Основи екологічних знань
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЦЕНТР ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ
ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ» ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
СХВАЛЕНО:
науково-методичною радою Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради
Протокол № 1 від 11.03. 2021 року
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Наказ управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації
Від 24.05.2021 року № 99
Навчальна програма з позашкільної освіти
еколого-натуралістичного напряму
«Основи екологічних знань»
1 рік навчання
м. Херсон - 2021
Обговорено:
на засіданні педагогічної ради КЗ «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» ХОР
(протокол №1 від 16.02. 2021 року)
Обговорено:
на засіданні кафедри теорії та методики виховання КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» ХОР
(протокол №1 від 25.01.2021 року)
Схвалено:
науково-методичною радою
Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» ХОР
(протокол №1 від 11.03.2021 року)
Рецензенти:
Моїсеєв С.О. – завідувач кафедри теорії та методики виховання, психології та інклюзивної освіти Комунального вищого навчального закладу «Херсонська Академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради, кандидат педагогічних наук, доцент.
Гусь Т.Й. – завідувач навчально-методичної лабораторії виховної роботи та позашкільної освіти Комунального вищого навчального закладу «Херсонська Академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради.
Хандусь А.В.– керівник гуртків комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради
Коротка Т.О.. Навчальна програма з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напрямку «Основи екологічних знань». – Херсон, 2021. - 16 с.
Укладач:
Коротка Тетяна Олександрівна – заступник директора з навчально-виховної роботи, керівник гуртків комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради.
Рецензенти:
Моїсеєв С.О. – завідувач кафедри теорії та методики виховання, психології та інклюзивної освіти Комунального вищого навчального закладу «Херсонська Академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради, кандидат педагогічних наук, доцент.
Гусь Т.Й. – завідувач навчально-методичної лабораторії виховної роботи та позашкільної освіти Комунального вищого навчального закладу «Херсонська Академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради.
Хандусь А.В.– керівник гуртків комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Упродовж останніх десятиріч істотно погіршився екологічний стан довкілля, розширилась зона господарської діяльності людини та зменшився ареал існування тваринного та рослинного світу.
Екологічні проблеми, досягши планетарного масштабу, утворюють нову соціальну реальність.
Тому екологічні знання та екологічне виховання в даний час належать до числа найбільш актуальних питань освіти.
І чим раніше починається робота по екологічному вихованню учнів, тим більшою буде її педагогічна результативність.
Гурткова робота в значній мірі сприяє формуванню екологічної свідомості, активної позиції «захисника і друга» світу природи, що є основою у вихованні екологічної культури учнів молодшого шкільного віку.
Навчальна програма реалізується у гуртку еколого-натуралістичного напряму та спрямована на вихованців віком 8-10 років.
Програма гуртка передбачає ознайомлення з основами екологічних знань і природоохоронною діяльністю людини.
Ця сукупність знань може становити базу для системного підходу у формуванні екологічної обізнаності дітей, починаючи з початкової школи.
В процесі навчання відбувається зближення гуртківців з природою, формування поняття необхідності охорони природи, виховання в дітей бережливого ставлення і любові до неї, розширення уявлення про навколишній світ.
Навчальна програма створена на основі програми гуртка «Основи екологічних знань» (Шмалєй С.В., Щербина Т.І., Русіна Л.Ю., Програми для творчих об′єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, МОН України Науково-методичний центр середньої освіти МОН України., К.. 2004);
розроблена із врахуванням положень законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту» та відповідно до Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 433; Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11 серпня 2004 р. № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 р. за № 1036/9635; Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.07.2008 № 676; Про методичні рекомендації щодо змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти, лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 05.06.2013 № 14.1/10-1685.
Мета:
- формування уявлення про цілісну картину світу, самоорганізацію та саморозвиток природи;
- пояснення взаємовідносин тваринного, рослинного й антропогенного світів;
- формування вмінь співвідносити екологічні знання з життєвим досвідом;
- виховання елементів екологічної культури особистості дитини, накопичення морально-етичних уявлень, загальнокультурних елементів та ерудиції.
Основні завдання програми:
- засвоєння елементарних знань з основ екології;
- засвоєння знань про типових представників рослин і тварин рідного краю;
- усвідомлення значення спостережень за живими та неживими об'єктами;
- засвоєння правил поведінки в природі;
- формування дбайливого ставлення до рослин і тварин.
Зміст програми відповідає загальнодидактичним принципам: науковості, доступності, систематичності, послідовності, зв'язку з життям; враховує екологічні особливості України.
