедиційного практикуму, що передбачає проведення дослідницької роботи учнівської молоді в єдності таких компонентів екологічної свідомості, як когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінково-діяльнісний.
Когнітивна підготовка полягала в поглибленні знань вихованців щодо сутності взаємозв’язків у природі, усвідомленні особистістю екологічних знань, понять, суджень; готовність до самостійного визначення змісту дослідницької роботи, обізнаність із принципами природозбереження та природокористування.
Показниками мотиваційно-ціннісного компоненту є ідентифікація себе як частини природи, усвідомлення важливості збереження та відновлення видового складу тварин і рослин, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття.
Поведінково-діяльнісний критерій передбачає стійкі переконання в необхідності збереження та відновлення довкілля, запобіганні забруднення навколишнього середовища, прагнення у застосуванні екологічних знань і вмінь у повсякденному житті.
Для виявлення рівня сформованості екологічної свідомості в учнів використовувалися такі методи дослідження:
1) емпіричні методи: спостереження та бесіда (для вивчення соціально-психологічного клімату в учнівських навчальних групах, а також для визначення особливостей екологічної свідомості); тестування (з метою вивчення ступеня перетворення екологічних знань, мислення, культури почуттів у щоденну норму вчинків учнів гуртків); експеримент (для дослідження психо-педагогічних умов екологізації дослідницько-експериментальної роботи у взаємодії з об’єктами природно-заповідного фонду);
2) методи математичної статистики, що використовувалися для з'ясування динаміки змін у рівнях сформованості даної якості на початку і по завершенню формувального етапу експерименту.
Визначено організаційно-педагогічні умови формування екологічної свідомості як результату екологізації діяльності учнівської молоді у співпраці закладу позашкільної освіти та об’єктів природно - заповідного фонду, а саме:
екологізація змісту дослідницької діяльності на основі навчальної програми з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму «Дослідники заповідних стежок Херсонщини»;
участь вихованців в обласних та всеукраїнських інтелектуальних конкурсах, акціях, операціях;
проведення вихованцями гуртків дослідницьких робіт в рамках польового експедиційного практикуму під керівництвом педагогів Центру та співробітників наукових установ області.
Характеристика змісту польового експедиційного практикуму.
У рамках практикуму передбачено проведення одноденних екскурсії та 3-5 денні експедиції.
Основні завдання: безпосереднє спілкування юннатів з біологічними об’єктами – елементами екосистем; набуття умінь і навичок спостережень у природі та роботи з польовим та лабораторним обладнанням, здобуття та обробки даних з використанням відповідних літературних джерел, оформлення узагальнених результатів.
Екскурсійна робота на базі Комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Херсонської обласної ради: ознайомлення з колекціями декоративних та садових деревних рослин, декоративних рослин закритого та відкритого ґрунту, навчально-дослідницькою земельною ділянкою, зоологічним куточком. Екскурсії проводяться також в парках міста та в природних екосистемах околиць Херсона – гідропарк, малий Потьомкінський острів тощо.
Робота виїзних експедицій передбачена на території біосферних заповідників та національних природних парків. У програмі практики визначена змістовна екологічна лінія: природне степове ядро – буферні зони заповідної території – екосистеми з інтенсивним антропогенним впливом.
Методи навчання: інтерактивні, репродуктивні, рефлексивні, наочні, релаксопедичні.
Програма відповідає загальній спрямованості еколого-натуралістичного профілю позашкільної освіти, але крім того вона розроблена на краєзнавчих засадах відбору, методичного опрацювання та практичного використання місцевої природничої бази.
При відборі методів, рекомендованих для формування екологічної свідомості вихованців у позашкільних навчальних закладах, бралося до уваги, що кожний метод виконує певну організаційну, пізнавальну, розвивальну і виховну функції. Виходячи з цього для формування екологічно доцільної взаємодії школярів із природним середовищем використовувалися такі три групи:
Організація фронтальної форми роботи.
Фронтальна форма організації навчальної діяльності учнів це вид діяльності під час експедицій, коли всі учні виконують спільне завдання під безпосереднім керівництвом керівника експедиції. Керівник групи проводить роботу з усією групою в єдиному темпі, взаємодіє з кожним учасником освітнього процесу. Уміння тримати в полі зору гуртківців, бачити роботу кожного, створювати атмосферу творчої колективної праці та стимулювати їх активність є важливою умовою ефективності цієї форми організації навчання.
Проблема використання фронтальних форм роботи полягає в тому, що група може бути різновікова, з різним рівнем базових знань. Щоб вирішити це питання для вихованців різних завдань, розробленні підготовчі завдання та різнорівневі задачі.
Організація групової форми роботи.
Для здійснення даної форми на підготовчому етапі за напрямами досліджень та враховуючи особисті інтереси, вихованці об’єднуються у групи. З кожною групою проводиться підготовча робота, визначається схема дослідження та готуються завдання, за якими діти по групам виконують дослідження в польових умовах.
Чітка постанова завдань та попередня підготовка дає вихованцям уявлення про мету їх участі в експедиції та засоби її досягнення, дозволяє спрогнозувати очікувані результати досліджень, сприяє інтенсивному перебігу дослідницької роботи у заповідній зоні.
Форми керівництва індивідуальною науково-дослідницькою роботою.
Робота в межах природно-заповідних об’єктів Херсонщини за індивідуальними темами наукових досліджень вимагає використання специфічних форм і методів роботи. Така діяльність передбачає проведення вихованцями самостійних і безпосередніх спостережень в природі, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ дійсності, пізнають закономірності оточуючого світу.
Переваги індивідуальної форми організації дослідницької роботи в тому, що вона дає змогу кожному учневі поглиблювати і закріплювати знання, відпрацьовувати необхідні дослідницькі вміння, навички, надає досвід пізнавальної творчої діяльності.
У кінці формувального етапу експерименту (березень 2018р.) проведено визначення рівня сформованості екологічної свідомості вихованців гуртків «Дослідники заповідних стежок Херсонщини» в контрольних та експериментальних групах (табл. 2, 3).
Таблиця 2.
Рівень сформованості екологічної свідомості за компонентами наприкінці дослідно-експериментальної роботи для експериментальних груп

