Новини
09.06.2020
Комунальному закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради – 75! Народився наш заклад у переможному 1945 році, коли виконавчий комітет ...
05.06.2020
Новотроїцька районна станція юних натуралістів до Дня Навколишнього Середовища прийняла участь в екочеленджі «World Environment Day – Virtual Safaris» при підтримці Всесвітнього фонду ...

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЛЯ ХЕРСОНЩИНИ ЩОДО ЕКОЛОГІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Ельвіра Валентинівна Вітренко
Тетяна Олександрівна Мудрак


комунальний заклад «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради

У проекті «Нова Українська школа», ухваленим рішенням колегії Міністерства освіти і науки України  від 27.10.2016 року зазначається, що основною задачею навчально-виховного процесу є формування компетентностей, які потрібні для успішної самореалізації особистості у житті, навчанні та праці.  Однією з  ключових  компетентностей визначено «Екологічна грамотність і здорове життя» передбачає формування в учнівської молоді уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.
На екологізації освіти як одному із ключових напрямів державної освітньої політики наголошує Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті.
В результаті навчально-виховного процесу учні мають стати свідомими, відповідальними суб’єктами освіти, спроможними спланувати та реалізувати проект власного життєвого шляху, спираючись на екологічні цінності та усвідомлення своєї місії у добу екологічної кризи.
В Херсонській області провідну роль в «екологізації» освіти відіграють позашкільні заклади еколого-натуралістичного спрямування. На сучасному етапі ведеться робота з вирішення наступних актуальних задач:
- виконання соціального запиту на екологічно активну і компетентну особистість;
- організація якісно-нового, сучасного та актуального освітнього простору, що функціонує за екологічними принципами з  урахуванням середовищного підходу;
- досягнення цілісності та неперервності еколого-виховного впливу на особистість.
Тому, для підвищення ефективності формування екологічної свідомості учнівської молоді в області запроваджуються наступні інновації:
Дослідно-експериментальна робота.
Триває дослідно-експериментальна робота колективу комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради (далі – Центр) за темою: «Екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду». Звіт про завершення другого (концептуально-діагнозтичного) етапу зазначеної роботи був представлений методичною службою Центру 06 грудня у місті Києві на засіданні комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи з проблем виховання, розвитку дітей та учнівської молоді у навчальних закладах України Міністерства освіти України. Комісією прийнято рішення схвалити діяльність закладу на ІІ етапі та затвердити програму ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.
За звітній період розроблено концепцію екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду та створено модель її реалізації. Також визначено організаційно-педагогічні умови формування екологічної свідомості як результату екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного навчального закладу та об’єктів природно - заповідного фонду. Створено навчальну програму «Дослідники заповідних стежок Херсонщини», розрахована на 2 роки навчання  (автори: Палічева Г. В.,  Мудрак Т. О., Валікова О. В.).  З вересня 2016 року за програмою працюють 9 гуртків: на базі Центру, біосферного заповідника Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, станцій юних натуралістів Новокаховської міської ради,  Голопристанської районної станції юних натуралістів, Каховської міської станції юних натуралістів, та Генічеської районної станції юних натуралістів.
Залучення вихованців до прояву активної природоохоронної позиції.
Під час екскурсій та експедицій Херсонщиною, педагоги звертають увагу вихованців на екологічні проблеми краю. Особливе занепокоєння викликають негаразди, які спостерігаються зараз в галузі лісового господарства. В умовах, коли ціни на опалення непомірно зростають, а рівень доходів населення знижується набирають все більших масштабів процеси браконьєрських вирубувань. Це стосується як захисних лісосмуг так і лісових насаджень, які в Херсонській області вирощені завдяки героїчним зусиллям наших пращурів. Фінансування державних лісомисливських господарствах починаючи з  2016 року з держбюджету взагалі відсутнє.
Тож, від імені всіх юннатів Центру до голови Херсонської обласної державної адміністрації та Херсонської обласної ради звернулася з листом Литвиненко Віра Сергіївна, голова Ради юннатів Центру, учениця 11 класу Херсонського обласного ліцею Херсонської обласної ради. В тексті послання аргументовано висловлюється занепокоєння негативними явищами, що зараз відбуваються в даній галузі та прохання ще раз переглянути вищезазначену проблему, для того, щоб для майбутнього покоління Херсонщини збереглась вся велич та краса природи рідного краю.
Звернення юннатів закладу було розглянуто. Владні структури відповіли дітям, що їх турбота справедлива й дійсно, ситуація потребує негайного вирішення. Зокрема, у відповіді зазначається: «Шановна Віро Сергіївно! Обласна державна адміністрація розглянула звернення юннатів Херсонщини та висловлює щиру вдячність за стурбованість з приводу негативної ситуації, яка нависла над штучними лісами Херсонщини внаслідок відсутності фінансування лісомисливських підприємств за КПКВК 2805060…». Також зазначається, що з даного питання вжито ряд заходів, зокрема, направлено звернення до Президента України П.О. Порошенка, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, Міністру аграрної політики України Т. Кутового з клопотанням ініціювати та підтримати розроблення та затвердження Державної цільової програми «Ліси України» на 2017-2021 роки та відновити фінансування лісомисливських підприємств. Крім того, в області прийнято програму «Ліси Херсонщини» на 2017 – 2020 роки (рішення сесії обласної ради від 03 березня 2017 року № 373), якою передбачено фінансування з місцевих бюджетів в розмірі 47, 052 млн. грн.»
