Новини
19.04.2022
Підведені підсумки обласної акції "Допоможемо зимуючим птахам 2022" З підсумковим наказом можна ознайомитися за посиланням:   https://junnat.kherson.ua/opomozhemo-zimuyuchim-ptaham-2022.htm
15.03.2022
Нарада КЗ «ЦЕНТУМ» ХОР 15 березня 2022 року відбулася нарада співробітників комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ...


УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, НАУКИ ТА МОЛОДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЦЕНТР ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ» ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

 

 

ДІАГНОСТИЧНІ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ

 

Методичні матеріали:

Мудрак Тетяна Олександрівна
завідувач методичним відділом комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради

 

м. Херсон

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ В ОСВІТІ УКРАЇНИ
1.1. Екологічна свідомість як умова сталого розвитку та принципи її формування
1.2. Теоретичні  основи дослідження
1.3. Роль природно-заповідного фонду, зокрема біосферного заповідника «Асканія-Нова» у формуванні екологічної свідомості учнів
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ЕКОЛОЛГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ
2.1. Стандартні методики
2.2. Адаптована методика оцінювання рівня сформованості екологічної свідомості
РОЗДІЛ 3 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
3.1. Аналіз діяльності учнів під час екскурсій до Біосферного Заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф. Фальц-Фейна
3.2 Аналіз результатів діагностичного тестування учасників експерименту
3.3. Узагальнення та пропозиції
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ


Перелік умовних скорочень

«Асканія-Нова» - біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна
ЗНЗ – загальноосвітній навчальний заклад
ПЗУ – природно-заповідні установи
ПЗФ – природно-заповідний фонд
ПНЗ – позашкільний навчальний заклад

ВСТУП

 

Актуальність: Проблема збалансованого природокористування важлива для сучасної України. Погіршення екологічної ситуації викликає потребу у підвищенні обізнаності населення з питань екологічно грамотного природокористування. Цю ситуацію може поліпшити створення та запровадження нових форм і методів психологічного впливу на процес формування екологічної свідомості – глибокого розуміння особистістю законів природи, численних взаємодій в природних угрупованнях, усвідомлення того, що людина це всього лише частина природи [7].
Найталановитіший педагог – це сама природа. Завдання природоохоронних еколого-освітніх і науково-природничих установ та громадськості – допомогти їй стати вчителем, а відвідувачам – полегшити сприйняття її уроків. Тому свідоме, дбайливе ставлення до всього, що нас оточує, може сформуватися лише у спілкуванні з природою, яка була і залишається першоджерелом нашого духовного багатства [19].
Традиційним у вирішенні цієї задачі є використання екологічних екскурсій, робота на екологічних стежках [6]. Проте, при цьому учні все одно виступають у ролі пасивних слухачів та відвідувачів. В нашій роботі ми перевіряємо ефективність використання активних форм пізнання та дослідництва для підвищення ефективності формування компонентів екологічної свідомості  учнів під час дослідницької діяльності на об’єктах ПЗФ.
Мета: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність формування екологічної свідомості учнів в процесі пізнавально-дослідницьких екскурсій до біосферного заповідника «Асканія-Нова».
Завдання:
- дослідити сучасні підходи до формування екологічної свідомості учнівської молоді у взаємодії закладів освіти й об’єктів ПЗФ;
- уточнити структуру, сутність, поняття «екологічна свідомість»;
- визначити та експериментально перевірити ефективність методів активних форм роботи під час екскурсій до «Асканії-Нова» на формування екологічної свідомості  учнівської молоді.
Об’єкт: екологічна свідомість учнів.
Предмет: ефективність формування екологічної свідомості учнів під час пізнавально-дослідницьких екскурсій до біосферного заповідника «Асканія-Нова».
Гіпотеза: використання активних форм дослідницької роботи під час екскурсій до об’єктів ПЗФ найбільш ефективно забезпечує процес  формування екологічної свідомості учнів.
Практичне та теоретичне значення:  в результаті роботи буде визначено ефективність використання  робочого зошита-путівника  учасника наукової експедиції до «Асканії-Нова» для організації активних форм дослідницько-пізнавальної роботи учнів. Перевірятиметься ефективність застосування даних методів для формування екологічної свідомості учнівської молоді.
Наукова новизна: вперше розроблено систему формування екологічної свідомості засобами організації активних методів пізнавальної та дослідницької роботи учнів під час роботи на теренах «Асканії-Нова».
В рамках даної роботи ведеться пошук ресурсів та  шляхів взаємодії ПНЗ із ПЗУ у процесі формування екологічної свідомості підростаючої молоді.

РОЗДІЛ 1
СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ В ОСВІТІ УКРАЇНИ

 

1.1. Екологічна свідомість та умови її формування

В основі вирішення проблем, що призводять до глобальної екологічної кризи, лежать виховання екологічно грамотних установок та переконань в усій культурі [19]. Сьогодення вимагає піднести на високий рівень розуміння значущості екологічної освіченості і культури особистості в охороні природи.
Важливу роль у забезпеченні якісної екологічної освіти відіграє екологічне виховання, яке має місце з самого дитинства кожної людини. Але  досягнення  органічної  єдності  дитини з природою неможливе без активного залучення  учнів  до  заходів  з  охорони  природи. Отже, важливим завданням екологічної педагогіки та психології є виховання людини, яка б надавала перевагу духовним цінностям над матеріальними.
В.О. Сухомлинський  писав,  що  природа  не  виховує  сама  по  собі,  виховує  людину  її  активна взаємодія  з природою, адже «…Роль природи як вихователя  в  кінцевому  рахунку  визначається взаємодією людини з природою» [19]. Видатний педагог зазначав, що «діяльність – не заміна систематичної наукової освіти, а засіб  досягнення  освітніх  та  виховних  цілей» , і досягнення головних освітніх та виховних  цілей  автор  вважав можливим  лише  за  активної взаємодії учнів  з природою: «Чим більше діяльності,  пов’язаної  з  активним  пізнанням природи, тим  глибше  та  усвідомленіше стає бачення навколишнього світу» [19].
Основним методологічним принципом екологічної психопедагогіки, як вважають провідні дослідники з екопсихології С.Дерябо і В. Ясвін, полягає у чіткій відповідності педагогічного процесу екологічного виховання психологічному процесу формування екологічної свідомості. Отже, цей принцип означає, що для ефективності педагогічного процесу, що формує екологічну свідомість особистості, необхідно задіяти у ньому якомога більше різноманітних психологічних факторів та механізмів, які сприяють формуванню екоцентричного типу екологічної свідомості.
Загалом у результаті формування екологічної свідомості відбувається така дія на розум учня, при якій він засвоює єдність природи Землі, необхідність коеволюції і гармонізації взаємодії людського суспільства з довкіллям, опановує елементарні причинно-наслідкові зв’язки у природі й соціальному впливі на неї, набуває навичок прогнозування, усвідомлює довкілля як цінність,  виконує правила поведінки в природі, виявляє готовність брати участь у природоохоронній і природозбережувальній діяльності, розуміє причини й сутність екологічних проблем.

