Новини
20.09.2017
    19 вересня  2017 року в рамках пілотного проекту Національного еколого-натуралістичного центру України «Збережемо українські степи» станцією юннатів було організовано ...
03.08.2017
Напередодні свята ВДВ юннати комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради разом з волонтерами  «Херсонського Центру  ...
Гуртки > Екскурсія в степ

Тема заняття. Екскурсія у природне ядро Біосферного заповідника»Асканія-Нова»: «Спостережння за масовим цвітінням весняних квітів степу та пірчастої ковили»
Цілі та завдання:
 колективно виявити зміни, що сталися навесні в природі, у житті рослин; довести, що весна — це пробудження природи;
 показати красу весняного степу;
 конкретизувати знання гуртківців  про рослину як цілісний організм,
 з’ясувати взаємозв’язки рослин із середовищем і їх пристосованість до сумісного проживання;
 повторити правила поведінки в природі;
 продовжити роботу з естетичного й екологічного виховання гуртківців
Матеріали та обладнання: мультимедійне обладнання, відеопроектор, мультимедійна презентація «Рослини та рослинність заповідного степу «Асканія-Нова»,  фотографії панорам квітучого степу та рослин, занесених до охоронних списків та Червоної книги України, гербарій степових рослин, вірші про степ, пісня «Асканійський степ» на вірші О.Пронченко та муз.О.Карновської, загадки, легенди про степові рослини, біноклі, польові визначники рослин.
Присутні: гуртківці, науковий співробітник лабораторії біомонітрингу та заповідного степу Гофман О.П.
Хід заняття
Розпочати наше заняття я хочу екологічним девізом.
Не рубай деревця,
Не топчи травичку,
Не розорюй гнізда,
Не брудни водичку.
Думай про майбутнє!».
Доповніть цей девіз своїми закликами. ( Версії: не лови метеликів,не розорюй мурашники,не зривай квіточок.)
- А зараз сядьте зручненько і уважно послухайте.
Виступи гуртківців (читають вірші)
Степ  (О.Гончар)
  Степ весною — наче килим,
сонце кидає нитки,
вишиває візерунки,
то розводи, то квітки.
Зеленіє степ весною,
з кожним днем пишніш стає,
то обсиплеться росою,
то враз пахощі поллє.
Розіслався навкруги,
хто його обійде зором,   
хто углядить береги?!
Ось подув південний вітер, захиталось море трав.
Справді, гляньте: степ  широкий   
буйним сизим морем став! "Український степ"
Безмежність краси постає перед нами,
Сяють блакиттю небеснії брами
Там сонце встає з-за синьго моря,
То наша колиска—українська воля!
Вітер крилатий туман розігнав,
Крилами легкими до трав він упав:
Пахучі трави враз загойдались,
Волошки й безсмертники закрасувались,
Краплі роси з них пообсипались.
Гуни і скіфи, слов‘яни й хозари,
Сармати й монголи, козаки й татари-
Всіх об‘єднав степ український,
Скроплений кров‘ю і правдою чистий.
Минуле й сучасне, і навіть майбутнє—
Серед нашого степу—усе незабутнє!

Про який природний дім рослин ми будемо сьогодні говорити? ( Степ )
Звучить пісня «Асканійський степ» на вірші О.Пронченко та муз.О.Карновської

2. Оголошення теми заняття
Так, ми сьогодні поговоримо про степову природну зону та особливу увагу приділимо рослинам  степу.
Бесіда.
За календарем, весна починається 1 березня,
за астрономічними показниками — у день весняного рівнодення,
за ботанічними — коли починається сокорух у клена й берези.
за метереологічними - саме тоді, коли середньодобова температура   піднімається вище від +5 °С
- Які зміни відбуваються  у житті рослин навесні,  у з в’язку зі зміною факторів середовища
Що це за ознаки?    (Відповіді учнів)
Весняний рух соків у дерев і кущів. Найшвидший рух соку починається у клена гостролистого й берези.
