Новини
09.06.2020
Комунальному закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради – 75! Народився наш заклад у переможному 1945 році, коли виконавчий комітет ...
05.06.2020
Новотроїцька районна станція юних натуралістів до Дня Навколишнього Середовища прийняла участь в екочеленджі «World Environment Day – Virtual Safaris» при підтримці Всесвітнього фонду ...

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПРОВЕДЕНЬ ДОСЛІДЖЕНЬ
ПО МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ОСВІТНІЙ
ЕКОЛОГІЧНІЙ ПРОГРАМІ “GLOBE”

Мета програми - навчити учнівську молодь методам наукових досліджень атмосфери, ґрунтів, наземних біоценозів та води.
Задачі програми:
- моніторингові дослідження;
- виховання екологічної культури;
- використання отриманих даних для розуміння глобальних процесів на планеті;
- міжнародне спілкування молоді;
- виявляти зміни рослинного, тваринного світу та неживої природи;
- участь у створенні всесвітнього банку даних екологічної інформації.
Учасники програм.
Педагоги та учнівська молодь від 5 до 15 років.
Освітні елементи програми.
1. Освоєння методики досліджень та відбору зразків.
2. Дотримання графіку спостережень, вимірів, відбору зразків.
3. Навчання методикам лабораторних та польових досліджень.
4. Передача даних до ековідділу обласної станції юннатів поштою, або через райвідділи освіти в травні та вересні місяці.
5. Спілкування учасників програми через Інтернет. Діалогові контакти, обмін картами та іншими матеріалами.
6. Сприяння самостійним дослідженням учнів. Навчити основам геоекологічних знань.
Наукові вимоги.
1. Критерії досліджень:
точність, послідовність, регулярність, тривалість та охоплення достатніх параметрів.
2. Використання наукових методик.
3. Вірний вибір приладів та оснащення для проведення вимірювань чи відбору зразків.
4. Обґрунтований вибір територій площею 15x15 км для проведення досліджень та визначення варіантних експериментальних ділянок на цих територіях
5. Систематична передача інформації до екологічного центру.
6. Архівне зберігання щоденників в зошитах, де занотовуються чітко всі дані.
Практичні роботи.
1. Ведення щоденників в зошитах, де занотовуються чітко всі дані. Вказувати дату, місце, час спостереження, виміру, взяття зразку.
2. Кожен дослідник веде свій щоденник, виконує свої завдання, вписує свої реквізити.
3. Створення карт, схем, графіків, таблиць.
4. Збір колекція, гербаріїв, фотографій, відео матеріалів, тощо.
Порядок навчання учасників програм.
1. Ознайомлення з об'єктом та тематикою дослідження/ екскурсія до об'єкту.вивчення карти).
2. Теоретична характеристика об'єкту дослідження
3. Визначення території дослідження (15x15км) та варіантів експериментальних ділянок (4 ділянки) в різних екологічних нішах даної території.
4. Нанесення їх на карту, вказати дату, номер, назву експериментальної ділянки.
5. Визначення змісту спостереження: режиму, часу, кількості, об'єму та тривалості досліджень.
6. Навчити учнів методам спостережень.
7. Вивчити прилади, інструменти та інвентар, що буде використовуватись (лабораторні заняття).
8. Провести інструктаж по роботі з наочністю та правилам поведінки в природі.
9. Підготуватися до роботи в польових умовах..
10. Практичні заняття в польових умовах..
11. Навчити робити виміри, брати зразки, знімати показники з приладів.
Збір інформації дослідниками.
1. Навчити занотовувати показники: результати вимірів та аналізів зразків, візуальні характеристики, особливості інформації.
2. Навчити систематично та дуже чітко фіксувати результати досліджень, дотримуватись графіків та методики.
3. Навчити відповідально відноситись до своїх обов'язків, записувати свої реквізити.
4. Навчити готувати інформацію до передачі, узагальнювати її в вигляді графіків, схем, тощо.
Створення освітніх спілок.
1. Одну територію можуть досліджувати декілька адресатів, але вони повинні брати різні експериментальні ділянки (відстань між ними не менше ЗО м),або брати інші завдання. Ділянки треба позначати.
2. Знімати показники на сусідніх ділянках можна одночасно або в різні терміни.