1.2. Теоретичні основи дослідження

Теоретичні аспекти формування екологічної свідомості розглядались у наукових доробках  С. Дерябо, В. Ясвіна, А. Льовочкіної, С. Москвічової, В. Панова, В. Панченко, В. Скребця. Екологічна свідомість у працях зазначених авторів визначається як сукупність екологічних уявлень існуючого нині ставлення до природи, а також відповідних стратегій і технологій взаємодії з нею. Про значення дослідницької діяльності в процесі активного пізнання світу наголошується в працях Г. Пустовіта, В. Вербицького, О. Обухова,  Л. Ковбасенко.
На думку С. Дерябо, І. Звєрєва, Б. Ліхачова, В. Панова, В. Ясвіна, проблема формування нового типу екологічної свідомості потребує нової парадигми екологічної освіти, що спиратиметься на відповідну екологічну базу. Автори зазначають, що суттєвим компонентом екологічної свідомості є інтелектуальна діяльність, яка гарантує гуманну і науково-обґрунтовану взаємодію із природою. Особливий акцент Пустовіт Г.П. ставить на організацію у позашкільних закладах дослідницької роботи екологічного спрямування безпосередньо у природі, під час екологічних експедицій на заповідних територіях.
Основні компоненти структури екологічної свідомості, це  когнітивний  (сформованість екологічних знань), поведінково-діяльнісний (сформованість екологічно-виваженої поведінки та потреба у природоохоронній діяльності) та мотиваційно-ціннісний (любов та бережливе ставлення до природи).
Ефективність формування в учнів цих складових залежить від застосування активних соціально-психологічних методів у вихованні та навчанні. Це обумовлено принципом єдності розвитку психіки та діяльності, який полягає у тому, що психіка людини розвивається та проявляється у діяльності.
Формуванню усіх зазначених компонентів сприяє проведення наукових експедицій: Досвід свідчить про те, що екскурсії до об’єктів ПЗФ є надзвичайно ефективними. По-перше, вони відбуваються не в процесі обов’язкового заходу, приуроченого до конкретної дати, місця чи часу, а при безпосередньому спілкуванню з дикою природою. По-друге, завдяки емоційному сприйняттю людиною природи, її впливові на всі органи чуття цілеспрямоване формується позитивно-емоційна сфера, передусім у тих людей, котрі до цього зовсім не цікавилися природою і не мали особливого потягу до спілкування з нею [8].

1.3. Роль ПЗФ у формуванні екологічної свідомості учнів

Закон України «Про природно - заповідний фонд України» визначає основні завдання природних заповідників. Це збереження природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього природного середовища, розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи [6].
Важливе значення для розробки проблеми дослідження мають такі документи, як Закони України “Про освіту”, “Про позашкільну освіту”, «Про природно-заповідний фонд України», Положення про позашкільний навчальний заклад, Указ Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», Постанова Кабінету Міністрів України № 634 «Комплексна програма реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на всесвітньому саміті із сталого розвитку».
Взаємодія з природно-заповідними установами навчальних закладів регламентується Положенням про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків України розробленого відповідно до законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні («Заповідники»), затвердженої постановою Верховної Ради України від 22.09.94 N 177/94-ВР, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.95 N 170 «Положення про Головне управління національних природних парків і заповідної справи Мінекобезпеки України» та Положення про наукову діяльність заповідників та національних природних парків України, затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 01.07.97 N 105 та зареєстрованого в Мін'юсті України від 29.08.97 за N 358/2162. В цьому документі природно-заповідні установи розглядаються як центри організації екологічної освіти та виховання, цілеспрямованого впливу на світогляд, поведінку і діяльність населення з метою формування екологічної свідомості та залучення людей до збереження природної спадщини. Основними напрямами діяльності природно-заповідних установ  в галузі екологічної освіти є ведення пропагандистської діяльності, особливо через видання праць з проблем заповідної справи; учбова, науково-дослідна практична та методична робота з учнівською та студентською молоддю шляхом формування та виконання спільних еколого-освітніх програм, проектів, угод, планів-заходів з різними установами та організаціями природоохоронного спрямування; організація масових еколого-освітніх заходів [12].
Херсонська область відноситься до тих регіонів нашої країни, де присутня широка мережа заповідних об’єктів. Для сталого, збалансованого розвитку території з метою створення оптимальних умов для життя на ній людей необхідне збереження біологічного, ценотичного і ландшафтного різноманіття. Однією з умов досягнення цього є переведення певної частини території та окремих об’єктів в ранг, що підлягають особливій охороні. Серед них найважливішими є території та об’єкти природно-заповідного фонду.
Досвід співпраці закладів освіти із ПЗУ представлений у додатку А.
Таким чином, екологізація освіти повинна поставити своєю ціллю не тільки і навіть не стільки необхідність охорони довкілля, а виховання мислення, яке забезпечить перехід до неруйнівного природокористування. Процес екологізації освіти має забезпечити вирішення глобальної екологічної кризи, стане більш ефективним за умови співпраці закладів освіти та об’єктів ПЗФ.


РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ЕКОЛОЛГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ

