ППД
Тема. “Використання методу проектів на заняттях гуртків еколого-природничого напрямку”.
Узагальнений методистом СЮН
Дмитрієвою Л.Г.
Відділ освіти Каховської міської ради
Каховська станція юних натуралістів

Дата народження: 24 грудня 1970року;
Освіта: не повна вища, навчається  на 4 курсі Херсонського державного університету;
Посада:  керівник гуртка;
Стаж педагогічної роботи: 21 рік;
Стаж роботи на посаді: 14 років;
Місце роботи: Каховська станція юних натуралістів відділу освіти Каховської міської ради;
Захоплення: живопис, декоративно-прикладне мистецтво.

Анотація  досвіду:

Узагальнено методистом Дмитрієвої Л.Г. до ППД
керівника гуртків Філоненко І.П.

Працює над створенням умов реалізації творчого потенціалу вихованців.
Це здійснюється через:
• організацію та естетизацію середовища, створення оптимальних умов для самореалізації;
• творче поєднання психологічної та педагогічної технологій в процесі їх застосування до освітнього та виховного процесів;
• формування творчої особистості, конкурентноспроможної, здатної до самореалізації та самовдосконалення.
Життєтворчість – це духовно-практична діяльність особистості, що спрямована на проектування, планування, програмування та творчі здійснення нею свого індивідуального життя.

Суб’єкти і об’єкти діяльності:
Об’єкти – творча особистість, яка сама творить.
Суб’єкти – вихованці.
Реалізація особистої науково-методиної проблеми: «Використання методу проектів на заняттях гуртків еколого-природничого напрямку».
Філоненко І.П. розробила власні інноваційні підходи до здійснення навчально-виховного процесу на заняттях гуртків і позакласній роботі.
Здійснює розвиток творчої особистості в умовах позашкільного навчального закладу.
З 2009 року працює за програмами МОН України.
Здійснює експериментально-інноваційну діяльність.
Працює над самоосвітою в умовах позашкілля.

Напрямки діяльності керівника гуртків:
-Заняття гуртків.
-Участь в конкурсах, акціях, операціях, виставках, науково-практичних конференціях
-Екологічні експедиції.
-Робота по ландшафтному дизайну.

Актуальність проблеми. В умовах соціально-економічнх перетворень в Україні перед освітньою галуззю сьогодні постала проблема виховання громадянина, становлення особистості самостійної, творчої, готової до розв,язаня нестандартних життєвих ситуацій, соціально відповідальної, незалежної, впевненої у собі й своїх можливостях.
Система сучасної позашкільної освіти переконує, що традиційне навчання направлене на формування знань, умінь і навичок, які учнями застосовуються лише на заняттях гуртків і є атрибутом занять. Поза межами заняття, тобто на практиці, більшість учнів майже не користуються отриманими знаннями, уміннями і навичками, перш за все тому, що не знають, як це робити.
Виходячи з конституційного права людини на розвиток особистості, відповідно до Закону України «Про освіту», одним із головних завдань розвитку сучасної освіти в цілому, екологічної зокрема, визначено оновлення її змісту та впровадження сучасних технологій навчання, інноваційних підходів до вдосконалення навчально-виховного процесу. Державний стандарт у галузі екологічної компітентності визнає за необхідне озброїти учнів методами наукового пізнання, формування екологічної грамотності та уміння застосовувати їх у поясненні сучасної екологічної картини світу та вивченні рідного краю.
Особливої актуальності в позашкільній екологічній освіті набувають дослідницькі знання, які є фундаментом екологічної науки. Потрібні такі знання, які б стали не тільки критерієм освіченості, а й мали б нові особистісні якості.
Через організацію керівником гуртків Філоненко І.П. роботи учнів зі створення власних екологічних проектів у процесі пізнання рідного краю йде підготовка учнів до подальшого навчання, а отже – можливе формування нової, здатної до проведення науково-дослідницької діяльності особистості.