Тож, ми маємо надію, що природоохоронні  дії молоді Херсонщини  за підтримки керівництва області покращать ситуацію в галузі лісового господарства на Херсонщині.
Інтеграція еколого-натуралістичної та історико-краєзнавчої роботи.
Херсонщина має багату й унікальну історію. Історичний розвиток краю пов’язаний із тим, що саме тут, мешкала сім’я Фальц-Фейнів.  Всім відоме ім’я Фридриха Едуардовича Фальц-Фейна, проте у його матері Софії Богданівни було ще 5 синів та дочка. Коли діти стали дорослими, мати розподілила земельні маєтки між ними. Тож Фальц-Фейни розселилися по всій території сучасної Херсонщини.  Це були поміщики, що мали достатньо грошей та можливостей для реалізації власних планів. Після себе ці люди залишили згадки для нащадків, і не лише архітектурні споруди (хоча залишилися і такі), а головне -  пам’ятки природи – сади, парки ставки. І до наших часів, збереглися наслідки  їх трудів з благоустрою краю. Крім Фальц-Фейнів розвитку Таврійського краю сприяли такі діячі, як Воронцов М.С., Нестроєв О.О., Скадовський С.Б. та інші.
Тож, педагоги Центру приєдналися до ініціативи вчених Херсонського державного університету щодо проведення акції «Забуті парки Херсонщини».  В рамках  обласного етапу Всеукраїнської акції «Парки – легені міст і сіл» оголошено конкурс – «Вікові дерева Херсонщини», в ході якого діти будуть вести облік, проводити дослідження стану та роботу з охорони вікових дерев Херсонщини. Після збору та обробки даних буде створена інтерактивна карта Херсонської області, з позначенням вікових дерев на ній.  Також проводиться робота по внесенню найстаріших дерев до переліку об’єктів природно-заповідного фонду - пам’яток природи Херсонської області.
Нові форми еколого-натуралістичних масових заходів.
Основною метою масових заходів еколого-натуралістичного спрямування є виховання в учнівської молоді дбайливого ставлення до природи рідного краю. Тому, в області триває пошук нових та більш ефективних форм і методів їх проведення.
Дієвим засобом вивчення біотопів плавнів Дніпра стало проведення науково-культурологічного квесту «Козацька слава» у Пониззі Дніпра на байдарках. При цьому вдало поєднується оздоровлення, науково-дослідницька, туристсько-краєзнавча робота та патріотичне виховання молоді.
Разом з педагогами Центру організаторами квесту є молодіжні громадські організації «Олешшя», «Артхаос», учасники -  юні натуралісти  Херсонської  області.
Захід проводиться у третьому затоні Дніпра на базі відпочинку «Петровець». Під час квесту в ігровій формі в учасників через призму відчуття величі та багатства природи рідного краю, формуються почуття поваги та гордості за власний народ, його славетну історію, її багатогранні прояви, відбувається ознайомлення з українськими народними традиціями та обрядами.
Головний етап заходу - сплав на байдарках. Немає сумнівів, що це один з найефективніших засобів відпочинку, спортивної підготовки та здобуття реальних уявлень про природні комплекси плавнів Дніпра.
Учасники досліджують флору і фауну, виявляють червонокнижні види,  вивчають історію природокористування, взаємовідношень людини з навколишнім середовищем. Молодь навчається екологічній грамотності, вивчає негативний вплив порушень екологічного балансу на живу природу, виявляючи випадки брутального ставлення до багатств Землі. В подальшому юннати прагнуть спрямовувати свою роботу на охорону всього природного надбання рідного краю.
Використання результатів дослідницької роботи гуртківців для вирішення практичних задач.
Педагоги Центру переконані, що при організації дослідницької роботи учнівської молоді необхідно особливу увагу приділяти практичній значимості досліджень для того, щоб юні дослідники усвідомлювали свою роль, свій посильний вклад у поліпшення довкілля. 
Так, в результаті дослідження типів реакцій водоростей роду Trentehpolia на зміни в оточуючому середовищі вдалося створити альтернативний метод визначення чистоти повітря за допомогою аерофітонових водоростей.
Проблемі відновлення та поліпшення родючості ґрунтів присвячено цикл досліджень із отримання біогумусу за допомогою червоних каліфорнійських черв’яків. У 2016 році виведено нову лінію, яку можна використовувати у якості маточного матеріалу для промислового розведення, про що в Державній службі інтелектуальної власності України отримано Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 65387.
Відомості про біологічні особливості рослин і тварин, у тому числі занесених до Червоної книги, дають змогу з’ясувати стан біоценозів та визначити ступінь антропогенного навантаження. Об’єктами для вивчення гуртківцями стали: береза дніпровська Betula borysthenica, катран понтійський Crambe pontica, журавель сірий Grus grus.
Щорічні наукові дослідження схилів річки Інгульця в околицях селища Микільське, визначення унікальності флори і фауни даної території стали початком роботи з проектування юними дослідниками регіонального ландшафтного парку «Микільські схили». Також, на основі матеріалів дитячих досліджень складено наукове обґрунтування для створення комплексної пам’ятки природи місцевого значення «Буркутська діброва».
Розвиток співпраці із науковцями.
Це необхідний компонент в системі поглибленого вивчення певної теми біології чи екології, глибокого розуміння процесів та явищ природи та їх взаємообумовленості. Практика свідчить, що спілкування з науковцями, спеціалістами в певній галузі дозволяє юннатам розширити свої біологічні знання та уявлення, переосмислити результати проведених досліджень та підвищити власний інтелектуальний рівень. Методичну та наукову допомогу, всебічну підтримку юннатам області надають науковці з Херсонської гідробіологічної станції, Херсонського державного аграрного університету, Херсонського державного університету, Чорноморського біосферного заповідника, біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, НПП «Олешківські піски», «Нижньодніпровський».
Таким чином, робота з пошуку та втілення в навчальну практику інновацій еколого-натуралістичного напрямку – це крок до подолання глобальної екологічної кризи та сходинка до удосконалення особистості через екологізацію життя.