За результатами проведення підсумкового тестування виявлено, що в експериментальній групі мінливість (коливання) критеріїв є слабкою (V<10%), розмах варіації незначний. Це свідчить про вирівнювання рівня критеріїв екологічної свідомості у групі. Вибіркове середнє квадратичне відхилення коливається від 0,716115 до 0,946993, що вказує на те, що середнє арифметичне достовірно відображає всю досліджувану сукупність. Рівень сформованості критеріїв екологічної свідомості загалом збільшився на 23 % у порівнянні з первинним тестування експериментальної групи. Як передбачалось раніше, найвищий рівень спостерігається у когнітивному компоненті (79%) та найнижчий у поведінково-діяльнісному (72 %), загалом екологічна свідомість вихованців експериментальної групи відповідає високому рівню (75 %).
Таблиця 3.
Рівень сформованості екологічної свідомості за компонентами наприкінці дослідно-експериментальної роботи для контрольних груп

Критерій Варіації показників
n=60
Середнє арифметичне, Х сер. Розмах варіації, R Вибіркова дисперсія, S2 Вибіркове середнє квадратичне відхилення, S Коефіцієнт варіації, v (%)
Когнітивний 71% 4 0,5 0,716115 8%
Емоційно-ціннісний 68% 2 0,536489 0,757865 9%
Поведінково-діяльнісний 65% 3 0,874375 0,946993 12%
У контрольній групі екологічна свідомість відповідає достатньому рівню (68 %). Рівень когнітивного та емоційно-цінісного компонентів збільшився у порівнянні з початковими результатами тестування. Найнижчий рівень та середню мінливість критеріїв продемонстрував поведінково-діяльнісний компонент, що пов’язано з відсутністю педагогічного впливу на процес екологізації дослідницької діяльності на базі природно-заповідного фонду.
На ІV (узагальнювальному) етапі дослідно-експериментальної роботи педагогічний колектив працював над виконанням наступних завдань:
порівняння результатів діагностичного і узагальнювального етапів експерименту, визначення співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та визначеними завданнями;
розроблення науково-методичного посібника «Екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у ввзаємодії позашкільного закладу із об’єктами природно-заповідного фонду»; робочих зошитів-путівників для учасників екологічних експедицій: «Унікальний світ Асканії-Нова», «Унікальний світ Чорноморського біосферного заповідника», «Унікальний світ Олешківських пісків»; фотовиставки «Заповідний світ Херсонщини в об’єктиві юнната»;
презентація результатів дослідно-експериментальної роботи на всеукраїнських конференціях, семінарах, виставках;
проведення Всеукраїнського науково-практичного семінару «Екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду Херсонщини»;
підбиття підсумків про завершення експерименту.
З метою, аналізу результатів діагностичного та контрольного тестування нами було здійснено порівняння їх результатів.
Зі статистичного аналізу даних зробимо висновки, що дані експериментальної групи мають перевагу над показниками контрольної групи (рис. 1).

