Новини
09.06.2020
Комунальному закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради – 75! Народився наш заклад у переможному 1945 році, коли виконавчий комітет ...
05.06.2020
Новотроїцька районна станція юних натуралістів до Дня Навколишнього Середовища прийняла участь в екочеленджі «World Environment Day – Virtual Safaris» при підтримці Всесвітнього фонду ...

ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В ПРОЦЕСІ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  В ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА (НА ПРИКЛАДІ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЛОПОШИРЕНИХ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР)
Тетяна Олександрівна Мудрак


Комунальний заклад «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради

Відповідність сформованих компетентностей випускників соціальному запиту сучасного суспільства – головна задача закладів освіти.
Зважаючи на те, що Херсонщина – область з високим відсотком аграрної промисловості, постає необхідність розвитку еколого-аграрного напрямку в освіті. Провідну роль у вирішенні цієї мети відіграють заклади позашкільної освіти еколого-натуралістичного спрямування.
Відповідно до Концепції «Нова українська школа», колектив комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради (далі – Центр) ставить метою своєї діяльності всебічний розвиток особистості вихованців через призму формування життєво-необхідних компетентностей.
Сільськогосподарське дослідництво в цій роботі виступає необхідною складовою частиною, бо працюючи з живими об’єктами на землі, дитина пізнає, порівнює, вивчає та досліджує основні явища та закони оточуючого середовища. Тому пошук форм і методів формування ключових компетентностей учнівської молоді під час дослідницької роботи в галузі сільського господарства є дуже актуальним питанням.
Мета: висвітлити особливості створенні організаційно-педагогічних умов організації дослідницької діяльності на навчально-дослідній земельній ділянці для підвищення ефективності формування предметних компетентностей в позашкільних закладах еколого-натуралістичного спрямування на прикладі досліджень малопоширених овочевих культур.
Робота з даного напрямку дозволяє вирішити наступні задачі:
- формування практичних вмінь і навичок в галузі сільського господарства, біології та екології;
- підвищення обізнаності учнів у сфері прогресивних технологій в сільському господарстві;
- забезпечення належного рівня виконання дитячих наукових досліджень;
- сприяння професійної орієнтації молоді.
В Центрі сформовано дієву систему з організації дослідницької роботи в галузі сільського господарства в рамках навчально-виховного процесу. Щорічно, на початку навчального року складається план та затверджується тематика дослідів гуртківців на навчально-дослідній земельній ділянці. Керівники гуртків мають можливість на свій розсуд обирати теми досліджень (в межах напрямку гуртка та враховуючи інтереси вихованців).
При плануванні та проведенні дослідів використовуються усі ресурси навчальної бази закладу: навчально-дослідна земельна ділянка, теплиця, живий куточок, біологічна лабораторія. Навчально-дослідна земельна ділянка має відділи: польової, овочевої сівозміни, селекційно-генетичний, колекційний, квітково-декоративний, дендрарій, плодовий сад, розарій, альпійську гірку. Земельна ділянка є базою проведення дослідницької роботи, прищеплювання навичок догляду за рослинами, елементами фітодизайну та озеленення.
Дослідницька діяльність в навчально-виховному процесі позашкільного закладу еколого-натуралістичного спрямування має наступне значення:
1)  будучи  продуктом  формування особистості,  вона  виступає  як  чинник  її подальшого розвитку;
2)  надає  загальну  стимулюючу  дію  на перебіг  розумових  процесів  і  стає  джерелом інтелектуальної активності;
3)  мобілізує  творчі  сили  на  пошук  і розв’язання  пізнавальних  завдань,  позитивно впливає  на  якість  знань,  їхню  глибину  та дієвість, широту й систематизацію;
4)  є  найважливішою  внутрішньою  умовою розвитку прагнення до самоосвіти;
5)  має  діагностичне  значення,  тобто є показником  розвитку  важливих  якостей особистості  –  цілеспрямованості,  свідомості, широти й стійкості пізнавальних інтересів тощо.
Педагоги Центру творчо підходять до організації процесу дослідницької діяльності вихованців гуртків, створюючи такий педагогічний простір, при якому формуються ключові та предметні компетентності вихованців. Запорукою підвищення якості дослідницької роботи при цьому відіграє співпраця із Херсонським державним аграрним університетом, науково-дослідними установами, фермерськими господарствами.