2.1. Стандартні методики

Методика дослідження життєвих сенсів
(В. Ю. Котляков в модифікації Д. С. Єрмакова)
Уявлення про те, що сенс людського життя не може бути зведеним до якоїсь простої формули, а, скоріш за все, являє собою складно організовану систему сенсів, давно і міцно вкоренилося в сучасній психології. Так, наприклад, Л.С. Виготський розглядав динамічну смислову систему (ДСС) як єдність афективних та інтелектуальних процесів свідомості, Д. А. Леонт’єв визначав ДСС як „…відносно стійку та автономну ієрархічно організовану систему, що влючає в себе ряд різнорівневих смислових структур і функціонуючих як єдине ціле”. Б.С. Братусь також говорить про складну динамічну систему, що утворює особливу смислову сферу особистості і зумовлює всю життєдіяльність людини.
В той же час, звертаючись до практичного дослідження змістової сфери особистості, ми, зазвичай, стикаємось з досить обмеженим набором методик. Найчастіше для дослідження у цій сфері використовуються два методи: тест смисложиттєвих орієнтацій (адаптований Д.А.Леонт’євим тест „Ціль у житті” Дж. Крамбо і Л.Махоліка) і методика граничних смислів (Д.А. Леонт’єв, 1985; Д.А. Леонт’єв і В.Н. Бузін, 1992).
Методика дослідження системи життєвих смислів
Інструкція. Перед вами список з 27 тверджень. Це перелік життєвих змістів, на які люди можуть орієнтуватися в своєму житті. Прочитайте, будь ласка, уважно весь перелік.
Сенс мого життя полягає в тому:
1. …щоб допомагати іншим людям.
2. …щоб бути вільним.
3. …щоб отримувати задоволення.
4. …щоб удосконалюватись.
5. ..щоб досягти успіху.
6. ..щоб бути з близькою людиною.
7. …щоб передати все найкраще дітям.
8. …щоб зрозуміти самого себе.
9. …щоб бути в гармонії з природою.
10. …щоб робити дорбо.
11. …щоб жити.
12.  …щоб відчувати щастя.
13.  …щоб здійснити себе
14.  …щоб зробити хорошу кар’єру.
15.  …щоб відчувати себе потрібним комусь.
16. …щоб жити заради своєї сім’ї.
17.  …щоб пізнати Бога.
18.  …щоб допомагати природі.
19.  …щоб робити світ краще.
20.  …щоб кохати.
21. …щоб отримати якомога більше переживань та відчуттів.
22.  …щоб реалізувати всі свої можливості.
23.  …щоб займати достойне місце в суспільстві.
24.  ..щоб радіти спілкуванню з іншими.
25. …щоб допомагати своїм рідним та близьким.
26. …щоб зрозуміти життя.
27. …щоб радіти спілкуванню з природою.
Тепер вам необхідно зробити м’яку рейтингову оцінку поданого переліку. Для цього оберіть 3 твердження, що займають перше місце в системі Ваших особистих життєвих смислів, а потім ті, які Ви могли в поставити на 2-ге, 3-є і до 9-го місця. Запишіть порядкові номери в табл.1.
Таблиця 1. Рейтинг представленості життєвих смислів.
Ранг твердження Порядкові номери тверджень
1 місце  
2 місце  
3 місце  
4 місце  
5 місце  
6 місце  
7 місце  
8 місце  
9 місце  

Щоб підрахувати свої результати, користуйтесь таблицею 2. Тут представлені основні категорії життєвих смислів (альтруістичні, екзистенційні, гедоністичні і т.д.). Вам необхідно дізнатися, яку вагу (сумма рангових значень) має кожна з цих категорій у Вашій особистій системі життєвих смислів.
Для цього навпроти кожного порядкового номера твердження Ви повинні зазначити ранг (місце), яке Ви привласнили цьому твердженню в таблиці 1. Наприклад: першому твержденню Ви присвоїли 4-е місце. Навпроти порядкового номера 1 ставите 4 (ранг цього твердження) и т. д. по всім порядковим номерам.
Коли вся таблиця 2 буде заповнена (крім колонки „Сума рангових значень”), Ви можете підрахувати результат по кожній з дев’яти категорій життєвих смислів. Для цього достатньо скласти рангові значення навпроти кожної з категорій і записати результат в колонці „Сума рангових значень”. Наприклад: щоб підрахувати суму рангових значень категорії „Альтруістичні”, ви повинні скласти рангові значення тверджень під номерами 1, 10, 19. Запишіть отриманий результат в останній колонці „Сума рангових значень”. І так по всім дев’яти категоріям.

Таблиця 2. Рейтинг категорій життєвих смислів
Категорії життєвих смислів Порядкові номери і відповідні їм ранги (місця) тверджень Сума рангових значень
Альтруістичні 1.  10.  19. 
Екзистенційні 2.  11.  20. 
Гедоністичні 3.  12.  21. 
Самореалізації 4.  13.  22. 
Статусні 5.  14.  23. 
Коммунікативні 6.  15.  24. 
Сімейні 7.  16.  25.
Когнітивні 8 17. 26.
Екологічні 9 18. 27.

Інтерпретація даних

Порівнюючи отримані результти, Ви повинні пам’ятати, що чим менша сума рангових показників, тим більшу вагу має ця категорія в системі Ваших життєвих смислів, і навпаки.
Залежно від отриманої суми рангових показників по кожній з категорій, ви можете оцінити представленість кожної з категорій в Вашій особистій сиситемі життєвих смислів:
21-27 балів – зміст цієї категорії представлений слабо в Вашій системі життєвих смислів.
13-20 балів - зміст цієї категорії представлений достатньо в Вашій системі життєвих смислів
6-12 балів - зміст цієї категорії домінує в Вашій системі життєвих смислів
Тепер на підставі отриманих даних Ви можете побудувати профілі редставленості життєвих смислів. На горизонтальній осі позначаються категорії життєвих смислів, на вертикальній – отримані бали по кожній з категорій.

Комплексна анкета для виявлення стану екологічної культури учнів
(С.Н.Глазачов, С.С.Кашлєв, А.А.Марченко)

1.Мотиваційний компонент:
1. Що викликає у Вас потребу займатися екологічною діяльністю?
• Вимоги вчителів;
• Любов до природи;
• Потребу бути корисним;
• Усвідомлення особистісної причетності до справи охорони природи;
• Вимоги батьків;
• Приклад інших людей;
• Інтерес до екологічних проблем;
• Важко сказати;
• Особлива думка.
_____________________________________________________________________________
2. Чи впевнені Ви у тому, що діяльність кожної конкретної людини сприяє вирішенню екологічних проблем?
• Так;
• Не зовсім впевнений;
• Ні.
3. Чи вважаєте Ви своїм обов’язком займатися екологічною діяльністю (охороною природи)?
• Так, вважаю;
• Швидше так, ніж ні;
• Швидше ні, ніж так;
• Ні, не вважаю.
4. Ви виявляєте Ви інтерес до проблем взаємодії людини і природи?
В чому це проявляється?
• Постійно читаю книги, статті в газетах і журналах, дивлюся телепередачі екологічної тематики;
• Іноді читаю окремі статті в періодичних виданнях;
• Не цікавлюся цими проблемами;
• Робив доклад на уроці (засіданні гуртка) на екологічну тематику;
• Займаюся в природознавчому (екологічному) гуртку;
• Провожу дослідження у природі;
• Важко відповісти.
5. Що перешкоджає Вам займатися екологічною діяльністю?
• Не виявляю інтересу до проблем взаємодії людини і природи;
• Не вистачає часу на все, в тому числі і на екологічну діяльність;
• Екологічна діяльність – це дуже важко;
• Велика завантаженість іншою роботою;
• Усвідомлення того, що навряд чи я один можу змінити екологічну ситуацію;
• Я не володію навичками і вміннями екологічної діяльності;
• Це не моя справа;
• Важко сказати;
• Особлива думка.
__________________________________________________________________

6. Що, зазвичай, визначає Вашу поведінку в природі?
• Ніколи не замислювався над цим;
• Дбайливе ставлення до рослин і тварин;
• Прагнення отримати яку-небудь користь, вигоду для себе;
• Усвідомлення відповідальності за збереження усього живого;
• Прагнення відпочити, розслабитися, отримати позитивні емоції;
• Прагнення насолодитися красою природи;
• Важко сказати;
• Особлива думка.
__________________________________________________________________