Програма початкового рівня. Передбачено навчання протягом одного року: 144 год. на рік (4 год. на тиждень).
У розділах «Природне середовище» та «Відносини між організмами» вихованці ознайомляться з поняттями екології, де розкриваються закономірності взаємозв'язків і єдності живих організмів з довкіллям, рисами пристосувального значення організмів.
У розділах «Популяції організмів», «Природні угруповання» розкривається складність і численність зв'язків між організмами, між різноманітними елементами живої та неживою природою, доцільність існування різних життєвих форм в угрупованнях.
Особлива увага приділяється відносинам «людина - довкілля» в розділі «Охорона природи».
Вихованці оцінюють вплив людини на живу природу і перспективи цього впливу на біосферному рівні, засвоюють елементи діяльнісного підходу до розв'язання екологічних проблем.
У змісті програми передбачено виконання практичної частини.
Залучення вихованців до спостереження, експерименту створює основу для навичок дослідництва, вміння поводити себе в природі і є необхідною умовою для виховання етичних, естетичних і патріотичних якостей особистості.
Значна частина занять включає навчання конкретних дій: робота в кабінеті, на науково-дослідній ділянці; вивчення рослинного та тваринного світу рідного краю під час екскурсій; проведення експериментів та спостережень, практичних робіт.
У кабінеті формуються вміння працювати з навчальною літературою, систематизувати поняття; встановлювати причинно-наслідкові взаємозв'язки у природі; проводити експерименти та моделювання природних процесів.
Заняття у природі сприяють розвитку у вихованців практичних природоохоронних умінь. Виготовляючи гербарії, колекції, саморобні експонати, діти навчаються працювати з природним матеріалом. Це допомагає вихованню бережливого ставлення до природи, формуванню естетичного сприйняття довкілля.
З огляду на вікові особливості вихованців, програмою запропоновано використання різноманітних форм і методичних прийомів подачі матеріалу.
Пропонується проведення ігрових завдань: визначення назв тварин і рослин; розв'язування кросвордів; відгадування загадок; зображення сюжетів про природу; створення екологічних казок.
З вихованцями проводяться виставки плакатів, малюнків, фотографій, виробів з природного матеріалу.
Формами контролю за результативністю навчання є підсумкові заняття, участь у масових природоохоронних заходах: акціях, конкурсах, виставках.
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
з/п
Тема
Кількість годин
теоретичних практичних усього
1 Вступ. Взаємозв'язки у природі 4 4 8
2 Природне середовище. Фактори неживої природи 14 18 32
3 Відносини між організмами. Фактори живої природи 10 16 26
4 Популяції організмів 6 14 20
5 Природні угруповання 6 12 18
6 Охорона природи 12 18 30
7 Заповідна справа 2 6 8
8 Підсумкове заняття 2 - 2
Разом 56 88 144
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
1. Вступ. Взаємозв'язки у природі (8 год.)
Екологія - наука про відносини живих істот у природі. Значення екології в діяльності людини, становленні її особистості та формуванні шанобливого ставлення до природи. Ознайомлення з планом роботи гуртка. Правила поведінки в природі. Правила безпеки життєдіяльності під час виконання практичних робіт і екскурсій.
Поняття про природу. Взаємозв'язок живої та неживої природи. Місце людини в природі. Значення природи в житті людини.
Практична робота: виготовлення плакатів, виставка фотографій, малюнків на тему «Природа – наш дім».
Екскурсія до пришкільного парку для ознайомлення з об’єктами живої природи та предметами неживої природи .
2. Природне середовище. Фактори неживої природи (32 год.)
Поняття про організм і природне середовище. Водне та наземне середовище. Умови існування тварин і рослин у різних середовищах.
Способи пристосування тварин і рослин до існування в різних умовах.
Фактори довкілля, екологічні фактори. Поняття про сприятливі та несприятливі екологічні фактори. Фактори живої та неживої природи. Комплексний вплив факторів на організм. Складність відносин між організмами та довкіллям. Фенологічні зміни в житті організмів як результат пристосування до дії екологічних факторів.
Світло як фактор неживої природи. Фізична характеристика світла. Зміни світлового режиму протягом доби і року. Вплив світла на ріст рослин. Світлолюбні, тіньові та тіньовитривалі рослини. Пристосування рослин і тварин до добових коливань інтенсивності світла. Фотоперіодизм. Рослини короткого дня, рослини довгого дня, фото-періодично нейтральні рослини. Пристосування рослин і тварин до коливання кількості світла протягом року.
Поняття про біологічні адаптивні ритми організмів. Добові, сезонні та багаторічні зміни у природі, їх причини та значення. Природні годинники, квіткові годинники.
