Л. Г. Дмитрієва, методист Каховської міської СЮН
З історії юннатівського руху м.Каховки
Каховська станція юних натуралістів відкрита згідно народногосподарського плану 1 липня 1954 року на базі рослинницького відділу Каховської станції юних техніків та рішення виконкому Каховської міської ради депутатів трудящих від 9 червня 1954 р. Ініціатором відкриття станції був директор станції юних техніків Завгородній Федір Володимирович.
Матеріальна база станції на день відкриття:
І. Навчально-дослідна ділянка площею 0,5 га, яка складалася з таких відділів:
- квітники – 2;
- сад;
- виноградник;
- відділ польових культур;
- відділ овочевих культур (сівозміни не були введені).
ІІ. Робоча кімната площею 14 м2.
ІІІ. Теплиця 6м х 12м (не остіклена, без стелажів, без опалення).
Штати на 1 липня:
1. Директор – Кобзар Марія Гаврилівна.
2. Керівник гуртка – Випирайленко Галина Василівна.
ІУ. Були організовані гуртки:
1. Юних садоводів.
2. Виноградарів.
3. Полеводів – 2 групи.
4. Юних зоологів – 2 групи.
5. Юних туристів – краєзнавців.
З 1 вересня 1954 р. організовано ще 2 гуртки:
юних овочівників і юних квітникарів, керівником яких призначено Ралко Матрону Михайлівну.
Поступово зростала матеріально-технічна база, була остіклена теплиця, збудовані стелажі і печі, були закладені перші досліди, підведено електричний струм і вирощено перший врожай петрушки, щавлю.
Вже 1 грудня 1954 р. відбувся перший зліт юних натуралістів та юних техніків, де були підведені підсумки роботи гуртків і вручені перши нагороди юннатам. Юннати Кобзар Олександр, Царенко Валентина, Царенко Іннна стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Їм було вручено медалі, а Царенко Валентина була нагороджена ще й ручним годинником. Так країна на той час високо оценіла юнацьку працю. Це надихнуло на великий під’ом і натхнення у подальшій роботі.
1955 рік. Країна відмічала 100-річчя з дня народження тоді всіма признаного вченого І. В. Мічурина. На постанову Ради Міністрів УРСР «Про 10-річний план створення і розвитку зелених зон навколо міст і робітничих селищ УРСР на 1955-64 роки» в школах під керівництвом СЮН закладаються нові сади і виноградники, штучні ліси, сквери, парки.
На НДЗД СЮН закладено суничник, шкілка сіянців яблунь і абрикос, створені декоративна шкілка, шкілка садженців чорної смородини, порічок, винограду. Зробили реконструкцію саду, посадили 3 сорти груші і 4 сорти яблунь. Всього було посаджено 45 плодових, та 75 декоративних дерев.
У Всесоюзному конкурсі на кращого юного садовода взяли участь сотні учнів шкіл міста і 120 юннатів СЮН.
У 1955 р. за участь у районній виставці станція юних натуралістів було нагороджено дипломом ІІ ступеня, а в обласній виставці зайняла І місце і одержала І премію вартістю 500 карбованців.
З кожним роком станція юних натуралістів набирала нових обертів і мала певні успіхи.
Державі стала потрібна кукурудза і ії масово вирощують на земельних ділянках СЮН і шкіл за методом знатного кукурузовода Озерного Марка.
За високі врожаї кукурудзи та інших с/г культур 56 юннатів і керівників гуртків стали учасниками ВСТВ в Москві і нагороджені бронзовими медалями, серед керівників гуртків самий перший керівник СЮН Ралко М.М.
Відкривалися нові гуртки, збільшується матеріальна база і штат робітників СЮН.
Продовжується творча робота юннатів і педколективу. Юні тваринники станції беруть участь в змаганні за збільшення продуктів тваринництва, умови якого опубліковані у газеті «Зірка» 21.08.1958 р.
На заклик Героїв Соціалістичної Праці відгукнулись всі школи району. В кожній школі створюються кролеферми.