2. Аксіологічний компонент:
1. Яку цінність має природа для суспільства, людини?
__________________________________________________________________Яку цінність має природа особисто для Вас?
__________________________________________________________________
В чому полягає загальнолюдська цінність природи?
• В тому, що вона є головною умовою життя людини;
• В тому, що вона є критерієм прекрасного в житті;
• В тому, що вона дає людині одяг і їжу;
• В тому, що вона є джерелом натхнення в діяльності людини;
• В тому, що вона дозволяє людині пізнавати навколишній світ;
• Важко сказати;
• Особлива думка.
_____________________________________________________________
Чи є в природі корисні та шкідливі рослини та тварини?
______________________________________________________________
В чому полягає моральна цінність природи?
В чому полягає естетична цінність природи?
3. Гностичний компонент:
1. Що таке екологія?
• Наука про взаємодію людини та природи;
• Система знань про екосистеми;
• Наука про відтворення життя й факторах цього відтворення;
• Відомості  про екологічні проблеми;
• Наука про взаємовідносини живих істот між собою та з навколишнім середовищем;
• Система знань про рослинний і тваринний світ;
• Наука про біосферу;
• Важко сказати.
2. Які Ви знаєте екологічні проблеми сучасності?
_____________________________________________________________
3. Назвіть основні антропогенні фактори змін навколишнього середовища.
_____________________________________________________________
4. Що таке Червона книга?
• Список рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин, що  підлягають охороні;
• Опис екологічних проблем сучасності;
• Перелік кращих справ людства з охорони природи;
• Перелік негативних вчинків, дій людини по відношенню до природи;
• Опис найкращих об’єктів, явищ природи;
• Важко сказати.

5. Що таке біосфера?
• Сукупність рослин і тварин;
• Жива оболонка планети;
• Простір існування життя на Землі;
• Взаємозв’язок людини і природи;
• Тваринний світ;
• Видове розмаїття рослин;
• Важко сказати.

6. Як пов’язані між собою компоненти природи: вода, грунт, повітря, рослинний і тваринний світ?
_____________________________________________________________
7. Чим Ви можете пояснити бідність видового складу рослин на узбіччях доріг в порівнянні з лісовою галявиною?
_____________________________________________________________
8. Хто несе відповідальність за подальшу еволюцію біосфери?
• Перш за все я сам;
• Керівники промислових підприємств;
• Президенти країн;
• Міністерство природних ресурсів;
• Людина.

4. Етичний (нормативний) компонент:

1. Яких правил необхідно дотримуватись у спілкуванні з природою?
_____________________________________________________________
2.  Як необхідно поводитися під час прогулянки до лісу?
_____________________________________________________________Чи можна рвати квіти у лісі?
_____________________________________________________________
3. Чи можна приносити додому диких тварин?
_____________________________________________________________
4. Якого принципу необхідно дотримуватися людині у спілкуванні з дикою природою?
• Любити і охороняти;
• Підкорювати і використовувати;
• Вивчати і відкривати нове;
• Відповідально відноситися;
• Жити в мирі і згоді;
• Раціонально використовувати;
• Берегти і захоплюватися;
• Не звертати особливої уваги;
• Важко сказати.

5. Операційно-діяльний компонент:
1. Якими практичними екологічними знаннями Ви володієте?
_____________________________________________________________
2. Що Ви робите з охорони природи?
_____________________________________________________________
3. Яку діяльність з охорони природи здійснюють Ваші однокласники?
_____________________________________________________________
4. Яким міг би бути Ваш реальний вклад у справу охорони природи?
_____________________________________________________________
5. Чи вмієте Ви саджати дерева?
_____________________________________________________________
6. Чи вмієте Ви переконати іншого не наносити шкоду природі?
_____________________________________________________________
7. Чи вмієте Ви організувати і провести екскурсію в природу для дітей?
• Вмію;
• Недостатньо вмію;
• Не вмію.

8. Чи аналізуєте Ви свою діяльність і поведінку в природі, своє ставлення до природи?
• Так, завжди;
• Ні, іноді;
• Дуже рідко;
• Ні, ніколи.

9. Як би Ви оцінили свою екологічну діяльність
• Високий  рівень;
• Середній рівень;
• Низький рівень;
• Важко сказати.

5. Емоційно-вольовий компонент:

1. Які емоції і почуття викликає у Вас спілкування з природою?
_____________________________________________________________Які емоції і почуття викликає у Вас негативне ставлення людей до природи?
_____________________________________________________________
2. Чи завжди Ви можете втриматися від того, щоб зірвати квітку, зламати гілку дерева без особливої потреби?
• Завжди;
• Іноді;
• Дуже рідко;
• Ніколи.

3. Чи могли б Ви зупинити свого товариша від завдавання шкоди природі? Як?
_____________________________________________________________
4. Чи відчуваєте Ви потребу займатися екологічною діяльністю?
_____________________________________________________________
5. Оцініть свій рівень екологічної культури
• Високий;
• Вище середнього;
• Нижче середнього;
• Середній
• Низький;
• Важко сказати.
Вербальна асоціативна методика діагностування екологічних установок особистості “ЕЗОП”
Ясвин В.А. Психология отношения к природе. – М.: Смысл, 2000. - С.81-84
ВАМ “ЕЗОП” спрямована на  дослідження типу домінуючої  установки особистості по відношенню до природи, базувалась на принципах вербальних асоціативних методик Залевської, Клименко, Леонтьєва, Титова.
Методика враховує 4 типи установок :
1. Особистість сприймає насамперед красу  природи (“естетична”)  - К;
2. Особистість сприймає природу насамперед як об’єкт вивчення, знань (“когнітивна”) – З;
3. Особистість сприймає природу насамперед як об’єкт охорони (“етична”)– О;
4. Особистість сприймає природу насамперед з позицій користі (“прагматична”) – П.
Методика складається з 12 пунктів. Кожний з них містить “стимульне ” слово і 5 інших слів – асоціацій, що виникають у людей з вираженим домінуванням певної установки. Одне слово не є асоціацією і служить для відвертання уваги.
Методика може бути використана у усній (з 6-7 років) та письмовій (з 10-11 років) формах.
Учневі пропонується дібрати до стимульного слова одне з п’яти наступних. “Вам будуть запропоновані слова, і до кожного з них ще по 5 слів. Виберіть з цих п’яти те, що у вашій уяві найкраще пов’язане з пропонованим словом.  Наприклад, пропонується слово ”М’яч” і до нього наступні слова “червоний, футбольний, гумовий, великий, дитячий”. Як відповідь Ви навпроти номера питання записуєте лише одне слово, скажімо, “гумовий” і переходите до наступного питання. Відповідати потрібно швидко.”
Т е к с т   м е т о д и к и : (літери у дужках не зачитуються, вони служать для підрахунку типів установок).
1. ЛІС: галявина (К), мурашник (З), заповідник (О), дрова (П), пісок
2. ЛОСЬ: сліди (З), лісник (О), трофей (П), каміння, роги (К)
3. ТРАВА: поливати (О), силос (П), кора, роса (К), стебло (З),
4. ОЗЕРО: улов (П), шерсть, острови (К), молюск (З), очищувати (О)
5. ВЕДМІДЬ: павутиння, господар (К), малина (З), рідкісний(О), шкура (П)
6. ДЕРЕВО: осінь (К), кільця (З), виростити (О), меблі (П), сіно
7. БОЛОТО: пуголовок (З), заказник (О), торф (П), яблука, туман (К)
8. КАЧКА: світанок (К), кільцювання (З), заборона (О), гілка, печеня(П)
9. РИБА: зябра (З), срібляста (К), нерестовище (О), смажити (П), пір’я
10.  САД: барліг, квітучий (К), запилення (З), доглядати (О), врожай (П)
11.  БОБЕР: спритний (К), різці (З), розселення (О), шуба (П), гриби
12.  ПРИРОДА: краса (К), вивчення (З), охорона (О), користь (П).
О б р о б к а  р е з у л ь т а т і в:
1. Навпроти відповідей учнів проставляється  тип установки.
2. Результати  заносяться у таблицю (Домінуючому типу присвоюється І ранг, тому, який зустрічається найменше- ІV ранг):