Науково-дослідницька робота старшокласників розглядається як окремий напрям позашкільної освіти, але тільки у тісному поєднанні з базовою освітою та урахуванням активності дітей на заняттях, що дає змогу керівнику гуртків віднайти «ключик» до творчого розвитку кожного учня через озброєння його методами наукового пізнання та залучення до створення екологічних творів, забезпечуючи входження його у швидкозмінне життєве середовище та реалізацію освітньої стратегії в цілому. Саме у цьому вбачається актуальність досвіду керівників гуртків Філоненко І.П.
Теоретичне обгрунтування досвіду. Поширення досвіду грунтується на єдності процесу навчання та науковим дослідженням, оскільки навчальне пізнання включає елементи наукового.
Основна ідея зводиться до накопичення знань учнями шляхом використання відповідного типу навчання. Наприклад, проблемне навчання, яке передбачає
Одним з принципів якого є принцип науковості, основу якого є система особистісно зорієнтованого навчання. Важливим у реалізації особистісно зорієнтованого навчання є досвід Філоненко І.П. щодо використання методу проекту.
Більшість матеріалів досвіду грунтується на на самоосвітніх тенденціях, в першу чергу, завдяки позашкільним заходам, участі у діяльності Малої Академії наук, а також у гуртковій та клубній роботі, впровадженню майстер-класів, участі в різноманітних виставках, акціях, операціях, конкурсах.

Проблема. Існує гостра проблема підвищення ролі екологічної науки через створення й застосування у шкільній практиці екологічного проекту, як методу біологічних наук та формуванні конструктивного і креативного мислення у поясненні дійсності.

Мета. Метою узагальнення досвіду Філоненко І.П. є вдосконалення форм і пошук нових методів та методичних прийомів у підвищенні ролі екологічного проекту в природоохоронній діяльності, поліпшення екологічної грамотності школярів загальноосвітніх шкіл.

Основна ідея досвіду. Від загально-навчальних умінь і навичок – до самоосвіти, від навичок отримання повноцінної екологічної інформації – до методів наукового пізнання, від теорії до практики.

Завдання. Головним завданням є відстеження позитивних моментів у процесі залучення учнів до створення екологічних проектів, творів і можливості їх використання у навчанні, організації науково-дослідницької діяльності на прикладі конкретної теми.

Для досягнення мети представленого досвіду роботи поставлено такі задачі:
розробити й обгрунтувати систему підходів до розв,язання проблеми єдності процесу навчання і екологічного виховання з урахуванням сучасного стану методики навчання, тенденцій сучасного розвитку екологічної науки, сучасних методів наукового пізнання, які базуються на засадах учнівського самопізнання біологічних наук;
Виявити методичні умови застосування даної системи при розв.язанні проблеми єдності теорії і практики в пізнанні навколишнього середовища на засадах учнівського краєзнавства. При цьому визначити прийоми навчальної та дослідницької роботи, які необхідні для самостійного застосування учнями під час роботи з різними джерелами біологічних знань, в першу чергу – з біологічною та екологічною літературою;
Створити на базі СЮН аматорське наукове товариство учнів.

Методологічні засади досвіду. Методологічною основою є теорія пізнання і всебічний розвиток особистості, особистісно-діяльнісний і системний підходи до процесу навчання; концепції гуманізації, соціалізації й економізації сучасних біологічних наук, концепції та методичні основи формування і розвитку логічного, творчого, креативного, конструктивного, геопросторового мислення у підходах до пояснення дійсності, активізації навчально-пізнавальної, накуово-дослідницької, краєзнавчої діяльності учнів. Методологічні засади мають обов,язковий вихід на методику навчання біології – тобто, систему способів навчання істини, у даному випадку, через учнівське пізнання рідного краю.

Методи реалізації досвіду. Для реалізації мети використовувалися методи теоретичного аналізу методичної, психологічної літератури з даної проблеми; методичного аналізу нормативних документів, програм, науково-популярної літератури, науково-дослідницькоїроботи учнів; вивчення діяльності вчителів біології загальноосвітніх шкіл, керівників гуртків ЕНЦ області, спостереження за діяльністю учнів, формування вмінь і навичок створення екологічних проектів (у тому числі краєзнавчого спрямування), організації науково-дослідницької діяльності учнів; експерименту (констатуючий, формуючий, контролюючий), направлений на удосконалення методичних підходів до розв,язання екологічних проблем.

Становлення досвіду. Досвід спирається на власну науково-дослідницьку діяльність та залучення до цього широкого кола учнів, на досвід проведення позакласної та позашкільної туристсько-краєзнавчої роботи із учнями різних вікових категорій, розширення роботи з науковими матеріалами на заняттях і в позаурочний час. Згодом були отримані й перші позитивні результати. Відбувався перехід від очікуваного поступового перетворення загальнобіологічних знань і навичок у нові методичні підходи вивчення шкільного курсу біології з використанням власноруч створених учнями краєзнавчих творів.