350 голів кроликів виростили юннати Каховщини до 40-річчя Ленінського комсомола.
На станції побудовано пташник з вигулом.
На виконання розпорядження МО УРСР від 16.05.1958 р. «Про організацію літньої практики та подальше розгортання суспільно-корисної праці у сільському господарстві учнів шкіл УРСР» в школах району починають організовуватись учнівські виробничі бригади.
Керуючись рішеннями ХХІ з’їзду КПРС, законом про школу, постановою УІІІ Пленуму ЦК ВЛКСМ, в 1959 р. СЮН надавала допомогу школам у здійснені, політехнічного навчання і трудового виховання учнів.
14-15 червня відбувся районний зліт юних натуралістів присвячений 40-річчю ВЛКСМ. Юні садоводи СЮН презентували свої 2 нових сорта яблунь: «Юннат Каховський», і «Каховчанка», саджанці яких були висаджені в саду СЮН.
Районний зліт проходив під гаслом «Пусть наши отряди с бригадами рядом весь путь самилетки пройдут». На зліт прибули делегати від 14 виробничих бригад.
1960 рік
Шириться рух озернят. Не тільки кукурудзу, а інші с/г культури вирощують юннати за методом передовиків-маяків с/г виробництва «Станемо врівень з героями»! - під таким девізом працюють озернята Каховщини. Ланка на чолі з Дехніч Валентиною вирощує виноград за методом Героя Соціалістичної Праці, бригадира винрадгоспу «Таврія» М. Ф. Гришиної.
З 1 вересня в СЮН організовуються гуртки «Юних дендрологів» та «Шовковників».
При станції організовано постійно діючий семінар вчителів біології м. Каховки з виноградарства. Керує ним директор СЮН Кобзар М. Г.
На виконання Закону про охорону природи в школах району організовуються первинні організації товариства охорони природи. На кінець року товариство складало понад 600 членів. Станція юннатів надає методичну допомогу школам в організації роботи зелених патрулів, створені шкільні лісництва.
Юні виноградарі зібрали по 80-100ц винограду (в перерахунку на 1 га).
В районі працюють 15 шкіл озернят, в яких налічується 225 юних майстрів високих врожаїв. За завданням районного штабу створено при станції юннатів 86 експедиційних загонів та 45 похідних загонів для вивчення свого рідного краю. І у Всесоюзному огляді робіт юннатів по вивченню рідного краю СЮН одержала 6 путівок до Москви на ВДНГ СРСР.
За активну участь в природоохоронної роботі та досягнуті успіхи Президія Українського товариства охорони природи нагородила станцію почесною грамотою.
Про успіхи роботи Каховської станції юних натуралістів свідчать
спогади колишніх педагогів та вихованців.
Ралко Матрона Михайлівна – перший керівник гуртків з 1954 р.
Я була першим керівником гуртків в новоорганізованій станції юних
натуралістів. Удвох з Марією Гаврилівною (директором СЮН) обійшли свою станцію. В спадок в бібліотеці була одна книжка про різні рекомендації вчителів біологів, як краще організувати роботу з дітьми в позашкільний час і книга автора Верзіліна по квітництву. Біля будиночка росли 2 кущі піонів, а в кімнаті 3 горшки з кімнатними квітами. Першу неділю ми сиділи і читали книгу, планували, як нам організувати роботу на станції. Половина земельної ділянки ще була вільна. Дуже добре, що Марія Гаврилівна за спеціальністю була агроном садовод-виноградар, а я агроном рослинник, нам було легко спланувати удвох і розбити ділянку на овочеву, польову (6-ти пільні сівозміни) і квітник.
Спланували відкрити 5 гуртків. Садоводів і виноградарів вела завідувач
Марія Гаврилівна, а квітникарів, овочівників і полеводів вела я.