№ пп Тип установки Кількість Ранг
1
2
3
4 “Естетична” – К
“Когнітивна” – З
“Етична” – О
“Прагматична” - П 

2.2. Адаптована методика оцінювання рівня сформованості екологічної свідомості
Для виявлення рівня сформованості екологічної свідомості у вихованців, використано адаптовану методику оцінювання. За основу прийнято комплексну анкету для виявлення стану екологічної культури учнів (Глазачов С. Н., Кашлєв С. С., Марченко А. А.)
АДАПТОВАНА МЕТОДИКОЮ ОЦІНЮВАННЯ

Прізвище ім'я _____________________________

І частина
(Когнітивний компонент)
Оберіть одну або декілька правильних відповідей.

1. Що вивчає наука екологія?
А) взаємозв’язки між організмами між собою та навколишнім середовищем;
Б) все, що нас оточує;
В) система наук про географічну оболонку Землі;
Г) комплекс наук про взаємозв’язки системи «природа-суспільство»
2. Які методи досліджень застосовують при роботі на об’єктах природно-заповідного фонду?
А) моніторинг;
Б) експеримент;
В) спостереження;
Г) гербаризація.
3. Які з об’єктів природно-заповідного фонду розташовані на території Херсонської області?
А) Чорноморський біосферний заповідник;
Б) Заповідник «Єланецький степ»;
В) Національний природний парк «Олешківські піски»;
Г) Дунайський біосферний заповідник.
4. Співжиття дерева та шапкових грибів називають:
А) хижацтво;
Б) конкуренція;
В) паразитизм;
Г) мікориза.
5. Які пристосування до умов середовища Херсонщини притаманні  ендемічним (місцевим) видам тварин?
А) густе та довге хутро;
Б) біле забарвлення хутра;
В) великі вуха;
Г) кінцівки стрункі, довгі та добре розвинута м’язова система.
6. Знайдіть правильно побудований ланцюг живлення:
А) миша – заєць – ящірка;
Б) рослина – заєць – яструб;
В) рослина – змія – яструб;
Г) коник – ящірка – заєць.
7. Які типи екосистем притаманні для Херсонської області?
А) тропічний ліс;
Б) плавні;
В) степи;
Г) напівпустеля.
8. Зазначте, які з наведених рослин Херсонської області занесені до Червоної книги.
А) Ковила українська;
Б) Береза Дніпровська;
В) Пшінка весняна;
Г) Глід кроваво-червоний;
Д) Сальвінія плаваюча;
Е) Грицики звичайні.
9. Зазначте, які з  наведених тварин Херсонської області занесені до Червоної книги:
А) Гадюка степова;
Б) Вовк сірий;
В) Заєць-русак;
Г) Емуранчик звичайний;
Д) Тхір степовий;
Е) Лисиця звичайна.
10. Оберіть обладнання, яке можна використовувати у дослідницькій діяльності на території природо-заповідного фонду.
А) лупа;
Б) бінокль;
В) лопата;
Г) пристрій GPS;
Д) фотоапарат;
Е) ентомологічний сачок.
11.  Як називається напівпустеля на території України?
А) Чорний пісок;
Б) Олешки;
В) Рин-піски;
Г)Аккона.
12. Яке озеро на території Херсонської області порівнюють з Мертвим морем?
А) Йодове;
Б) Соляне;
В) Сиваш;
Г) Кефальне.

ІІ частина
(Мотиваційно-ціннісна складова)
Оберіть відповідь, яка Вам більше подобається.

1. Які емоції та почуття викликає у вас спілкування з природою?
А) мені байдуже;
Б) викликає велике емоційне задоволення, піднесення, радість;
В) відчуваю неприємні відчутті через комах, негоду, відсутність комфорту;
Г) ваш варіант ___________________________.
2. Які емоції та почуття у Вас викликає негативне ставлення до природи?
А) різко негативне;
Б) мені байдуже;
В) мені це неприємне;
Г) ваш варіант __________________________.
3. Ви побачили рідкісну рослину, екземпляр якої у Вашому гербарії забезпечив би перемогу в конкурсі дослідницьких робіт. Ваші дії:
А) викопаю рослину з корінням для гарного гербарію;
Б) ні в якому разі не зірву;
В) зірву лише частину рослини;
Г) ваш варіант _________________________.
4. Я хочу займатися дослідницької діяльністю тому, що…
А) щоб дізнатись більше про природу рідного краю, відкривати нові факти про неї;
Б) мене змушують це робити батьки та вчителі;
В) це заняття може підвищити мою популярність серед учнів;
Г) ваш варіант _________________________.
5. Чи відчувайте Ви потребу займатися природоохоронною роботою?
А) так;
Б) можливо;
В) ні;
Г) ваш варіант _________________________.
6. Для чого Ви зазвичай відвідуєте дику природу?
А) насолодитись красою пейзажів рідного краю, отримати позитивні емоції;
Б) відпочити, влаштувати ланч;
В) прагнення зібрати екземпляри для колекції, гербарію;
Г) ваш варіант __________________________.
7. Чи впевнені у тому, що діяльність кожної конкретної людини сприяє вирішенню екологічних проблем?
А) так;
Б) не впевнений;
В) ні;
Г) ваш варіант __________________________.
8. Оцініть рівень своєї екологічної свідомості:
А) високий;
Б) середній;
В) низький;
Г) ваш варіант __________________________.
9. Якого принципу необхідно дотримуватися людині у спілкуванні з дикою природою?
А) любити, цінувати красу;
Б) охороняти, берегти;
В) підкорювати для власних потреб;
Г) ваш варіант __________________________.
10. Яке заняття Вам більше подобається?
А) екскурсія до зоопарку;
Б) гра на комп’ютері;
В) прогулянка у природу;
Г) ваш варіант ___________________________.
11. Вам більше приносять задоволення квіти:
А) живі у горщику;
Б) в букеті;
В) намальовані;
Г) ваш варіант ___________________________.
12. Негативні емоції у Вас виникають при зустрічі з:
А) дощовим черв’яком;
Б) сміттям;
В) неохайною людиною;
Г) ваш варіант ___________________________.