Вода як складова частина організмів і фактор неживої природи. Значення води в житті організмів, існування в умовах різного водного режиму. Вологолюбні та сухолюбні рослини. Способи добування та накопичення води в організмах рослин і тварин.
Температура як важливий екологічний фактор неживої природи. Коливання температурного режиму на Землі. Умови життя в пустелі як приклад спільної дії факторів неживої природи (води та температури). Пристосування рослин і тварин до життя в умовах нестачі води.
Значення низьких температур в житті організмів. Пристосування тварин до життя за умов низьких температур. Способи збереження тепла у тварин.
Практичні роботи:
1. Дослідження: «Значення води та світла в житті рослин», «Пристосування рослин до різних умов водопостачання (на прикладі традесканції та кактуса)», «Пристосування тварин до тепла та холоду»;
2. Створення квіткового годинника.
Екскурсії:
1. На водойму для спостереження за життям у водному та прибережному середовищі.
2. До пришкільного парку для ознайомлення з осінніми змінами в природі. Листопад. Підготовка птахів до зимівлі.
3. Спостереження за погодними умовами
4. «Рослини короткого дня».
Участь у Всеукраїнських акціях «Парки – легені міст та сіл», «Птах року», «Вчимось заповідувати» тощо.
Виставка «Осінні дарунки природи».
3. Відносини між організмами. Фактори живої природи (26 год.)
Складність і різноманітність відносин між організмами. Конкуренція, її різновиди. Приклади конкуренції у рослин та тварин.
Хижацтво. Складність відносин між хижаком і жертвою. Пристосування хижака до полювання. Способи захисту жертви від хижака. Значення хижаків як санітарів природи.
Паразитизм, його відмінність від хижацтва. Складність відносин «паразит - хазяїн». Зовнішні та внутрішні паразити. Тимчасовий і постійний паразитизм. Пристосування істот до паразитизму. Поширення паразитичного способу життя у природі.
Комахи-паразитоїди. Відмінність паразитоїдів від паразитів і хижаків.
Значення в природі та житті людини хижих комах і паразитоїдів.
Поняття симбіозу. Різноманітність симбіотичних відносин. Коменсалізм, його види: «нахлібництво», «співтрапезництво», «квартирантство». Мутуалізм, його значення у виживанні організмів у природі.
Практичні роботи:
1. Визначення типів взаємовідносин між організмами.
2. Шкідники сільськогосподарських культур (ураження картоплі нематодами).
3. Спостереження за шкідниками кімнатних рослин у теплиці.
4. Лишайники - симбіотичні організми.
Екскурсії:
1. До краєзнавчого музею для ознайомлення з ознаками пристосування червів до паразитизму.
2. До краєзнавчого музею для ознайомлення із засобами маскування у тваринному царстві.
3. До парку з теми «Конкуренція між птахами за місце гніздування»
Конкурс оповідань «Моя улюблена квітка»
4. Популяції організмів (20 год.)
Поняття про популяцію та її ознаки. Чисельність популяції, способи її визначення. Територія існування популяції, способи її захисту від втручання істот інших популяцій. Територіальна поведінка тварин. Поодинокий і груповий способи життя. Основні форми групового способу життя: сім'я, зграя, колонія, стадо.
Переміщення тварин. осілі та кочові тварини. Причини зміни територій існування.
Пристосування живих істот до життя серед людей. Поняття про синантропних рослин і тварин. Складність відносин між ними та людиною. Значення синантропних тварин у житті людини.
Практичні роботи:
1. Вивчення особливостей популяції дерев.
2. Виготовлення годівнички для осілих птахів.
3. Вивчення синантропних рослин і тварин.
Екскурсії:
1. До парку для спостереження за колонією граків.
2. По місту для ознайомлення з синантропними видами птахів.
5. Природні угруповання (18 год.)
Поняття про угруповання. Харчові відносини як основа взаємозв’язків між організмами в угрупованні. Живлення рослин - фотосинтез. Живлення тварин. травоїдні, комахоїдні, всеїдні тварини.
Ланка живлення, харчовий ланцюг, сітка живлення. Екологічна піраміда. Місце хижака та жертви в екологічній піраміді.
Основні природні угруповання, характерні для території України.
Ліс. Дерев'янисті, трав'янисті, кущові рослини лісів. Типові рослини, гриби, тварини листяних лісів. Лікарські рослини лісу.
Степ. Трав'янистий покрив степів. Життя рослин і тварин в умовах степу. Значення степів у господарській діяльності людини.
Практичні роботи:
1. Ознайомлення з їстівними й отруйними грибами за гербаріями, муляжами. Правила збирання грибів.
