Новини
13.03.2020
З лютого по березень 2020 року комунальним закладом «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради (директор Ельвіра Вітренко) проводився обласний ...
12.03.2020
10 березня 2020 року відбувся II (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу «Земля – наш спільний дім» колективів екологічної просвіти (агітбригад)  Херсонської області на базі ...
Експеримент > Друковані праці > Організаційно-правові аспекти співпраці позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного напряму з установами природно-заповідного фонду

Організаційно-правові аспекти співпраці позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного напряму з установами природно-заповідного фонду
Палічева Галина Віталіївна, директор комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» херсонської обласної ради,                        Валікова Олександра Віталіївна, методист комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» херсонської обласної ради

Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про позашкільну освіту", і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні [5].  Еколого-натуралістичний напрямок позашкільної освіти  передбачає  залучення  до практичної  природоохоронної роботи, набуття знань і досвіду  розв'язання  екологічних  проблем (стаття 15. Основні напрями позашкільної освіти). Одним із шляхів реалізації цих  завдань є співпраця позашкільних навчальних закладів (далі – ПНЗ) з установами та об’єктами природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ).
Двостороння співпраця ПНЗ еколого-натуралістичного напряму з установами ПЗФ визначена законами України «Про позашкільну освіту» стаття 15  та законом України «Про природно-заповідний фонд України» стаття 9.
Херсонська область має досить унікальні і важливі природно-заповідні об’єкти і території різного ієрархічного рівня.
На території Херсонської області функціонує 79 територій та об’єктів ПЗФ, загальною площею 272700,2 га (близько 9,67 % від площі області, що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони (10 %)) [3], з них 13 об’єктів загальнодержавного значення загальною площею 244665,95 га та 66 місцевого значення загальною площею 28034,24 га, в тому числі 22 точкові [2,7].
Природно-заповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об’єктів: 2 біосферних заповідники, 3 національних природних парків (далі – НПП), 1 дендропарк загальнодержавного значення, 7 заказників загальнодержавного значення, 13 заказників місцевого значення, 30 пам’яток природи, 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення та 10 заповідних урочищ.
На початку розгляду питання співпраці ПНЗ та ПЗФ, слід звернути уваги на такі поняття, як «об’єкти природно-заповідного фонду», «території природно-заповідного фонду» та «установи природно-заповідного фонду». Під територіями ПЗФ розуміють ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами,  що мають особливу природоохоронну,  екологічну,  наукову,  естетичну, рекреаційну та іншу цінність,  яким відповідно до закону надано статус  територій природно-заповідного фонду. На територіях ПЗФ знаходяться об’єкти ПЗФ, то б то унікальні природні комплекси, види тварин і рослин, що охороняються. Спеціальні адміністрації є установами ПЗФ, що здійснюють їх управління, до складу яких входять відповідні наукові  підрозділи,   служби    охорони,    господарського    та    іншого  обслуговування.
З вище зазначеного, робимо висновок, що ПНЗ співпрацює з установами, а вихованці гуртків досліджують саме об’єкти ПЗФ, це можуть бути як угруповування або окремі види. Наприклад, яким чином ПНЗ може співпрацювати з Дубом черешчатим, який є ботанічною пам’яткою місцевого значення і знаходиться на балансі КП «Херсонкомунсервіс»? То б то виникає питання, чи створені в КП «Херсонкомунсервіс» спеціальна адміністрація, наукові підрозділи,   служби    охорони,    господарського    та    іншого  обслуговування об’єкта ПЗФ. Контроль за станом об’єкта здійснюється відділом екологічного контролю природно-заповідного фонду Державної екологічної інспекції, рослинного та тваринного світу  протягом кварталу.
Розглянемо нормативно-правову базу рекреаційної та освітньо-виховної діяльності установ та об’єктів ПЗФ.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22 червня 2009 року № 330, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 2009 р. за № 679/16695 затверджено «Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України». Відповідно до цього Положення, до основних напрямів ведення рекреаційної діяльності у межах територій та об'єктів ПЗФ належить організація рекламно-видавничої та інформаційної діяльності, екологічної просвіти серед відпочиваючих, туристів у межах територій та об'єктів ПЗФ України; формування у рекреантів та місцевих жителів екологічної культури, дбайливого та гуманного ставлення до національного природного надбання.
Рекреаційна діяльність у межах територій та об'єктів ПЗФ України може здійснюватися за такими основними видами:
• відпочинок (загальнооздоровчий відпочинок; культурно-пізнавальний відпочинок; короткостроковий відпочинок (від 510 годин до 1-2 днів); розбиття наметів і розкладання вогнищ у спеціально обладнаних та відведених для цього місцях);
• екскурсійна діяльність (екскурсії (прогулянки) маркованими екологічними стежками, а також на виставки, в музеї, засновниками яких є установи ПЗФ, інші суб'єкти рекреаційної діяльності);
• туристична діяльність (науково-пізнавальний пішохідний туризм; орнітологічний туризм (спостереження за птахами).
Проте рекреаційна діяльність відповідно цього Положення дозволяється лише на територіях національних природних парків та регіональних природних парків.