Рис. 1. Показники зростання (у %) компонентів екологічної свідомості К- когнітивний, М.Ц. – мотиваційно-ціннісний, П.Д. – поведінково-діяльнісний компоненти

Узагальнюючи зведені синтетичні показники в результаті обробки статистичних даних визначено, що за рахунок впровадження педагогічних умов екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії закладу позашкільної освіти та об’єктів природно - заповідного фонду рівень екологічної свідомості вихованців підвищився на 23% у експериментальній групі та на 16 % у контрольній групі.
Отже, можна зробити висновок про позитивні результати запропонованої моделі формування екологічної свідомості у вихованців закладу позашкільної освіти.
Розроблено методичний посібник, у якому представлено результати дослідно-експериментальної роботи з екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії закладу позашкільної освіти із об’єктами природно-заповідного фонду.
Методичний посібник адресовано практичним працівникам системи освіти, педагогічним працівникам закладів позашкільної освіти, науковцям, аспірантам, студентам.
У своєму змісті посібник має теоретичну і практичну частину.
Теоретична частина вміщує у себе розгляд питань: теоретичний аспект поняття екологізація та екологічна свідомість; виховний потенціал об’єктів природно-заповідного фонду в екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді; обгрунтування моделі екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії із об’єктами природно-заповідного фонд; форми і методи дослідницької діяльності учнівської молоді з використанням об’єктів природно-заповідного фонду.
Зміст практичної частини науково – методичного посібника складається з Концепції екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду; діагностичних методик; з Навчальної програми з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму «Дослідники заповідних стежок Херсонщини»; розробки занять за програмою.
На узагальнювальному етапі дослідження широко проводилася робота по розповсюдженню досвіду з дослідно-експериментальної роботи.
Проведено Всеукраїнський науково-практичний семінар на тему: «Екологізація натуралістичної освіти учнівської молоді на базі об’єктів ПЗФ Херсонщини» за участю Пустовіт Наталії Афанасіївни – кандидата педагогічних наук, завідувача кафедри методології освіти для сталого розвитку Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України, Вітренко Ельвіри Валентинівни, директора комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради Кійко Андрія Олександровича – директора Львівського обласного еколого-натуралістичного Центру, Троїцької Таїсії Броніславівни директора Миколаївського Центру еколого-натуралістичної творчості. Практична частина включала екскурсії з елементами практичної роботи на базі природо заповідних об’єктів Херсонщини – національного парку «Олешківськкі піски» (директор Непрокін Андрій Вікторович) та Національного природного парку «Джарилгацький» (директор Коваленко Віталій Михайлович).
З 29 по 31 травня 2018 року на базі позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Крилатий» Херсонської області проводився фінальний етап Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об’єктиві натураліста – 2018» за темою: «Раціональне природокористування».
Мета фестивалю - активізація роботи з учнівською молоддю щодо вирішення екологічних і природоохоронних проблем, залучення її до активної природоохоронної діяльності, формування екологічної свідомості та дбайливого ставлення до природи.
Учасниками заочного етапу Фестивалю стали учні закладів загальної середньої та позашкільної освіти – переможці обласних етапів Фестивалю з 22 областей.
У 2018 році на фінальний етап Фестивалю представлено 95 конкурсних робіт у номінаціях: «Краща фоторобота» (37 учасників), «Кращий слайд-фільм» (27 учасників), «Кращий відеоролик (відеокліп)» (18 учасників), «Кращий відеофільм» (13 учасників). В рамках заходу презентовано фотовиставку «Заповідний світ Херсонщини в об’єктиві юнната». Враховуючи вищезазначене, можна зробити узагальнені результати діяльності закладу за результатами дослідно-експериментальної роботи:
За звітній період педагогічний колектив має досягнення:
за підсумками роботи у 2017 році комунальний заклад нагороджено Дипломом Національного еколого-натуралістичного Центру учнівської молоді за перемогу в категорії «Заклади позашкільної освіти обласного підпорядкування» у Всеукраїнському відкритому Рейтингу якості позашкільної освіти «Золота когорта позашкільників»;