Вся робота на станції була побудована на дослідництві, спостереженню
за природою та прищепленню любові дітей до праці. У жовтні провели перший набір учнів в гуртки. Пізніше застеклили теплицю, завезли землю і почалася робота для квітникарів і овочівників в осінньо зимовий період. В лютому місяці вже готували розсаду помідорів, перцю, баклажанів. Виготовляли торфоперегнійні горщики і в них розпікірували розсаду. З квітникарями ходили збирати насіння квітів на міські квітники. Діти приносили гілочки кімнатних квітів, їх вкоріняли і висаджували в горшки. По книзі Верзіліна визначали правильну назву рослин, їх походження і на кожну рослину виписували паспорт, де зазначали назву, походження і догляд за ними. Поступово оформляли теплицю. Овочівники в теплиці висівали і висаджували помідори, огірки, цибулю, редиску і зелені овочі Діти охоче відвідували гуртки. Деякі з них, починаючи з 3-го класу відвідували гуртки до 8-9 класу. Діти стали дома вирощувати овочі і квіти. Алексєєнко Лена вирощувала високостеблові помідори с. Дебарао. Клименко Шурик одного разу сказав мені вже будучи 43 повір’я: що привито дітям з дитинства, те остається на все життя.
Пізніше ще зявилась можливість розширити станцію. Розширили і
кількість гуртків: квітникарі, овочівники, полеводи, зоологи, кроліводи, ботаніки, лікарських рослин, бджолярів, генетиків-селекціонерів, юннатів початкових класів.
Станція юннатів працювала не просто сама по собі, а стала керівним центром середніх і 8-річних шкіл міста і району. Ми, керівники гуртків були і методистами. Розробляли дослідницьку роботу в своїх гуртках. За кожним керівником гуртків були закріплені середні і 8-ми річні школи. Їм надсилали свої методрозробки, по них велась дослідницька робота. Часто виїжджали в школи перевіряти роботу і надавати їм необхідну допомогу. У всіх школах були розбиті дослідні ділянки, на яких витримувалась сівозміна. На ділянках і в біологічному класі скрізь стояли етикетки, велись щоденники спостережень. В середніх школах в теплицях цвіли квіти і росли овочі.
Колишня юннатка Кицюра Наталя Олександрівна.
«ВСІ МИ РОДОМ З ДИТИНСТВА…»
Саме цим чудовим висловом Антуана де Сент-Экзюпері хочеться розпочати коротеньку подорож в своє далеке і разом з тим близьке дитинство. Все, що оточує людину в дитинстві, що відбувається з нею, формує її світогляд, характер, впливає на психіку, особливо, якщо враховувати те, що дитяча душа відрізняється особливо чутливим сприйняттям оточуючого світу.
Особисто мої спогади про дитинство нерозривно пов’язані зі спогадами про рідну Каховську станцію юних натуралістів. Кожне заняття на станції було святом – святом спілкування з природою, чудовими педагогами, які були для нас і вчителями, і вихователями, і справжніми старшим друзями… А як ми любили різноманітні вікторини, брейн-ринги, шоу, тематичні вечори… Як ми наполегливо до них готувалися, намагаючись обов’язково перемогти суперників. Та найяскравішими сторінками спогадів про юннатське життя звичайно ж є походи та туристичні подорожі, під час яких ми вчилися спілкуватися, допомагати один одному, дружити, пізнавати світ…
Хочеться висловити величезну вдячність педагогам СЮН від юннатів 80-х років за те, що вони навчили нас любити, відчувати, розуміти природу, бережно до неї відноситися. Хочеться подякувати керівникам гуртків за те, що вони кожному з нас дарували часточку своєї душі, любили нас і вчили бути просто хорошими людьми.
Мені дуже хочеться, щоб станція юннатів і на далі існувала та процвітала, щоб керівництво держави, міністерство освіти приділяли надалі більшої уваги розвитку позашкільним закладам, бо саме вони є в наш час такими собі острівцями затишку, любові – чого зараз нам всім в цей бурхливий час дуже не вистачає, а особливо нашим дітям.