3. Можна організовувати сумісні обговорення результатів і обмінюватися досвідом досліджень.
4. Більш досвідчені учні-дослідники можуть ставати інструкторами для новачків.

Методика атмосферних спостережень.
Методика спостережень - 1 раз на добу.
Місце для спостережень: спортмайданчик, поле, географічний майданчик Оснащення: термометри, дощоміри, водоміри. Можна користуватись темними окулярами, фотоапаратами, відеокамерами. Коли спостерігати: в полудень для даної місцевості. Що спостерігати: типи хмар, колір, форму, рух, щільність хмар. Напрямок та силу вітру.
Температуру повітря в полудень (а також максимум та мінімум), (термометр зберігати в комірці з дверцятами на висоті).
Опади (тверді чи вологі, кількість, розміри, особливість, кислотність).
Домішки в повітрі (колір, запах, розміри).
Фіксація результатів. На кожен вид спостережень назначити окремих дослідників. Записати в журнал реквізити дослідників. Кожен день в журналі кожен дослідник записує свої показники. Чітко фіксувати дату, час, передчасно розкреслювати таблицю для показників.
Фіксувати незвичайні явища.
Передача результатів два рази на рік. Подавати інформацію чи графіки,
ксерокопії, таблиці. Оригінали залишати для архівів.
Методика сезонних спостережень.
Кількість спостережень: Всі зміни кожного сезону у рослин, птахів, звірів, водних, степових, лісових мешканців. Зміни погоди (температура, опади, сонячні дні, хмарність, вітер). Тобто, спостережень дуже багато. Ділянки спостережень: На території 15x15 км вибрати 4 експериментальні ділянки (можна ліс, або тільки степ або водойми), (можна тільки птахів, тільки квіти, тільки водойми, тільки комахи, тільки гриби, тощо).
Але обов'язково 4 ділянки та фіксація погоди при сезонних змінах у тих об'єктах та погоду. Передача результатів: 2 рази на рік. Оригінали залишати для архівів.
Методика спостережень ґрунтів.
Кількість спостережень. Одне контрольне спостереження для характеристики ґрунту. Але може виникнути потреба в позачерговому спостереженні, якщо виникають непередбачені явища, екстремальні ситуації, природні незвичайні зміни, тощо.
Вивчення вологості ґрунту може проводитись по потребі (кожен день, чи один раз на тиждень, чи один раз на місяць).
Розміри ділянок. Територія для вивчення 15x15 км. На ній вибирають по 4 експериментальні ділянки розміром 30x30 м. Для характеристик грунту на ділянках роблять ямки розміром 50x50x100 см, або шурфи, щоб спостерігати шари ґрунту.
На ділянках по дослідженню вологості грунту беруть зразки розміром 15x15x30 см. Ділянкам дають назви та номери, наносять на карту.
Оснащення: лопати, лупи, терези, можна фотоапарати, відеокамери. Характеристика ґрунту (4 ділянки):
- Визначення ґрунтових шарів; товщина горизонтів, колір, структура, розміри та колір структурних частинок, наявність та розподіл коріння;
- Кислотність шарів;
- Температура верхнього шару (1 раз на тиждень);
- Біологічні об'єкти ґрунту (види, кількість, стан);
- Швидкість та особливості розкладання речовин в ґрунті (весною фіксувати їх наявність, восени - стан їх розкладу) - тобто, 2 рази на рік. Вологість ґрунту (4 ділянки)
- Інфільтрація в ґрунті (закопати на ділянках гіпсові блоки на різну глибину на 2 дні);
- Відбір зразків для вимірювання кількості води в фунті. Метод висушування зразків. Зважити зразок, висушити, знову зважити. Різниця маси показує кількість води в ґрунті.
Реєстрація не звичайних явищ в ґрунті та присутності незвичайних домішок, запахів, кольору.
Фіксація результатів.
На всі експериментальні ділянки заводяться окремі зошити. Там зазначити номер та назву ділянки, вид спостереження, реквізити дослідників.
Потім вказувати дату та час дослідження, вписувати показники. Якщо позачергове спостереження, його також фіксувати.
Передана інформації.
Два рази на рік. Надсилати виписки чи ксерокопії, таблиці, графіки, фотографії, колекції. Оригінали залишати для архівів.
Методика гідрологічних спостережень.
