Україна в Антартиді!

Саме під такою назвою у актовій залі комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради 28 січня 2019 року проведено масовий захід з нагоди відзначення Дня відкриття Антарктиди та участі вихованців гуртка «Природа рідного краю» (керівник Коваленко І.В.) у Міжнародному науково-освітньому проекті: «Вчителі та учні беруть участь в екологічному моніторингу Антарктиди».
В рамках заходу було переглянуто відеоматеріали про те як українські полярники підкорюють крижаний континент Нагадаємо, що в Антарктиці Україні належить станція «Академік Вернадський» - колишня британська станція «Фарадей», продана за символічний один фунт у 1996-му.
Антарктида - найхолодніший материк землі. 21 липня 1983 року на радянській станції "Восток" було зафіксовано найнижчу температуру на Землі -89,2 градуса.
Антарктида цікава й цінна не тільки з наукової точки зору. Надра "Королеви холоду" багаті корисними копалинами. Тут є поклади і вугілля і різноманітних металів. Є також газ і нафта, яких в Антарктиді не менше, ніж на Аравійському півострові. Зокрема, біля української станції "Академік Вернадський" було розвідано три родовища нафти і чотири - газу.
Щоправда, для видобування корисних копалин, науковцям ще треба винайти способи, як ефективно це робити у таких недружніх кліматичних умовах.
Проте не це зупиняє країни. Наразі видобування корисних копалин заборонено Конвенцією про Антарктику від 1961 року, згідно з якою Антарктида не належить жодній з держав. Мораторій діє до 2041 року. Поки що дозволено лише проводити наукові дослідження та займатися виловом риби.
Учасниками конвенції є 50 держав, які мають право голосу, а також десятки країн-спостерігачів.
Зважаючи на можливості для розвитку науки та звабливі багатства Антарктиди, нею зацікавилася Україна, яка розпочала свою полярну історію ще за часів Радянського Союзу.
Проблема була лише в тому, що після розвалу СРСР Україна лишилася без полярної станції, де могла б проводити дослідження. Ситуація вирішилася завдяки щасливому випадку, якому передувала трагічна подія.
На британській станції "Фарадей" загинув полярник. Йому не змогли надати допомогу на місці, а рятувальну операцію неможливо було провести через відсутність взимку авіаційного сполучення зі станцією, розташованою на невеличкому острові Галіндез в Архіпелазі Вільгельма.
Королева Великобританії, яка патронує британських полярників, звеліла продати цю станцію країні, яка ще не мала своєї наукової бази в Антарктиді. Повідомлення про це було розіслано дипломатичними каналами у листопаді 1993 року. У той час послом України у Британії був Сергій Комісаренко - не тільки дипломат, а й академік НАН. Як науковець Комісаренко не міг не звернути уваги на лист про продаж полярної станції.
Отримати цю станцію бажало чимало країн, проте українським вченим вдалося запевнити британців, що вони якнайкраще підготовлені до проведення полярних експедицій. А дипломати своєю чергою домовилися про те, що Україна платитиме за станцію не грошима, а даними, зібраними її науковцями під час експедицій.
Тому британська станція "Фарадей" була передана Україні за символічну ціну - 1 фунт стерлінгів - й отримала нову назву "Академік Вернадський" на честь видатного українського вченого, першого президента НАН України Володимира Вернадського і 6 лютого 1996 року полярники підняли над станцією синьо-жовтий прапор.
Відтоді Україна щороку відправляє на Антарктиду експедиції, які складаються з 12-х полярників. Зазвичай половину складають науковці різних напрямів (біологи, біофізики, метеорологи тощо), решта - техніки, кухар, лікарі.
Перезмінка команд відбувається у березні, коли в Антарктиді осінь і протоку Дрейка ще не скувала крига.
Одна експедиція коштує 50 млн грн, з яких більше 40 млн грн витрачається на перельоти, фрахтування судна і закупівлю харчів та інших необхідних речей для зимівлі на станції.
Антарктична фауна також не надто багата. Вона представлена кількома видами комах, павуків. Єдині хребетні тварини, які живуть на поверхні - це пінгвіни. Антарктида - єдине місце на землі, де у природних умовах можна зустріти імператорських пінгвінів, які є найбільшими серед своїх родичів.
Саме тому вихованці гуртка «Природа рідного краю» з радістю долучились до участі в науково-освітньому проекті: «Вчителі та учні беруть участь в екологічному моніторингу Антарктиди» та в рамках Міжнародного наукового проекту «Дослідження стану виводкових колоній пінгвінів P. papua та P. Adeliae . В рамках проекту учасники які зареєструвались на сайті НЕНЦ будуть підраховувати кількість особин пінгвінів субарктичних та Аделі.
Дітям дуже сподобався захід, де було підібрано багато інформації про дослідження Антарктиди Україною, тож далі продовжуємо вивчати крижаний материк працюючи над завданнями Проекту.
Методист  І.В. Коваленко