Компетентнісний підхід висуває на перше місце не інформованість учня, а вміння розв’язувати проблеми, що виникли в конкретних ситуаціях. Розглянемо конкретні приклади формування компетентностей вихованців Центру у сфері сільського господарства під час проведення дослідницької роботи з малопоширеними овочевими культурами на навчально-дослідній земельній ділянці.
1. Пізнавальна компетентність.
Формування найбільш інтенсивно відбувається в процесі вибору теми дослідження, встановлення її актуальності, огляду літератури. Так, перш ніж розпочати дослідницьку роботу з малопоширеними овочевими культурами, діти збирають максимум інформації щодо їх різноманітності, біології, екології, особливостей вирощування та догляду.
В процесі цієї роботи, діти з’ясували такі цікаві факти:
- лагенарія звичайна (Lagenaria siceraria (Molina) Standl), малопоширена, овочева культура відноситься до роду Лагенарія (Lagenaria), родини Гарбузові (Cucurbitaceae). Широко вирощується в тропічному поясі – Індії, В'єтнамі, Африці, в Центральній і Південній Америці;
- за сприятливих умов, за добу стебло лагенарії здатне вирости на 10-15 см, а плоди – до 10 см;
- існують безліч морфобіотипів плодів лагенарій, з яких можна виготовляти безліч поробок, інструментів, чашки, миски, вази, дитячі іграшки та навіть музичні інструменти;
- у їжу ж ідуть незрілі плоди лагенарії, за смаком нагадують кабачок і готуються за схожими рецептами;
- плоди лагенарії пляшкоподібної форми можна використовувати як пляшки.  Це зручна та легка тара, молоко в такому посуді тривалий час не скисає. Вода зберігає свою температуру до 2-3 годин, завдяки тому, що достиглі підсушені плоди лагенарії мають  пористу поверхню, що створює  ефект термосу;
- плоди трихозанту (Trichosanthes)  містять велику кількість крохмалю, жирного масла, йоду, заліза та кальцію. Як у багатьох гарбузових, його плоди їстівні тільки в недозрілому виді;
- лікувальні властивості мають стебла, коріння, м'якоть плодів, насіння і навіть шкірка трихозанту. Він має сечогінну, протизапальну, антисептичну, в'яжучу, жарознижуючу дію;
- висушене насіння трихозанту, перетерте в порошок, входить до складу лікувальних мазей, що знімають запалення і подразнення шкіри (додають в косметичні продукти - креми, маски, масла, мазі);
- серед представників роду Момордика (Momordica) найбільш відомими є: момордика харантія (Momordica charantia L.), момордика кохінхінська (Momordica cochinchinensis (Lour.) Spreng.), момордика бальзамічна (Momordica balsamina L.) та ін.;
- різні частини рослин момордики застосовують при лікуванні виразкової хвороби, діабеті, гіпертонії;
- постійне вживання плодів лагенарії, момордики та трихозанту є профілактикою онкологічних захворювань, сприяє кращої роботи шлунково-кишкового тракту та зміцнює імунітет.
2. Практична компетентність.
Формується тоді, коли вихованці застосовують свої знання на практиці при безпосередньому проведенні агротехнічних заходів для вирощування сільськогосподарської продукції.
Вирощування та систематичний догляд за рослинами – це безцінний досвід, що не може сформуватися лише в процесі теоретичного вивчення. Наприклад, при вирощуванні різних сортів лагенарії звичайної, діти розуміють, наскільки важливо вчасно проводити обробку ґрунту, мульчування, полив, підв’язування. Так, рослини лагенарії висаджувалися у ґрунт розсадним способом, при цьому відбиралася здорова розсада, що висаджувалася з ґрунтом.
В процесі догляду за рослинами діти вчаться реагувати відповідними агротехнічними заходами на зміни погоди, які в нашій місцевості можуть бути доволі екстремальними. Відповідно стану рослин юні дослідники планують та прогнозують підживлення, полив, додавання чи знімання мульчі, розпушування ґрунту та інше. 
3. Творча компетентність.
Формується у процесі визначення актуальності теми дослідницької роботи, висування гіпотези, визначення практичної значимості досліджень.
Так, вивчаючи загальноприйняті технології вирощування трихозанту, учні встановили, що дана культура вирощується в наших кліматичних умовах виключно в закритому ґрунті. Проте, зважаючи на аномально спекотні літні періоди, що спостерігаються в останні роки, виникла гіпотеза, що вирощування трихозанту в кліматичних умовах Херсонщини можливе у відкритому ґрунті за умови дотримання певних агротехнічних технологій. В ході дослідницької роботи гіпотеза підтвердилася, отримано врожай та проведено аналіз отриманих результатів.
При вивченні різних сортів лагенарії дуже важливо вірно підібрати методи дослідження. В результаті творчого пошуку діти запропонували таку схему досліджень:  дослідне поле поділено на три сектора - дві довгі ділянки 1,2 х 5,6 м для садіння рослин та доріжка 0,93 х 5,6 м посередині. У кожний сектор було насаджено 8 рослин лагінарії різних сортів (відстань між рослинами –  90 см) у двох повторностях за схемою (рис. 1).

