22 березня, на Сорок Святих, повертались із вирію шпаки та жайворонки – вісники весни. В цей день бабусі, мами та дівчата пекли «жайворонків» з тіста, ніби прискорюючи приліт пташок і наближення тепла.
Коли «жайворонки» спечуться, їх і діти, і дорослі підкидали угору із вигуками: «Жайворонки, прилетіте, весну-красну принесіте!».
Отримавши жайворонки, діти бігли з ними на вулицю, в сади, городи тощо. Їх клали на голови, тримали в руках, наштрикували на палички і бігали з ними селом.
Намагалися підняти їх повище, для цього забирались на дахи сараїв, на паркани, на дерева.
«Пташок» саджали на скирти, стоги, гілки, пагорби, підкидали вгору, іноді прив’язували нитками до дрючків. Вигукували:

Пташок викликаю з теплого краю,
Летіть соловейки на нашу земельку,
  Летіть ластівоньки пасти корівоньки!

На гуртку «Природа і фантазія», керівник Коротка Т.О., діти приєднались до вивчення цих чудових українських традицій. На практиці спробували місити тісто, ліпити жайворонів та закликати разом з ними весну в наш край. Після чого передали «жаворонків» до музею хліба при Центрі