ІІІ частина
(Поведінково-діяльнісний компонент)
Як би ви вчинили у наведених ситуаціях? Оберіть одну або декілька відповідей.
1. Якими практичними вміннями з дослідницької роботи в межах заповідників Ви володієте?
А) збирати гербарій;
Б) спостерігати за природою за допомогою біноклю;
В) вимірювати параметри  популяцій;
Г) збирати колекції комах;
Д) проводити маршрутні обліки тварин;
Е) проводити фотографування.
2. Під час відпочинку на природі чи будете Ви?
А) розпалювати багаття;
Б) відловлювати тварин;
В) слухати гучно музику;
Г) збирати насіння квітів та дерев для вирощування;
Д) впорядковувати джерела та берега річок;
Е) збирати сміття, яке залишили інші люди.
3. Повертаючись зі школи додому, Ви побачили пташеня, яке випало з гнізда. Ваші дії:
А) потрібно його забрати додому тому, що його можуть з’їсти кіт;
Б) спробую його повернути до гнізда;
В) не бути його чіпати у надії, що десь поблизу знаходяться його батьки.
4. На території заповідника Ваш товариш знайшов  небезпечну тварину (павука, кліща). Він намагається його розчавити. Ваші дії:
А) будь-яким шляхом його зупинити;
Б) спробую його переконати не чіпати тварину;
В) мені байдуже.
5. Під час експедиції Ви виявили першоцвіти та вирішили розмножити їх на присадибній ділянці. Ваші дії:
А) спробую розмножити вегетативно листком або живцем;
Б) з комом землі викопати рослину цілком та пересадити її на ділянку;
В) запам’ятати місце, де зростає рослина, прийти пізніше, коли дозріє насіння та забрати його.
6. Якими природоохоронними навичками Ви володієте?
А) організація та проведення природоохоронних заходів;
Б) не володію природоохоронними навичками;
В)  брати участь у природоохоронних акціях епізодично;
7. Зазначте, яким досвідом ви володієте?
А) посадив дерево;
Б) годував птахів взимку;
В) прибирав сміття в природі;
Г) зробив та розвішав шпаківні;
Д) розчищав джерела;
Е) огороджував мурашник;
Є) нічого ще не робив.
8. Під час осінньої експедиції Ви знайшли багато жолудів. Ваші дії:
А) зібрати та виготовити поробку;
Б) зібрати для отримання саджанців дерев;
В) залишу їх на місці.
9. Які речі необхідно взяти з собою під час дослідницької роботи у степу.
А) шорти;
Б) кепка;
В) босоніжки;
Г) кросівки;
Д) вода газована;
Е) вода негазована;
Є) олівець;
З) ручка.
10.  Якою на Вашу думку повинна бути «екологічно вихована людина»?
А) багато знає про природу;
Б) у своєї діяльності покращує довкілля;
В) має активну природоохоронну позицію;
Г) економить природні ресурси;
Д) скрізь виступає та багато говорить про охорону довкілля.
11. Що Ви готові зробити для покращення довкілля?
А) економити воду та світло;
Б) їздити на тролейбусі;
В) розповсюджувати екологічні листівки;
Г) від мене нічого не залежить.
12. Для покращення врожаю на власній присадибній ділянці Ви застосуєте:
А) селітру або інші високоефективні хімічні добрива;
Б) гній або інші органічні добрива;
В) золу з під вогнища;
Г) застосую сидерати.

Проводиться первинний математично-статистичний аналіз на основі розроблених авторський методик тестування по визначенню рівня сформованості екологічної свідомості за наступними компонентами – когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінково-діяльнісний. Для компонентів екологічної свідомості створені тести з 12 запитаннями (максимальна оцінка 12 балів)  напіввідкритої або закритої форми, прості, одношкальні тести з однією правильною або множинною відповіддю. Одна правильна відповідь відповідає 1 балу, оцінка результатів – до 3 (включно) балів (0 – 24,99%) – низький рівень компоненту, від 4 до 6 (включно) балів (25% – 49,9%) – середній рівень компоненту, від 7 до 9 (включно) балів (50% – 74,9%) – достатній рівень, від 10 до 12 (включно) балів (75 – 100%) – високий рівень. У разі відповіді на тест напіввідкритої форми оцінка визначалась наступним чином, неправильна відповідь – 0 балів, правильна відповідь  – 1 бал. При аналізі тестування зверталась увага на формулювання відповіді, її логічної розгорнутості та структурованості.
Варіанти вибірки однорідні (Vcер.= 27%). Статистичні дані повні, вирогідні, точні та однотипові. Період спостереження вересень місяць 2016 року. Для аналізу даних використані абсолютні показники варіації, що наведені у табл. 1. Обробка даних здійснювалась за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel.
Серед методів контролю якості експериментальних дій – систематичне спостереження за перебігом досліджень, оцінка якості конкурсних робіт.
Розроблено форми протоколів для фіксації результатів спостережень і вимірювань.
Визначено компоненти критеріїв та показників сформованості екологічної свідомості:
Критерії поведінково-діяльнісного компоненту відображають сформованість екологічних умінь і навичок, стійкість у дотриманні норм і правил екологоорієнтованої поведінки у природі; наявність прагнення до охоронної діяльності (показники: стійкі переконання в необхідності збереження та відновлення довкілля, запобіганні забруднення навколишнього середовища, прагнення у застосуванні екологічних знань і вмінь  у повсякденному житті).  Критерії мотиваційно-ціннісного компоненту спрямовані на сформованість мотивів бережливого ставлення до оточуючого середовища; усвідомлення і розуміння цінності природи, необхідності її збереження (показники: ідентифікація себе як частини природи, усвідомлення важливості збереження та відновлення видового складу тварин і рослин ).
Загалом у результаті екологізації дослідницької діяльності відбувається така дія на розум учня, при якій він засвоює єдність природи Землі, необхідність коеволюції і гармонізації взаємодії людського суспільства з довкіллям, опановує елементарні причинно-наслідкові зв’язки у природі й соціальному впливі на неї, набуває навичок прогнозування, усвідомлює довкілля як цінність,  виконує правила поведінки в природі, виявляє готовність брати участь у природоохоронній і природозбережувальній діяльності, розуміє причини й сутність екологічних проблем.