Рекреаційна діяльність у межах територій та об'єктів ПЗФ України організовується спеціальними адміністраціями установ ПЗФ, а також підприємствами, установами, організаціями, яким підпорядковані ці території та об'єкти.
Рекреаційна діяльність вимагає розвинуту інфраструктуру в установі ПЗФ. Це має бути не тільки розроблені екскурсійні маршрути в буферній зоні, а й заклади харчування, послуги житла та транспорту.
На виконання  Закону  України  "Про  природно-заповідний фонд України" та  постанови  Верховної  Ради  України  від  22.09.94 р.  №  177/94-ВР  "Про  Програму  перспективного розвитку заповідної справи в Україні" прийнятий указ № 140 від 21.09.98, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 5 жовтня 1998 року, в якому затверджено «Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків України». В цьому положенні чітко зазначено, що ПЗФ є центрами  організації  екологічної  освіти  та виховання, на базі кожного ПЗФ має бути створений відділ еколого-просвітницької роботи, відділ    має    бути   укомплектовано   кваліфікованими спеціалістами з певним досвідом еколого-освітньої діяльності. Одним з основних напрямів діяльності природно-заповідних установ в галузі екологічної освіти  є учбова, науково-дослідна практична та методична робота з  учнівською та студентською молоддю шляхом формування та  виконання  спільних еколого-освітніх програм,  проектів, угод, планів-заходів  з   різними   установами   та   організаціями    природоохоронного  спрямування. Також оговорено питання співпраці ПЗФ з іншими установами, зокрема в пункті 7, підпункті 7.1. і 7.3. зазначено, що еколого-освітня  діяльність  має  здійснюватися в тісній співпраці з навчальними  закладами, мають розроблятися спільні програми та укладатись угоди про проведення спільних  заходів,  навчальних практик, виконання студентами наукових досліджень.
Відповідно цього Положення, розділу 4. «Природоохоронна пропаганда» визначено форми роботи, а саме: постійно діючі та пересувні виставки, фотостенди, тематичні лекції, екскурсії.
Одним з найпопулярніших форм роботи є екскурсія. Екскурсія не повинна тривати більше години. Оптимальна  довжина стежки - 2 км.  Бажано,  щоб стежка  мала  форму  петлі  з  початком і кінцем в одній точці, потрібно, щоб вона обминала місця  проживання і зростання рідкісних видів флори і фауни.
Проаналізуємо більш детально еколого-освітню та рекреаційну діяльність в установах ПЗФ Херсонської області.
У біосферному заповіднику «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна  розвинута рекреаційна  інфраструктура, функціонує сектор екологічної пропаганди,  облаштуванні  екскурсійні маршрути, еколого-освітні стежки по дендропарку та зоопарку заповідника, які знаходяться в буферній зоні. А саме, оглядова екскурсія зоопарком і дендропарком «Перлина в степу», екскурсія дендропарком «Асканія-Нова» загальнодержавного значення «У лісову казку», екскурсія зоопарком  «У світі тварин», екскурсія у кінному екіпажі дендропарком «Ландшафти дендрологічного парку». З 2014 року в заповіднику не проводиться «Фотосафарі», у зв’язку зі зміною порядку використання у рекреаційний цілях заповідних територій України (надання туристичних послуг) [4]. Екскурсанти в результаті цього втратили унікальну можливість спостереження за напіввільним шляхом утримання копитних тварин в природних умовах. Схеми маршрутів погоджені з відділом заповідної справи та екомережі Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації. Екскурсоводи добре володіють матеріалом. Відповідальність за педагогічний аспект проведення екскурсії покладена на керівника групи, який розробляє тематичні вікторини, дидактичні ігри біоетичного характеру.
Якщо розглядати Чорноморський біосферний заповідник, то він має інший територіальний устрій. Адміністративна будівля знаходиться в м. Гола Пристань, а буферна зона і природне ядро розкинуто на  територію більше ніж 109254,8 га [8], причому ділянки між собою не пов’язані в єдине ціле. А також територія заповідника вміщує як територію суші, так і акваторії. Тому екскурсійна діяльність обмежена особливостями розміщення території та транспортними труднощами.
Згідно з правил проведення наукових досліджень сторонніми науковими, науково-педагогічними, освітянськими установами на території Чорноморського біосферного заповіднику, які затверджені директором ЧБЗ А.П. Юрченко від 27 листопада 2013 року для двосторонньої співпраці заповідника і ПНЗ в пункті 7 зазначено, що необхідно укладати договір не пізніше 1 березня поточного року, але у разі вичерпання ліміту на відвідування території заповіднику, затверджений на поточний рік, дозвіл-пропуск не надається (відповідно пункту 8). До речі, інформація щодо лімітів відвідування територій заповіднику відсутня як на сайтах заповідників та к і на сайті Міністерства природи.