Цвітіння вітрозапильних дерев і кущів. Найшвидше зацвітають вільха, ліщина, клен, тополя.
Цвітіння перших лісових весняних квітів — підсніжників, пролісків, рясту.
Цвітіння перших трав’янистих рослин — мати-й-мачухи, кульбаби, грициків.
Набубнявіння бруньок у деревних порід.
Поява комах — мух, бджіл.
Приліт птахів — граків, шпаків, жайворонків.
Відростання багаторічних трав.

А зараз ми з вами проглянемо мультимедійну презентацію
«Рослини заповідного степу»
Керівник гуртка. В Асканії-Нова, одному з перших заповідників у нашій країні, найкраще зберігся рослинний покрив типчаково-ковилових степів. Це унікальний і єдиний у Європі природний        ландшафт сухого типчаково-ковилового степу. Його площа 11050 га.
Він чарівний у всі пори року, асканійський степ! Тут можна побачити волошку Талієва, цибулю Регеля, тюльпан скіфський і тюльпан Шренка. Головними компонентами, що створюють основу плакорних степових ділянок є щільнодернинні злаки та різнотрав’я: костриця валіська, ковила Лессінга та українська, ковила-волосиста, кипець, із різнотрав'я – пижмо тисячолисте і грудниця волохата. Дещо меншу участь у формуванні трав’яного покриву беруть житняк, тонконіг вузьколистий, тонконіг цибулинний. Більшість перерахованих злаків мають великі і щільні дернини, що не утворюють суцільного покриву. Між ними залишаються значні вільні міждернинні ділянки. Останні заповнюються іншими рослинами, що з'являються навесні, частково влітку і восени: крупка весняна, бурачки, вероніка весняна, костянець, перстач й ін. Напровесні (кінець лютого, початок березня) першими зацвітають малюсінькі види гусячої цибулі з золотавими квіточками і крупка весняна з білими квітами, починає пробуджуватися тонконіг цибулинний.
З потеплінням і просиханням ґрунту (початок квітня) зацвітають численні гарно квітучі багаторічні рослини: тюльпани (на плакорі й у подах) з великими червоними і жовтими квітами, степові півники, що різко виділяються на зеленіючому тлі степу своїми великими синьо-фіолетовими чи жовтими квітками, бульбиста валеріана з блідо-рожевими кетягами квітів, астрагали, жовтець, гіацинти й ін. Ці рослини утворюють суцільні великі плями, у результаті чого степ у цей період нагадує строкатий різнобарвний природний килим. З однолітників у першій половині весни розвиваються бурачки, незабудка дрібноквіткова, вероніка трилиста, кульбаба, фіалка, репяшок... У другій половині весни (травень) зацвітають основні степові злаки: типчак, кипець, житняк і пірчаста ковила. В особливо сприятливі роки цвітіння пірчастої ковили на заповідних степах представляє чудову картину. Їхній густий покрив ховає всі інші рослини. До самого обрію стелеться сріблиста поверхня, що хвилюється, наче море і створює неповторну красу асканійських степів.
На початку літа степ змінює своє забарвлення. До середини червня ості пірчастої ковили звичайно обпадають. Дозрівають і інші злаки (кипець, типчак і ін.). Степ набуває ясно-жовтого забарвлення. На цьому загальному тлі помітно виділяються деякі ще квітуючі дводольні: будяк, пастернак, дивина фіолетова, більшість з яких  зустрічається головним чином на краях подів і в зниженнях.
У середині липня зацвітає ковила-тирса. Особливо буйно цвіте тирса у вологі роки, коли до липня в ґрунті ще зберігається достатньо вологи. Максимального розвитку вона досягає наприкінці липня. Степ востаннє вкривається сірувато-зеленувато-сріблистим килимом. Крізь високий покрив рідко проглядають інші рослини.
