Новини
13.03.2020
З лютого по березень 2020 року комунальним закладом «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради (директор Ельвіра Вітренко) проводився обласний ...
12.03.2020
10 березня 2020 року відбувся II (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу «Земля – наш спільний дім» колективів екологічної просвіти (агітбригад)  Херсонської області на базі ...
Експеримент > Друковані праці > ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У ВЗАЄМОДІЇ ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У ВЗАЄМОДІЇ ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

Палічева Галина Віталіївна – директор
Мудрак Тетяна Олександрівна – завідувач методичним відділом
Комунальний заклад «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради


Досягнення мети освіти сталого розвитку можливе за умови інтеграції екологічного навчання і виховання у системі освіти всіх рівнів від дошкільного до вищого, включаючи позашкільну освіту. Профільний позашкільний заклад екологічного спрямування на відміну від школи має більш високі можливості формування екологічної свідомості вихованців. Різноманітність програм, широкий вибір форм роботи, особливо практичного спрямування, співпраця з вищими навчальними закладами, науково-дослідними установами сприяють залученню учнів до наукової діяльності в галузі охорони навколишнього середовища, створення нової моделі поведінки як в індивідуальному, так і в колективному та соціальному відношеннях, цінування  якої змінить ставлення до якості довкілля.
Розуміння сучасного стану природи, її різнорівневе вивчення на аутекологічному, демекологічному та синекологічному рівнях можливе лише при безпосередньому спілкуванні з природними об’єктами та порівнянні їх з еталонними комплексами, які зберігаються на теренах заповідних територій.
Природний заповідний фонд Херсонської області містить 79 об’єктів, серед яких два біосферних заповідника та три національних природних парка, і це значний ресурс для екологічного виховання учнівської молоді краю. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» визначає їх основні завдання:  збереження природних комплексів, проведення наукових досліджень, розробка природоохоронних рекомендацій, поширення екологічних знань. Тому, у положенні кожного з об’єктів природно-заповідного фонду передбачається еколого-просвітницька робота з населенням. Педагогами комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради (далі – Центр) налагоджені тісні зв’язки з  науковцями природно-заповідних установ Херсонщини.
Багаторічний досвід організації дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці із співробітниками Чорноморського біосферного заповідника, біосферного заповідника Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, національного природного парку «Олешківські піски» свідчить, що для більш ефективної реалізації потенціалу заповідників у формуванні екологічної свідомості учнівської молоді необхідно оновлювати зміст форм і методів організації експедицій, екскурсій, польових практик для вихованців позашкільних навчальних закладів.
Виходячи з вищезазначеного, розпочато дослідно-експериментальну роботу на базі Центру за темою: «Екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду».
Мета дослідження полягає в обгрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу та об’єктів природно-заповідного фонду.
Для досягнення мети будуть вирішуватися наступні завдання:
- дослідити сучасні підходи до екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу й об’єктів природно-заповідного фонду в педагогічній теорії та практиці;
- уточнити структуру, сутність,  поняття «екологізація», екологічного світогляду, як результату процесу екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді, визначити компоненти, критерії, показники сформованості заданої якості;
- розробити, визначити та експериментально перевірити педагогічні умови екологізації позашкільної діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу й об’єктів природно-заповідного фонду.
Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні у педагогічну практику методики використання ресурсів об’єктів природно- заповідного фонду в екологізації позашкільної освіти, у розробці методик проведення екологічного практикуму з використанням ресурсів природно- заповідного фонду з урахуванням їх специфічних особливостей.
За результатами дослідження будуть створені:
- програма гуртка «Дослідники заповідних стежок»;
- науково-методичний посібник «Екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного закладу і об’єктів природно- заповідного фонду»;
- робочі зошити-путівники для учасників екологічних експедицій: «Унікальний світ Асканії-Нова», «Унікальний світ Чорноморського біосферного заповідника», «Унікальний світ Олешківських пісків»;
- фотовиставка «Заповідний світ Херсонщини в об’єктиві юнната».
Розробку та апробацію методик надання екологічного змісту дослідженням юннатів під час літнього польового практикуму проведено під час обласної експедиції «Дослідження біорізноманіття Біосферного заповідника Асканія-Нова ім. Ф. Е. Фальц-Фейна»  11-13 червня 2014 року за участю наукового керівника експерименту Пустовіт Наталії Афанасіївни, завідувача лабораторії екологічного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, старшого наукового співробітника, кандидата педагогічних наук.
Даний захід проводиться щорічно для кращих вихованців районних та міських станцій юних натуралістів Херсонської області. Організація експедиції має на меті гармонійне поєднання змістовного дозвілля дітей в літній період з екологічним вихованням, дослідницькою й практичною роботою з учнівською молоддю безпосередньо в природі, у природному степовому ядрі та буферній зоні біосферного заповідника. Робота юннатів під час експедиції організована за оригінальною програмою, яка складена на базі орієнтовного плану, запропонованого адміністрацією заповідника.  У роботі з юннатами взяли участь 7 ведучих спеціалістів заповідника, які під час змістовних лекцій, екскурсій, польових практик, бесід та консультацій навчили дітей головним методам дослідження, збору й обробки матеріалів, роботі з живими об’єктами безпосередньо в природі та напіввільних умовах.