На території адміністративної будівлі розміщений музей експонатів. Відвідувачі знайомляться з різними типами біотопів, видовим складом флори та фауни заповіднику. В різні роки музейну експозицію еколого-освітнього центру відвідують від 1,5 до 3,0 тис відвідувачів [1]. До речі відвідуваність  біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна на 2013 становить 89546 чол. за даними Департаменту екології та охорони природних ресурсів ХОДА. Ці цифри не порівнювані, і зрозуміло, що це пов’язано саме з розвитком рекреаційної інфраструктури.
Можливості рекреаційної та освітньо-виховної діяльності на територіях національних природних парків більш ширші. У законі України «Про природно-заповідний фонд», стаття 20 зазначено, що основним завданням діяльності є створення умов  для  організованого  туризму,  відпочинку  та інших  видів  рекреаційної  діяльності  в  природних   умовах    з  додержанням режиму  охорони  заповідних  природних  комплексів  та  об'єктів, а також проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
В структурі НПП виділяють зони регульованої та стаціонарної  рекреації, які дають змогу саме проводити рекреаційну та освітньо-виховну діяльність.  Зона  стаціонарної  рекреації    призначена  для  розміщення  готелів,  мотелів,  кемпінгів, зона  регульованої  рекреації  -  в  її  межах    проводяться  короткостроковий  відпочинок  та  оздоровлення  населення,   огляд  особливо мальовничих і пам'ятних місць.
В Херсонській області, як зазначалось вище, налічуються 2 національні природні парки «Олешківські піски», «Джарилгач». Зараз також підіймається питання щодо створення ще одного НПП «Нижньодніпровський»,  робота по створенню цього НПП розпочалась у 2007 році за ініціативи обласної державної адміністрації, науковців та громадськості. Планується створення НПП» загальною площею 100105 га, на територіях Білозерського, Голопристанського, Цюрупинського районах, Херсонської та Новокаховської міськрад. У 2009 році Херсонським державним університетом було розроблено проект створення національного природного парку «Нижньодніпровський», яких на даний час пройшов процедуру доопрацювання відповідно до рекомендацій Міністерства екології та природних ресурсів України і проходить процедуру погодження із власниками та користувачами земельних ділянок, запланованих для включення до складу природоохоронного об’єкту.
Так як НПП створені відносно нещодавно, НПП «Олешківські піски» у 2010 році, НПП «Джарилгач» у 2009 році, рекреаційна інфраструктура розвинута слабо. Хоча створені екологічні стежки відповідно Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків України (маршрут, наявність кваліфікованих екскурсоводів, тривалість екскурсії). Для проведення екскурсії необхідно звернутися з відповідною заявою до адміністрації НПП за 10 робочих днів, для опрацювання заяви [6].
За 2013 рік на території НПП «Олешківські піски» за маршрутом екологічної стежки «Олешківською пустелею» НДПВ «Раденське» безкоштовно проведено 21 екскурсія.
Більш складним об’єктом ПЗФ в плані освітньо-виховної роботи та рекреаційної діяльності є заказники та пам’ятки природи. Територія, яка відводиться під заказник або пам’ятку природи не вилучається  у їх власників або користувачів, спеціальні адміністрації не створюються. І як наслідок відсутні розроблені маршрути екологічних стежок, екскурсоводи і взагалі рекреаційна інфраструктура.
Підсумовуючи вище зазначене, можна визначити основні аспекти співпраці ПНЗ та об’єктів ПЗФ:
1. Законодавча база дозволяє проводити спільну діяльність ПНЗ з об’єктами та установами ПЗФ.
2. Еколого-освітня та рекреаційна діяльність в установах ПЗФ проводиться еколого-пропагандистським відділом.
3. Для двосторонньої співпраці установ ПФЗ та ПНЗ необхідно укладати кожний рік договори не пізніше 1 березня поточного року.
4. При плануванні природоохоронної освітньо-виховної діяльності ПНЗ необхідно враховувати категорійну та інфраструктурну особливість установи ПЗФ.
5. Одним з найпопулярніших видів рекреаційної діяльності на територіях ПЗФ є екскурсія, на якій проводиться еколого-освітня робота за допомогою екскурсоводів.

Список використаних джерел:
1. Бахтіарова Л. І. Еколого-освітня робота в Чорноморському біосферному заповіднику // Матеріали ХІХ Теріологічної школи-семінару «Теріофауна заповідних територій та збереження ссавців. — Гола Пристань: ПАТ «ХМТ». — 2012. — С. 14.
2. Василевська Я.В. Особливості рекреаційного природокористування в межах приморських районів Херсонської області / Я.В. Василевська // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 4. Географія і сучасність. – 2009. - № 20. – С.81-85.
3. Екологія Херсонщини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.library.kherson.ua/young/eco/9.htm
4. Офіційний сайт Біосферного заповіднику «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фпальц-Фейна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://askania-nova-zapovidnik.gov.ua/news/idnews/201
5. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України  [Електронний ресурс]. – Режи доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/ 59/ pozashkilnaosvitaukraini/zag-vid/
6. Офіційний сайт Херсонського національного природного парку «Олешківські піски» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nppop.gov.ua/
7. Офіційний сайт Херсонської обласної державної адміністрації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oda.kherson.ua
8. Офіційний сайт Чорноморського біосферного заповіднику [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bsbr.ks.ua/uk/territory