Адже діти – це наше майбутнє і що ми зараз посіємо в їхніх душах і голівках, те й будемо мати в нетакому вже далекому майбутньому.
Нинішнього літа Каховська станція юних натуралістів зустріла свій 56-річний ювілей. За цей час вона зазнала багато реформацій, однак поставленої мети і основного свого завдання – виховання підростаючого покоління через природу – не змінювала. Неможливо навчити дітей доброго і бережливого ставлення до духовних та матеріальних цінностей без такого ж ставлення до природи. Адже культура народу завжди невід’ємно пов’язана з природою рідного краю та Вітчизни. За цей час в гуртках СЮН навчалися понад 30 тис. школярів.
Станція юних натуралістів (СЮН) в минулому була районним закладом і робота її спрямовувалася у відповідності з проблемами 50-80-х років. Наприклад, на допомогу вирішення продовольчої програми. Тому були організовані гуртки юних виноградарів, рослинників, овочівників,
кролиководів, тваринників, тобто спрямовували профорієнтацію на сільгосппрофесії. Сьогоднішня ж СЮН – міський позашкільний заклад. І свій імідж формує через вивчення екології рідного краю, флори і фауни, а педагогічний колектив цілеспрямовано робить все можливе, щоб це був позитивний імідж сучасного позашкільного закладу.
Працюють тут в основному творчі, цілеспрямовані педагоги, як, наприклад, директор І.П. Христова, методист Л.Г.Дмитрієва, керівники гуртків Г.М.Діхтярьова, І.П. Філоненко, Г.В.Черкашина, Е.М.Властова. Усі 450 учнів міських шкіл, які займаються у СЮН залюблені у природу і охоче виконують будь-яку роботу.
Щорічно юннати вирушають у тижневу подорож, до села Кринки, де розташована база відпочинку заводу електрозварювального устаткування. Там надають місце для влаштування тимчасового табору для вихованців СЮН, де вони не тільки відпочивають, а й вивчають природу рідного краю. Еколого-натуралістичні експедиції - одне з основних напрямків роботи СЮН. Юннати поглиблюють свої знання, спостерігають за флорою і фауною, зливаються з природою в єдине ціле.
А найголовніше – відпочивають, набираються сил та енергії, що дуже важливо для дитячого організму. Крім того, діти набувають навичок пізнавальної праці, торкаються тонкощів дослідницької роботи, що дає їм можливість брати участь у науково-практичних конференціях зі своїми рефератами, проектами не тільки міського, а й обласного і республіканського рівнів, а також у конкурсах і численних екологічних акціях, операціях. І мають непоганий результат. Зокрема, у 2003-2004 навчальному році члени клубу «За здоровий спосіб життя» вихованці Л.Г.Дмитрієвої Настя Алексєєва та Марина Томашевська у обласному конкурсі «Ми та екологія рідного краю» зайняли друге місце за роботи, присвячені аварії на Чорнобильській АЕС.
У 2002-2003 р.р. в рейтингу на право бути кращою Каховська СЮН виборола перше місце в області. А гуртку «Природа – наш дім», яким керувала В.Л.Голубовська , присвоєно друге місце, її вихованка Наталка Богдан стала кращим юннатом області. Агітбригада «Гомін Таврії» (керівник Л.Г.Дмитрієва) виборола першість в обласному огляді-конкурсі екологічних бригад і гідно захистила честь Херсонської області, ставши лауреатом республіканського конкурсу. Виступи екологічних агітбригад стали традиційними. Щороку проходять обласні конкурси, де екологічна бригада Каховської СЮН є постійним учасником. Кожен рік агітбригада «ОЗН» (Організація занепокоєних натуралістів) під керівництвом Г.М.Діхтярьової посідає призові місця.
В республіканських конкурсах «Парки – легені міст і сіл», «Мій рідний край моя Земля», Ліси для нащадків», «Птах року», Каховська СЮН неодноразово виборювала перші місця. Вона тісно співпрацює з товариством «Охорони птахів», Київським університетом ім.. Т.Г.Шевченка, кафедрою біології з моніторингового спостереження за міграцією птахів.