РОЗДІЛ 3
ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

 

3.1. Аналіз діяльності учнів під час екскурсій до Біосферного Заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф. Фальц-Фейна

Робота екологічного практикуму в експедиції на базі «Асканія-Нова» складалась з трьох етапів: підготовчого, основного і заключного. Підготовчий етап містить інструктаж юннатів з техніки безпеки при роботі в природі з живими об’єктами, консультацію по виготовленню та використанню польового обладнання, вступну бесіду за темою «Мета та програма екологічного практикуму в заповідних резерватах». Основна частина – виконання роботи за відповідною оригінальною програмою, яка складена на базі орієнтовного плану, запропонованого адміністрацією «Асканія-Нова» в особі завідуючої сектором екологічної пропаганди О.І. Веселої. Програма виконана повністю: чітка реалізація ведучими спеціалістами змістовної екологічної лінії: природне степове ядро – буферні зони заповідної території – екосистеми з інтенсивним антропогенним впливом. Прочитані 5 лекцій відповідного наукового рівня, які безпосередньо були пов’язані зі змістом учбових екскурсій. В роботі з юннатами взяли участь 6 ведучих спеціалістів заповідника: кандидати біологічних та сільськогосподарських наук, старші та молодші наукові співробітники, методисти-пропагандисти та кваліфіковані екскурсоводи. В завершені кожного робочого дня проводились узагальнюючі заняття – камеральна обробка матеріалів дослідження. Протягом експедиції юннати вели польові щоденники, фотографували об’єкти дослідження. Заключний етап роботи – це обробка матеріалів дослідження з використанням відповідних джерел додаткової інформації, складання звітів, презентацій за обраною темою, систематизація фотоматеріалів.
Під час проведення експерименту для організації активної пізнавальної діяльності учнів  в ході експедиційного виїзду до «Асканії-Нова» був використаний робочий зошит-путівник «Пристосування організмів до умов степової природної зони» (автори – Литвиненко О.І., Палічева Г.В., рецензенти – Вербицький В.В., Гавриленко В.С.)
Порівняння активності учнів експериментальних груп під час експедиційних виїздів представлено у табл. 3.1.
Таблиця 3.1.
Вивчення активності учнів під час проведення експерименту
Параметри Група І, 15 учнів Група ІІ, 15 учнів
Ступінь сконцентрованості учнів на змісті екскурсії ( % від загальної к-ті учнів)  100 % 62 %
Кількість творчих запитань, що поставили  учні екскурсоводу (шт) 17 4
Кількість живих об’єктів, слідів, нір на які звернули увагу діти екскурсовода (к-ть звернень) 12 6
Кількість живих об’єктів, що сфотографували діти 72 27
Кількість портретних фото (я на фоні природи) 32 74
Ступінь засвоєння нової інформації (визначалася за кількістю правильних відповідей, що ставив екскурсовод під час завершальної підсумкової бесіди) 73% 41%
Ступінь задоволеності учнів від заходу 100% 100%

Данні табл. 3.1. свідчать, що робота учнів І групи, до якої застосовано активні форми пізнання під час роботи в природі, стала більш якісною, зосередженою та результативною.
Аналіз результатів заповнення робочих зошитів свідчить, що діти справилися з усіма завданнями на 65%, найбільші проблеми виникли з завданнями зупинки 2 (зупинка 2 завдання 3), найбільш цікавою виявилась робота по визначенню адаптивних пристосувань до посушливого клімату у тварин (зупинка 3 завдання 4).

3.2 Аналіз результатів діагностичного та контрольного тестування учасників експерименту

У вересні 2015 року, до початку експедиційних виїздів для всіх груп було проведено діагностичне тестування. Результати (табл. 3.2) свідчать, що в усіх дослідних групах рівень екологічної свідомості відповідає середньому рівню (45%). Зокрема найвищий рівень спостерігається у когнітивного компоненту (68%), найнижчі показники у поведінково-діяльнісному компоненті (33 %).
Таблиця 3.2.
Рівень вираженості компонентів екологічної свідомості особистості в експериментальних групах до початку експерименту
Група І
Група ІІ
Група ІІІ

К М П К М П К М П
62,8% 46,7% 37,3% 67,8% 49,3% 36,8% 68,3% 38,9% 32,7%

Позначення до таблиці 3.2: Типи компонентів: П - поведінково-діяльнісний, К - когнітивний, М – мотиваційно-ціннісний

Контрольне діагностування проводилося у червні 2016 року.
Після проведення літнього експедиційного практикуму на базі «Асканія-Нова», під час якого застосовуються активні форми дослідницької роботи із залученням провідних фахівців заповідника, І група демонструє підвищення рівня всіх компонентів екологічної свідомості до високого рівня. ІІ група - демонструє підвищення до високого рівня когнітивного та поведінково-діяльнісного компоненту. У ІІІ, контрольній групі, – рівень сформованості компонентів екологічної свідомості збільшився лише до достатнього рівня (табл. 3.3).
Таблиця 3.3.
Рівень вираженості компонентів екологічної свідомості особистості в експериментальних групах до початку експерименту
Група І
Група ІІ
Група ІІІ

К М П К М П К М П
92,7% 82,4% 77,9% 84,6% 68,4% 79,3% 70,4% 47,6% 53,9%

Позначення до таблиці 3.2: Типи компонентів: П - поведінково-діяльнісний, К - когнітивний, М – мотиваційно-ціннісний

Рис. 3.1. Порівняння рівнів сформованості компонентів екологічної свідомості в експериментальних та контрольних групах: а) діагностичне тестування; б) контрольне тестування
Про ефективність застосування активних форм пізнавальної діяльності свідчать також творчі роботи експериментальних груп: фотографії учнів І групи демонструють унікальність природи заповідника, на відміну від фото ІІ групи, де переважають портретні фото.
В ході роботи було проаналізовано ефективність різних психолого-педагогічних  впливів на особистість для формування кожного з наведених компонентів екологічної свідомості. Дані узагальнені в табл. 3.4.
Таблиця 3.4.
Ефективність формування компонентів екологічної свідомості в залежності від впливу на особистість
Психолого-педагогічні засоби впливу Когнітивний компонент Мотиваційно-ціннісний компонент Поведінково-діяльнісний компонент
Самоосвіта + - -
Вплив батьків + + ++
Класно-урочна система + - -
Практична природоохоронна робота + + ++
Екскурсійна робота (ПЗФ) + ++ +
Дослідницька діяльність (ПЗФ) + ++ ++
Масові заходи + + +
Позначення до табл.3.4. «–» вплив на формування компоненту незначний; «+» спостерігається вплив на формування компоненту; «++» вплив на формування компоненту значний.