Восени тирса жовтіє, остюки обпадають. Серед мертвих залишків її рідко проглядають пізньо квітучі рослини і зеленіючі паростки озимих однолітників. Степ стає одноманітним. Тільки гнане вітром перекотиполе (кермек, різак) подорожує по її вигорілих просторах. В особливо вологі роки осінні дощі викликають осінній розвиток рослинності, і тоді степ знову оживає, зеленіє напередодні зими.
Тваринний світ заповідного степу  певною мірою зберіг свою аборигенну фауну, за винятком великих ссавців і птахів. Тут живуть бабаки, яких завезли зі Стрілецького степу. З птахів найбільш численні перепели, жайворонки, лежні, куріпки; із плазунів зустрічається степова гадюка, укус якої отруйний, і жовтобрюхий полоз.
Виступи гуртківців. (Вони заздалегідь готують  коротенькі доповіді про деякі рослини степу)
Карагана скіфська – належить до родини бобових. Чисельність цього виду дуже незначна, скорочується. Причинами зміни чисельності є розорювання земель, надмірне випасання худоби, низька конкурентна здатність виду. Занесено до Європейського Червоного списку та Червоної книги України. Охороняється у Біосферному заповіднику Асканія-Нова, Українському степовому природному заповіднику. Для збереження виду необхідно виявити природні місця зростання  та взяти їх під охорону.
Мигдаль степовий – невеликий, 30-100 см заввишки, кущ родини трояндових. Цвіте у березні — травні, одночасно з появою листя.
Для медичних потреб заготовляють плоди рослини - збирають їх повністю стиглими.  У ядрі кісточок є жирна і ефірна олії,  білок, крохмаль, вітаміни групи В, аскорбінова кислота, каротин та мінеральні солі. Плоди мигдалю степового використовують як сировину для виробництва гірко мигдалевої води, яку використовують у медицині, й жирної олії, вважається доброю приправою до салатів.
     
Тюльпан скіфський – належить до родини лілійних. Зникаючий вид. Занесемо до Червоної книги України. В Україні в єдиному місцезнаходженні — у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова». Цвіте у квітні, плодоносить у травні–червні. Розмножується переважно насінням. Причинами зміни чисельності є знижена конкурентна спроможність, наявність трав’яної підстилки у місцях зростання на заповідних територіях, що утруднює насіннєве поновлення, а з іншого боку розораність південних причорноморських степів. Охороняють в БЗ «Асканія-Нова». Заборонено збирання, порушення умов місць зростання, розорювання ділянок подів.
Тюльпан Шренка – занесен в Красную книгу Украины. В разных уголках Европы и Азии произрастает более 100 видов тюльпанов. Но самым первым из них люди начали выращивать в своих садах тюльпан Шренка. И неспроста: когда весной это растение зацветает, крымские и прикаспийские степи покрываются фантастическим ковром ослепительных красок – ведь цветки тюльпана Шренка бывают белыми, желтыми, розовыми, красными, фиолетовыми и даже с черным «глазком» у основания. В глубокой древности ими украшали свои сады персидские шахи и турецкие султаны – тюльпаны специально доставляли  из-за Черного моря, из Крыма. Полагают, что в создании знаменитых голландских сортов не последнюю роль сыграл тюльпан Шренка. Уже в средние века Голландия, занимающая разведением этих дивных цветов, получала луковицы из Средней Азии, Ирана, Ирака, Причерноморья. Караваны тянулись к морским портам Турции, откуда сотни и тысячи ящиков с луковицами грузились на корабли, уходящие к голландским «тюльпановым королям». В настоящее время насчитывается около 3000 промышленных сортов этих прекрасных высокодекоративных растений.
ПІВНИКИ КАРЛИКОВІ. Недарма ще давні греки назвали цю рослину «райдугою». І справді, квітки її поєднують в собі різноманітні відтінки кольорів — від  синьо-темно-фіолетових до зеленувато-ясножовтих і білих. Цвіте в квітні. Запилюється джмелями і мухами. Ніжні квітки швидко відцвітають. У другій половині літа визрівають великі плоди-коробочки.