В умовах оновлення суспільства орієнтація на творчий розвиток особистості є світоглядною засадою виховання та навчання школярів.
Базовий компонент позашкільної освіти України закликає до сприйняття виховання всебічно розвиненої, творчо активної особистості, вводить дітей у світ практичної та духовної діяльності людей, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, отримувати задоволення не тільки від результатів, а й від самого процесу навчання.
Протягом п,яти років керівник гуртків Філоненко І.П. працює над проектною системою екологічного виховання та навчання.
Спостереження за роботою керівника гуртків довели, що метод екологічного проекту є доступним і універсальним для роботи з школярами різних вікових категорій. Особливо приваблює їх те, що завдяки можливості вести фенологічні спостереження, дослідження за флорою і фауною рідного краю, вони пізнають навколишній світ, в них виникають співчуття до природи, необхідність її захищати, оберігати. За допомогою своїх проектів вони доводять екологічні проблеми, які їснують навколо до широкого загалу школярів, їх батьків та громадськості міста. Ситуація успіху, яку створює для дітей І.П. Філоненко дозволяє їм займатися в МАН на рівні міста, області.

Спираючись на спостереження, особистий досвід педагога, прийшла до висновку, що головними принципами в роботі є принципи послідовності, систематичності, науковості. Аналіз типології монопроектів показав, що Ірина Петрівна приділяє велику увагу дослідницьким проектам, тому що вони мають чітко призначене дослідницьке завдання. Наприклад, стан лісів у даній місцевості і заходи щодо їх охорони. Проект «Збережемо ліс» в рамках Всеукраїнського конкурсу «Ліси для нащадків», завданням якого було простежити долю ялинки від її придбання до закінчення святкування Нового року. Завдяки роботі над проектом, діти дізнались про те, що щорічно під час Новорічних свят гине сотні тисяч ялинок. А зміна лісових ялинок на штучні дає змогу зберегти сотні тисяч ялинок.
В рамках обласної акції «Допоможемо зимуючим птахам» - проект «Пташині причуди», «Зимова книга».

Зі старшокласниками такі проекти, як «Програма озеленення міста», «Використання осмії рудої для запилення суниці садової у зимово-весняних теплицях», який захищався у МАН на рівні міста та посів І місце, і рекомендований для захисту на рівні області.
Приймає активну участь у методичних координаційних нарадах: «Через гру, фантазію, працю в захоплюючий світ живої природи», «Компетентний дорослий разом з дитиною», «Шляхи вдосконалення навчально-виховної роботи з гуртківцями» (робота педагогічно-творчої скриньки «Є ідея»).

         Результати моніторингового відстеження творчих здібностей дітей протягом останніх трьох років довели, що починаючи з учнів початкової школи до старшої високий рівень навченості дітей підвищився на 22%, середній знизився на 21%
2012-2013 н.р.                      2013-2014 н.р.                              2014-2015 н.р.
В-18%                                            В-34%                                          В-40%
Д-40%                                           Д-48%                                          Д-49%
С-42%                                            С-18%                                           С-11%

Використання методів проектування навчання має велике значення в розвитку творчих здібностей школярів. Вони дають змогу дітям не тільки розвиватися, формувати свої творчі здібності, а також створюють умови самореалізації, дають можливість стикатися з природою, бачити екологічні проблеми, шукати шляхи їх вирішування.
Оригінальність досвіду І.П.Філоненко в тому, що вона будує «Я» дитини, як самоствердження. Навчає швидко переключатися, переходити від одного способу розвязання тієї чи іншої проблеми, до другого, створюючи ситуацію успіху. Підвищує самооцінку учнів, що дає змогу їм без вагань сміливо братися до нової справи. Результати вивчення досвіду довели, що учні набули всебічних пізнавальних знань, умінь і навичок самостійної роботи, навчилися активно та самостійно мислити.
Керівник гуртків І.П.Філоненко своє професійне кредо
«Творчість, майстерність – це, насамперед, наполеглива праця»
втілює в роботу зі своїми вихованцями.

Список використаних джерел

1.Біологія. Шкільний світ №3 2006 Т.Небикова  «Використання активних та інтерактивних технологій навчання на уроках біології»
2. www.nenc.gov.ua/91.html
3. http://vuzlib.com/content/view/204/84/
4. ukped.com/skarbnichka/396.html
5. http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-3d5cfc4dd5a05/list-b407a47b26
6. http://osvita.ua/school/lessons_summary/biology/6275/
7. http://prirodazpk.ucoz.ua/publ/metod_proektiv_koval_nm_olijnik_ap/1-1-0-9