1 2 3 4 5 6 7 8

1 2 3 4 5 6 7 8

Рис. 1 Схема розташування сортів лагенарії на дослідній ділянці:
варіант 1 – сорт «Бородавчаста тарахумара»;
варіант 2 – сорт «Майя білобал»;
варіант 3 – сорт «Динозавр»;
варіант 4 – сорт «Мініатюрні пляшки»;
варіант 5 – сорт «Гуска в яблуках»
варіант 6 – сорт «Кукузі»;
варіант 7 – сорт «Змієподібна»;
варіант 8 – сорт «Пляшка».
Свій творчий потенціал діти продемонстрували при роботі над проблемою практичного використання лагенарій у побуті. Запропоновано такі незвичайні способи використання плодів, як виготовлення годівничок для птахів, поїлок, пташиних будиночків – шпаківень.
4. Математична компетентність певною мірою формується в процесі обліку врожаю та статистичної обробки отриманих показників. За допомогою фахівців Херсонського державного аграрного університету діти вчаться обчислювати найменшу істотну різницю у різних варіантах дослідів, похибки.
5. Екологічна компетентність.
Пов’язана із аналізом результатів дослідження та прогнозом впливу господарської діяльності на стан навколишнього середовища. Діти відчувають різницю у впливі на довкілля від застосування загальноприйнятих технологій та вирощування культур за принципами органічного землеробства. Наприклад, наслідками використання технології мульчування може бути не тільки економія води для поливів, вирівнювання перепадів температури. Після збору врожаю мульча перекопується, таким чином, за зиму ґрунт збагачується органічними та мінеральними речовинами, відбуваються процесу структуризації – ґрунт стає більш пухкий та родючий. І навпаки, традиційне використання мінеральних синтетичних добрив виснажує ґрунт, його позитивна дія на розвиток рослин тимчасова.
6. Соціальна компетентність.
Проведення дослідницької роботи не можливо без соціального становлення та особистісного зростання особистості учня. Юні дослідники відчувають свій новий статус, із задоволенням спілкуються  із фахівцями, овочівниками-любителями, та з науковцями в галузі сільського господарства. Більше того, дорослі охоче надають юним науковцям допомогу, як в плані порад та консультацій, так і всілякою матеріальною підтримкою: це насіннєвий матеріал, розсада, засоби щодо догляду за рослинами. Практика показала, що дітям вдається домовитися з підприємцями про постачання насіння, і за доставку відходів виробництва – солому чи субстрат з-під виробництва гливи звичайної, що потім використовується в якості мульчі.
7. Підприємницька компетентність
Свої перші кроки роблять учні і в цій галузі: пробують реалізовувати отриману продукцію, складають бізнес-плани та бізнес проекти для ефективного ведення виробництва продукції малопоширених культур, де б було передбачено використання результатів власних досліджень.
Основною особливістю учнівських досліджень є те, що вони мають навчальний характер. Це означає, що їх головною метою є розвиток особистості, а не отримання принципово нових результатів, аналогічних до результатів «великої науки». Педагоги мають пам’ятати, що в науці головною метою досліджень є отримання нових знань, а в освіті – набуття учнями функціональних навичок проведення дослідження, а також розвитку дослідницького типу мислення на основі суб’єктивно нових знань, тобто нових, самостійно отриманих і значущих для юного дослідника.
Результативність дослідницької роботи вихованців Центру – перемоги та призові місця у фахових всеукраїнських інтелектуальних конкурсах, конкурсі-захисті дослідницьких робіт обдарованої учнівської молоді малої академії наук. Насамперед це є показником розвитку важливих якостей особистості – цілеспрямованості, свідомості, широти й стійкості пізнавальних інтересів; передумовою для формування нової інтелектуальної еліти Херсонщини, майбутніх дослідників рідного краю.
Таким чином, умовами успішного формування предметних компетентностей учнівської молоді в процесі дослідницької діяльності  в галузі сільського господарства на заняттях гуртків еколого-натуралістичного профілю можна вважати:
- креативність та творчій підхід керівника гуртка;
- впровадження у навчально-виховний процес нових науково-методичних матеріалів, останніх педагогічних наукових розробок;
- співпраця з Херсонським державним аграрним університетом, науковими установами, фермерськими господарствами;
- реалізація індивідуального плану розвитку кожного учня;
- забезпечення інтегрування досліджень у навчально-виховний процес.