Гусяча цибулька – досить великий рід родини лілійних, який налічує близько 70 видів, від лісотундри і високогірних льодовиків до напівпустель. Це найменші рослини в сімействі лілейних: гіганти серед них ледь досягають висоти 40 см, а є й види заввишки 3 см. Всі вони – ранньовесняні ефемероїди, рослини, які після цвітіння ховаються під землею до наступної весни. В Асканії-Нова є декілька видів.
Льон австрійській - під час масового цвітіння льону степові схили стають ніжно-блакитними. Квіткові стебла рослини підносять угору суцвіття з голубих квіток. Росте на степах,  сухих луках. Для Степу – це звичайна рослина, на заході дуже рідка. Цвіте у травні – червні.  Чому первісні люди скинули з себе шкури? Тому що ще 9000 років тому в гірських районах Індії уперше навчилися зі стебел льону виготовляти довгі, м'які й міцні волокна, а з них - тканину. Тож древні індуси першими скинули з себе звірині шкури і одягли легке вбрання з льону. Вони цінували також смачне насіння льону. А в поселеннях людей залізного віку знайшли залишки хліба, який містив насіння пшениці, пшона та льону.
Через 2500 років льон стали вирощувати в Вавилоні, а згодом і в Єгипті. З давніх-давен його вважали священною рослиною. Синій вінець льону, гармонійний блакитному кольору неба, і вони не наряджалися ні в який інший одяг, окрім лляного. Рослина була символом світла, чистоти й вірності.
Дозволити собі носити лляний одяг могли лише царські особи, а жерці використовували їх у храмах для покриття священних предметів.
Греки з лляних тканин робили вітрила. Пізніше під такими вітрилами плавали кораблі Колумба і Магеллана, інших мореплавців.
На початку нашої ери льоноводство поширилося в Римі, а звідси його запозичили й інші народи Європи. Причому льоном тут могли користуватися й прості люди. Про льоноводство в Причорномор'ї та Придніпров'ї розповідає історик Геродот, який мандрував тут ще в п'ятому столітті до нашої ери. Він писав: "Країна скіфів виробляє хліб, сочевицю, цибулю, часник, льон..."
Легенда. Насамкінець розповімо цікаву легенду про наші льони: "Жили були брат із сестрою. У них були сині, як небо, очі та золоте, як сонце, волосся. Росли вони сиротами. Тому змушені були працювати там, де можна було переночувати та прогодуватися. І завжди вони були разом. Одного разу до господаря, в якого працювали діти, з далеких країв приїхав син. Побачив він красуню-дівчину і закохався. Відгуляли скромне весілля. І поїхала дівчина за коханим. При розлуці з братом вона гірко плакала, та вдіяти нічого не могла. Там, де падали сльози, виростали голубенькі квіточки, а де волосинки - золотаві. Ось і зосталися братові на вічний спомин про любу сестричку - дивні синій та жовтий льони".
Виступ Гофман Арисі Петрівни – наукового співробітника лабораторії моніторингу та заповідного степу.
Перерва на фіточай, який заварений із степових трав із бджолиним медом
Практична частина - екскурсія у природне ядро
1.Інструктаж з техніки безпеки під час знаходження безпосередньо у степу
2.Знайомство із видовим складом квіткових рослин на території садиби Ф.Е.Фальц-Фейна
3.Видовий склад рослин біля штучних зовнішніх водойм  (на шляху слідування до природного ядра)
4.Знайомство з видовим складом  та спостережння за масовим цвітінням весняних квітів степу та пірчастої ковили під керівництвом наукового співробітники заповідника.
Завдання гуртківцям
Оформити звіт про екскурсію, де зазначити:
- Зміни, які ви помітили у степу навесні (встановити характерні зміни у житті трав‘янистих рослин степу, залежно від специфічності кліматичних умов весни цього року, тобто значне підвищення температури повітря, велика кількість опадів та інше)