Організатори експедиції приділяли особливу увагу формуванню екологічної свідомості вихованців, основні компоненти структури якої -  це  когнітивна складова (сформованість екологічних знань), поведінково-діяльнісна складова (сформованість екологічно-виваженої поведінки та потреба у природоохоронній діяльності) та мотиваційно-ціннісна складова (любов та бережливе ставлення до природи).
Сформованості екологічних знань сприяла робота педагогів та науковців із вивчення теоретичних відомостей з екології та біології. Для учнів прочитані 5 лекцій відповідного наукового рівня. Доповіді науковців відрізнялися глибиною, ґрунтовністю, повнотою викладання, насиченістю  конкретними прикладами і фактами та високим ступенем ілюстративності, тому діти сприймали їх дуже емоційно. Як наслідок, в учнів виникало багато запитань і кожна тема довго обговорювалась, з’ясовувалися нові деталі та факти. Такий діалог науковців із дітьми, на наш погляд, є дуже корисною практикою, яка дозволяє учням більш глибоко зрозуміти і засвоїти тему.
Поведінково-діяльнісна складова екологічної свідомості активно формувалася під час проведення навчальних екскурсій та дослідницької роботи. Старші та молодші наукові співробітники, методисти-пропагандисти та кваліфіковані екскурсоводи навчали дітей основам безпечної поведінки та дослідницької роботи на заповідних територіях.  «Замість гербарію – фотографування, замість колекції комах – щоденник спостережень. Зустріч із степовою гадюкою можна вважати вдачею - це рідкий червонокнижний вид, важливий компонент степового ценозу, у цьому році спостерігається зменшення чисельності популяції, змія ніколи не буде без причин нападати на людину, прагне сховатися і втекти», - усвідомлення таких тверджень та положень сприяють формуванню нової стратегії поведінки людини в довкіллі, яка була б однаково прийнятна як для людини, так і для довкілля.
Ефективність формування у вихованців мотиваційно-ціннісної складової залежить від застосування активних соціально-психологічних методів у вихованні та навчанні. Це обумовлено принципом єдності розвитку психіки та діяльності, який полягає у тому, що психіка людини розвивається та проявляється у діяльності. Організатори Центру з цією метою використовують різноманітні форми екологічної освіти. В завершенні кожного робочого дня проводилися узагальнюючі заходи, такі як екологічні свята, ігри, тренінги, вікторини. Як інструмент мотивації пізнавальної активності учнів використано прагнення дітей змагатися та перемагати. Для цього на протязі трьох днів експедиції організовано конкурс в двох номінаціях: «Найкраща фоторобота» та «Оповідання-враження про обласну експедицію». Такий підхід створює в експедиційній групі атмосферу прагнення до пізнання, сприятливий емоційний фон здорової інтелектуальної конкуренції у засвоєнні нових знань та дослідницьких вмінь та навиків.
Результативність роботи учнів в ході експедиції відобразилась у підсумковій учнівській конференції, де діти виступили із доповідями про хід власних досліджень та поділилися враженнями про перебування на заповідній території.
Таким чином, результати роботи з екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду дозволять:
- накопичувати досвід реалізації краєзнавчого аспекту в екологічній освіті учнівської молоді;
- ефективно використовувати різні форми і методи формування екологічної свідомості під час організації польових практик на базі природно-заповідного фонду;
- створити умови для розвитку особистості кожної дитини через вивчення природних об’єктів, правил безпечної поведінки в природі, досліджень флори і фауни рідного краю, пізнання еталонних скарбниць місцевих заповідних територій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бойко М.Ф., Чорний С.Г. / Екологія Херсонщини. Навчальний посібник. – Херсон: 2001. – 156 с. з іл.
2. Вербицький В.В., Методологічні основи розвитку практичного розуму школяра. - К.: СМП „АВЕРС", 2007.-124с.
3. Гавриленко В.С. Заповідна справа в Асканія-Нова (становлення, розвиток та перспективи). // Вісті біосферного заповідника «Асканія-Нова»: Проблеми екомоніторінгу та збереження біорізноманіття. – Асканія-Нова, 1998. С 3-11.
4.  Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. метод, посібник / Ред. рада: В.М. Доній, Г.Н. Несен, Л.В. Сохань та ін. - К.: МО України; УЗМН, 1996. - 792 с.
5. Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в процесі пошуково-дослідницької діяльності в позашкільному навчально-вихованому просторі: компетентнісний підхід, еколого-натуралістичний аспект: методичний посібник / упоряд. : Л.М. Бондар, Н.В. Перепелиця, Н.Ю. Сидоренко; за ред.. Л.В. Тихенко; - Суми : Університетська книга, 2010. – 608с.