Дані таблиці свідчать, що в сучасній освітній системі наявні ресурси для збалансованого формування всіх компонентів екологічної свідомості. Проте, потенціал кожного із впливів на ефективність їх формування різний. Найбільше доступним у формуванні є когнітивний компонент екологічної свідомості. Ускладнення виникають у формуванні двох інших компонентів. Це наслідок того, що невеликий відсоток дітей підлягає впливу таких методів, як екскурсійна робота та дослідницька діяльність, які більшою мірою формують саме поведінково-діяльнісний та мотиваційно-ціннісний компоненти. Проблемою є й невисокий рівень сформованості екологічної свідомості у батьків, які зобов’язані сформувати екологічно-доцільну поведінку та емпатію до всього живого у дітей на рефлексивному рівні. Все це є причиною  тієї ситуації, що склалася в сучасному суспільстві нашої держави в плані екологічної свідомості. На нашу думку, держава має турбуватися про проблеми екологічного виховання населення вже зараз й постійно, а не тільки тоді, коли виникнуть глобальні екологічні загрози для населення.
Таким чином, в результаті досліджень встановлено, що при формуванні екологічної свідомості найбільш ефективним є застосування активних методів пізнання природи (виконання творчих завдань, дослідницька діяльність, змагання між учасниками у пошуковій, краєзнавчій та дослідницькій роботі).
          


ВИСНОВКИ

ПЗФ мають високий потенціал у справі формування екологічної  свідомості учнів, як сукупності уявлень про взаємозв’язки у системі «людина–природа»,  існуючого ставлення до природи, а також відповідних стратегій взаємодії з нею. Ефективною є  співпраця закладів освіти із ПЗУ для формування стійких переконань учнів про необхідність екологічно доцільного використання природних ресурсів, вміннях застосовувати науково обумовлені рішення по відношенню до природи.
На формування екологічної свідомості учнів найбільш ефективно впливає застосування активних методів роботи під час експедиційних виїздів до об’єктів ПЗФ.
Процес формування окремих компонентів екологічної свідомості нерівномірний. Найбільше зусиль необхідно докласти для формування саме мотиваційно-ціннісної складової. Для цього слід застосовувати психологічні та виховні методи формування емпатії через безпосередні контакти людини з об’єктами живої природи. Провідна роль в цьому процесі належить об’єктам ПЗФ, зокрема високим ресурсом у формуванні екологічної свідомості володіє унікальний світ «Асканія-Нова».


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

         1. Бойко Є.О. Розвиток творчого потенціалу обдарованої дитини засобами позашкільної освіти еколого-натуралістичного напрямку [Текст] : навч. посіб. / Є.О. Бойко - 2013. - с.19.
2. Бойко М.Ф. Екологія Херсонщини. [Текст] : навч. посіб. /  М.Ф. Бойко,  С.Г. Чорний – Херсон: 2001. – 156 с. з іл.
3. Вербицький В.В., Методологічні основи розвитку практичного розуму школяра. [Текст] : навч. посіб. / В.В. Вербицький - К.: СМП „АВЕРС", 2007.-124с.
4. Вербицький В.В. Формування практичного інтелекту учнів в умовах позашкільного еколого-натуралістичного закладу [Текст] : навч. посіб. /  В.В. Вербицький - Рідна школа. - 2011.
5. Всеукраїнська конференція директорів позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного профілю "Стратегії інноваційного розвитку позашкільної освіти в Україні": [збірник матеріалів / за заг.ред.доктора пед.наук В.В. Вербицького]. - Київ, "НЕНЦ", 2013. - 286 с.
6. Дідух Я.П. «Екологічна стежка» методика, організація, характеристика модельної стежки «Лісники» [Текст] : навч. посіб. / Я.П. Дідух  та інші - Жива Україна, № 11-12 (44-45) 2000 екологічний журнал. К. 2000. С – 3.
7. Захлебный А.Н. Экологическое образование школьников во внеклассной работе. [Текст] : навч. посіб.  / А.Н. Захлебный, И.Т. Суравегина – М.: Просвещение, 1984. – 160 с.
8. Льовочкіна А.М. Екологічна психологія у постчорнобильську епоху [Текст] : навч. посіб. /  А.М.  Льовочкіна – К.,  2003. – 171 с.
9. Льовочкіна А. М. Екологічна психологія [Текст] : навч. посіб. / А. М. Льовочкіна. – К. : Міленіум, 2003. – 122 с.
10. Методика проведення науково-дослідницької роботи із старшокласниками (еколого-натуралістичний напрям) [збірка / за ред. д-ра пед.наук В.В. Вербицького]. - Київ, НЕНЦ, 2013. - Київ, НЕНЦ, 2013.- 149 с.
11. Мудрак Т.О. Інноваційні підходи до організації дослідницької роботи на заняттях гуртків еколого-натуралістичного профілю. // «Інноваційна та дослідно-експериментальна робота з екологізації діяльності позашкільного закладу»: збірник статей / [В.В. Вербицький, Н.А. Пустовіт та ін.]; комунальний заклад «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради. – Херсон. «Колос», 2015. С. 51 – 55.
12.  Формування культури екологічної поведінки учнів основної школи [Текст] : метод. посіб. / Н.А. Пустовіт, О.О. Колонькова, О.Л. Пруцакова [та інші] – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – 156с.
13. Пустовіт Н.А. Формування екологічно доцільної поведінки школярів [Текст] : метод. посіб. / Н.А. Пустовіт, О.О. Колонькова, О.Л. Пруцакова – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – 140с.
14. Панченко С.М. Дослідницька робота школярів з біології [Текст] : навч.-метод. посіб. / С.М. Панченко, Л.В Тихенко. - Суми. Університет. Книга, 2008- С.61-67.
15.  Психологія і педагогіка життєтворчості [Текст] : навч. метод. посіб. / Ред. рада: В.М. Доній, Г.Н. Несен, Л.В. Сохань та ін. - К.: МО України; УЗМН, 1996. - 792 с.
16. Радченко Т.Д. Екологічний підхід до дослідницької та практичної діяльності учнівської молоді [Текст] : навч. посіб. / Т.Д. Радченко  - 2010. - с. 52.
17. Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в процесі пошуково-дослідницької діяльності в позашкільному навчально-вихованому просторі: компетентнісний підхід, еколого-натуралістичний аспект: методичний посібник / упоряд. : Л.М. Бондар, Н.В. Перепелиця, Н.Ю. Сидоренко; за ред.. Л.В. Тихенко; - Суми : Університетська книга, 2010. – 608с.
18.   Савін М.В. Педагогіка. [Текст] : навч. посіб. /  М.В. Савін - К.: Вища школа, 1980. - 311 с.
19. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 т. [Текст] : навч. посіб. / В.О. Сухомлинський – К.:  Род. Школа, 1997.- т. 1-5.
20.  Турбар Т. Педагогічна система  поглядів В.О. Сухомлинського про природоохоронну роботу учнів загальноосвітньої школи [Текст] : навч. посіб. / Т. Турбар - Історія педагогіки в особах  № 1 (2013) с. 41-43.
21. Ясвин В.А. Психология отношения к природе. [Текст] : навч. посіб. /  В.А. Ясвин – М.: Смысл, 2000. – с. 81-84.