за результатами фінального етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів навчальної літератури для закладів позашкільної освіти лауреатами визначено: в категорії «Навчальні програми за напрямами позашкільної освіти» Мудрак Т.О., завідувача відділом, Палічеву Г.В., Валікову О.В., методистів за розробку навчальної програми «Дослідники заповідних стежок Херсонщини»;
за результатами Всеукраїнського конкурсу програм, навчально-методичних матеріалів та віртуальних ресурсів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти хіміко-біологічного профілю у 2017 році визнано переможцем та нагороджено дипломом Національного еколого-натуралістичного Центру МОН України (далі НЕНЦ) ІІ ступеня Валікову О. В. - методиста, керівника гуртків Центру за розробку віртуальної екскурсії.
У фінальному етапі Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» у вересні 2016 року у номінаціях «Керівник біологічного гуртка», «Керівник екологічного гуртка» ІІ місце посіли педагоги Мудрак Т. О. Валікова О. В.
Розроблено та запроваджено в навчально-виховний процес закладів позашкільної освіти області 5 щорічних наукових експедицій:
міжнародні дні спостереження за птахами на базі біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна;
«Дослідження біологічного різноманіття Потіївської ділянки Чорноморського біосферного заповідника»;
експедиція до національного природного парку «Олешківські піски» «Ознайомлення з флорою та фауною науково-дослідницького природоохоронного відділення «Раденське», «Буркути»;
еколого-краєзнавча наукова експедиція «Біологічне різноманіття Микільського заказника змій»;
обласна наукова експедиція «Дослідження біорізноманіття Біосферного заповідника Асканія-Нова ім. Ф. Е. Фальц-Фейна».
За темою дослідно-експериментальної роботи педагогами закладу написано 8 наукових статей, які опубліковані у 2014 – 2018 роках у періодичних виданнях, збірках тез, доповідей Всеукраїнських конференцій.
Особлива увага приділяється дослідницькій роботі учнів, участь в інтелектуальних обласних і всеукраїнських конкурсах та акціях. У період 2015- 2018 років вихованцями гуртків здобуто два І, шість ІІ, вісім ІІІ місць на всеукраїнських етапах інетелктуальних конкурсів еколого-натуралістичного спрямування.
Тематика учнівських дослідницьких робіт пов’язана із унікальними об’єктами природи Херсонської області та особливістю їх екології у зв’язку зі специфічними умовами нашого регіону:
«Трентеполія в аерофітоні Херсонської області» - І місце у біологічному форумі «Дотик природи» (м. Київ), І місце у фінальному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології (березень, 2015, м. Вінниця) ;
«Біоморфологічні дослідження берези дніпровської в умовах північного Причорномор’я» - І місце у ІІ етапі МАН (секція зоологія та ботаніка);
«Вивчення біоіндикаційної здатності аерофітонових водоростей» - ІІ місце у ІІ етапі МАН (секція екології);
«Екологічні дослідження берегової зони річки Вірьовчиної» - ІІІ місце у ІІ етапі МАН (секція охорона довкілля), робота вийшла у фінал міжнародного конкурсу «Юнацький водний приз»;
«Особливості перебування журавля сірого (Grus grus L.) у регіоні біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна» (ІІІ місце в міському етапі олімпіади з екології);
«Аналіз складу черепашок двостулкових молюсків у прибережній смузі Чорного моря» (ІІ місце у фінальному етапі Всеукраїнського біологічного форуму «Дотик природи»; ІІ місце в обласному етапі МАН).
Таким чином, загальні результати педагогічного експерименту, дають змогу зробити такі висновки:
педагогічний процес формування екологічної свідомості засобами дослідницької діяльності вихованців ефективний при наступних організаційно-педагогічних умовах:
робота вихованців за розробленою навчальною програми з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму «Дослідники заповідних стежок Херсонщини»;
проведення учнями дослідницьких робіт під керівництвом педагогів Центру та співробітників наукових установ області;
участь вихованців в обласних та всеукраїнських інтелектуальних конкурсах, акціях, операціях.
При відборі методів формування екологічної свідомості вихованців доцільно враховувати:
урахування інформаційного потенціалу природного середовища в організації взаємодії учнів з природою;
забезпечення усвідомлення гуртківцями причинно-наслідкових зв’язків у взаємодії з природою;
формування здатності гуртківців до самоаналізу та самооцінки своєї взаємодії з природою.
Динаміка змін рівня сформованості екологічної свідомості вихованців при порівнянні діагностичного та контрольного тестування засвідчує ефективність запропонованої моделі екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії закладу позашкільної освіти із об’єктами природно-заповідного фонду.

Науковий керівник,
кандидат педагогічний наук Н. А. Пустовіт

Директор Е. В. Вітренко

Координатор Л. М. Павлова