Велику увагу педколектив СЮН надає роботі з обдарованими дітьми. За минулий навчальний рік її вихованці стали призерами численних екологічних акцій, операцій, конкурсів.
Гуртківці захищали честь каховських юннатів не тільки в місті, а й в області та республіці. З допомогою своїх педагогів вони написали наукові роботи, проекти, серед яких кращими визнано проекти «Мурашка» Юлії Грибкової (керівник Л.Г.Дмитрієва), «Реміза» Яни Косміної (керівник А.А.Бочко), «Махаон» Наталії Богдан (керівник І.П.Філоненко). Ці три роботи подано в рамках Всеукраїнського конкурсу «Біощит в Україні», який виник у зв’язку з охороною лісів. Як відомо, у нашій області існує штучний ліс, аналогів якому немає ніде у світі. Посаджений він також унікальним методом на Олешківських пісках. В основному там зростають два види сосни: кримська і звичайна. Однак численні шкідники загрожують цьому лісу. Боротися з ними найкраще біологічними методами, з допомогою мурах та ентомофагів. Тому, створюючи проект у рамках конкурсу «Біощит в Україні» і виступаючи з ним на науково-практичних конференціях, каховські юннати вели широку пропаганду серед шкільної молоді та населення за охорону лісу, роз’яснюючи значимість рудої мурашки і ентомофагів у збереженні наших лісів.
Нам добре відомий вплив людського фактору на навколишнє середовище. Люди влаштовують свій відпочинок у лісонасадженнях, перетворюючи їх у смітники, особливо поблизу населених пунктів. І найчастіше лісові пожежі – справа людських рук. Тому юннати беруть активну участь в охороні лісу. У минулому році СЮН уклала договір з Каховським лісництвом про тісну співпрацю, надаючи посилену допомогу у висадці нових лісів, догляду за молодими саджанцями на площі 0,5 га. До складу юннатського самоврядування входить і шкільне лісництво, раду якого протягом трьох років очолювала нині вже випускниця ЗОШ № 4 Наталія Богдан. До складу ради входять по 2 представники від кожної школи.
Керуючись Законом «Про позашкільну освіту» і «Концепцією екологічної освіти», педколектив СЮН спрямовує свою роботу на спілкування з громадськістю, вченими, ЗМІ, через агітбригади, клуби і гуртки.
Якщо врахувати, що нині тут діють 25 гуртків, у яких беруть участь понад чотири сотні дітей з усіх шкіл міста, можна з впевненістю сказати, що п’яту частину школярів Каховки відволікли від вулиць, підвалів і що, відвідуючи ці гуртки, більша частина дітей горить прагненням пізнати природу рідного краю, її проблеми і побачити перспективу поліпшення екології. Значна частина колишніх гуртківців СЮН обрали професії біологів, екологів, лікарів, трудяться у лісництвах і т.щ. Зокрема, О.В.Воробйова – вчитель ЗОШ № 2, О.Остапчук – лісничий Новокаховського лісництва, Л.Голубовська – зооинженер, С. Аксьонова – лікар-гінеколог. Цей список можна продовжувати ще і ще. Колишні юннати нині працюють у різних куточках колишнього Союзу.
Каховській СЮН – 56. Багато труднощів довелося здолати, чимало бюрократичних стін зламати. Та за справу бралися цілеспрямовані, віддані люди, такі як Ж.О.Аношкова, М.М.Ралко, А.З.Омелич, А.Ф.Кравченко, В.С.Солодка, В.І.Голубовська, Н.П.Макартет, Т.Л.Ревякіна та багато інших. Постійно колектив СЮН супроводжує успіх, адже тут працювали і трудяться творчі люди, пов’язані ентузіазмом, загальними ідеями і прагненнями мати позитивний результат. Їх головний девіз – «Через екологію природи – до екології душі».