Кількість спостережень: 2 рази на місяць.
Що спостерігати: річки, малі річки, притоки, озера, ставки, відпади, морські акваторії, затоки, колодязі, басейни.
Оснащення: для візуальних спостережень треба мати:
Термометри водяні, різні види та об'єми посуду, забірних - пристосування для взяття аналізів води з глибин. Бажано мати біноклі, фотоапарати, відеокамери.
Місце для спостереження.
Територія площею 15x15 км, на ній 4 ділянки експериментальних. Це місця з різними екологічними умовами вашого об'єкту. Якщо спостерігаєте за річкою, то можна використати майданчик на мілині чи на бистрині, чи на самому забрудненому місці, чи на 1 м від берега і не менше 1 м в глибину. Палицею перед відбором зразку скаламутити воду. Якщо спостерігаєте ставки, то берете їх 4 для дослідження, чи на 1 ставку берете 4 ділянки. Місця досліджень наносять на карту.
Правила забору зразка.
Екіпіровка дослідника повинна забезпечити його від травм та нещасних випадків. Зразки можна брати з містків, з човна, чи штучних підвищень. Взятий зразок води можна зберігати не більш 2 годин, бо після там не буде істинної інформації. Зообіоти бажано вивчати на місці і потім відпускати, якщо вони не потрібні для лабораторних досліджень. Що спостерігати.
Температуру води, колір, запах, прозорість, смак (якщо можливо), завислі частинки, детрит, структуру і склад даних відкладень, розчинність кисню в воді, чи середовища, наявність С02, NH3. Якщо спостереження ведуть 2 дослідника, кожному відводяться свої сторінки, своє завдання. Між плановими заборами можуть бути непланові, якщо виникли якісь зміни чи екстремальні явища. Їх обов'язково треба фіксувати.
Передача інформації: 2 рази на рік в вигляді звітів, графіків, таблиць.
Оригінали спостережень зберігаються у дослідників, як архіви.
Доповнення спостережень: це можуть бути колекції, фотографії, відеозаписи, зразки, тощо.
Методика спостережень наземних біоценозів.
Кількість спостережень: 2 рази на рік, контрольні (весною та осінню) з біологічними, біометричними вимірами.
Розмір ділянок: Територія для спостережень 15 x15 км. На ній визначаються 4 експериментальні ділянки розміром 90x90 м. Краще щоб 2 ділянки були з однорідними біоценозами, а 2 можна брати з комбінованими біоценозами. Ділянки нанести на карту. На ділянках з однорідними покривом (степ, ліс) проводяться кількісні біологічні вимірювання (видовий склад, кількість видів, щільність покриву, домінанти). На комбінованих ділянках (де є вода, ґрунті, каміння, тощо) - якісний відбір зразків.
Оснащення: Для візуальних досліджень бажано мати біноклі, фотоапарати, відеокамери.
Фіксація спостережень: На кожну ділянку, яка нумерується чи має назву треба завести зошит або журнал. До нього вноситься номер та назва ділянки, реквізити виконавці, дата та час спостереження. В зошиті постійно записувати всю інформацію. Можна розробити таблицю. Записи можна доповнювати: гербаріями, колекціями, фотографіями, тощо.
Фіксація змін, непередбачених явищ, екстремальних ситуацій, проводиться між 2 контрольними замірами тоді, коли вони виникають, але обов'язково. Що спостерігати.
Рослинність (брунькування, поява листя, квітування, достигання плодів, пожовтіння листя, листопад. Хвороби рослин, пошкодження, достигання плодів, пожовтіння листя, листопад. Хвороби рослин, пошкодження природні, чи антропогенні, напад шкідників, незвичайні явища, пожежі, підтоплення, ожеледиці, тощо. Гриби, лишайники (де, які, кількість, особливості). Тварини (де живуть, які пристосування, чим годуються, коли розмножаються, коли мігрують, чи сплячки, хвороби, незвичайні явища, залежність від антропогенного впливу).
Поради кожному учню-досліднику давати доручення по 1 виду спостережень. Але на одну експериментальну ділянку заводиться один альбом, в якому кожен дослідник має свою сторінку.
Передача інформації: 2 рази на рік у вигляді звіту, ксерокопій,
таблиць, графіків. Оригінали залишити, як архівні матеріали.