2. Виготовлення гербарію листя.
3. Моделювання схем ланцюгів живлення.
Екскурсії:
1. До лісу для ознайомлення з сезонними явищами у житті лісу, ярусністю лісових рослин.
2. До краєзнавчого музею для вивчення зв'язків між тваринами в екологічній піраміді.
6. Охорона природи (30 год.)
Ґрунти. Продуктивні та непродуктивні землі. Руйнування та забруднення ґрунтів. Ерозія ґрунтів, її види. Захист ґрунтів від ерозії та забруднення. Значення ґрунтів у господарській діяльності людини.
Корисні копалини. Горючі копалини України: нафта, газ, вугілля, торф. Металеві руди. Поняття про невідновлювальні ресурси. Значення корисних копалин у господарській діяльності людини.
Значення води в житті людини. Поверхневі та ґрунтові води. Джерельні та мінеральні води. Причини зменшення запасів води, придатної до вживання. Очищення води.
Атмосферне повітря, кисень як його складник. Значення повітря в житті людини і природи. Господарська діяльність людини і забруднення повітря. Смог, «кислотні дощі», «парниковий ефект», їх вплив на живі організми. Захист повітря від забруднення.
Значення рослин і тварин у природі та в житті людини. Харчові, лікарські, технічні, декоративні рослини. Правила збирання лікарських рослин. Корисні та шкідливі рослини й тварини. Правила поведінки в природі. Вплив господарської діяльності людини на рослинне й тваринне різноманіття. Штучне розведення тварин і рослин. Рідкісні рослини й тварини. Червона книга.
Практичні роботи:
1. Способи очищення води.
2. Визначення зразка корисної копалини
3. Моделювання парникового ефекту
Екскурсії:
1. До краєзнавчого музею для ознайомлення з різновидами місцевих ґрунтів.
2. До краєзнавчого музею для вивчення корисних копалини регіону, їх використання в народному господарстві.
3. До водоочисних споруд міського водоканалу для спостереження за очищенням питної води.
4. До теплиці для ознайомлення з різновидами декоративних рослин, способами їх вирощування.
Конкурс поробок з природного матеріалу «Різноманітність тваринного світу»
7. Заповідна справа (8 год.)
Заповідники як спосіб збереження окремих ділянок природного середовища. Основні заповідники України. Природно-заповідні об’єкти нашого краю. Правила поведінки в заповіднику. Заказники, ботанічні сади.
Екскурсії:
1. До весняного степу.
2. До парків, скверів для фенологічних спостережень за весняними явищами в житті природи.
3. По місту для вивчення рослинного різновиду, спостереження за екологічним станом окремих куточків міста.
8. Підсумкове заняття. (2 год.)
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Вихованці повинні мати уявлення про:
• екологію як науку, що вивчає взаємовідносини між організмом і природою;
• типи взаємозв'язків у природі між живою та неживою природою, між рослинами і тваринами; між природою та людиною;
• єдність людини та навколишнього середовища;
• фактори середовища та їх роль у житті живих істот;
• основні шляхи охорони природи;
• екологічні проблеми рідного краю, України.
Вихованці мають знати:
• сезонні явища в природі;
• особливості природних угруповань;
• особливості регіональної флори і фауни;
• роль рослин і тварин у природі та їх значення в житті людини;
• отруйні гриби і рослини своєї місцевості та запобіжні заходи проти отруєння;
• природно-заповідний фонд свого регіону;
• види рослин і тварин регіону, занесені до Червоної книги України;
• правила поведінки в природі;
Вихованці мають набути досвіду:
• проводити прості фенологічні спостереження за змінами у природі;
• виявляти взаємозв'язки у вияві сезонної ритміки в живій і неживій природі;
• визначати риси пристосованості живих організмів залежно від середовища існування;
• розпізнавати рослини і тварини своєї місцевості, що вивчалися в природі, за гербаріями та колекціями тощо;
• брати посильну участь у природоохоронних заходах;
• доглядати за рослинами та тваринами в куточку живої природи, на земельній ділянці;
• збирати природний матеріал та формувати колекції, гербарії.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІ ОБЛАДНАННЯ
Відповідно до «Типових переліків навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для позашкільних навчальних закладів систем Міністерства освіти і науки України»:
- гербарії: «Рослинні угруповання», «Листяні дерева та кущі», «Рослини природних зон України»;
- модель «Кругообіг води в природі»;
- карти настінні: «Україна. Природні зони», «Україна. Рослинний світ», «Україна. Тваринний світ», «Україна. Грунти», «Україна. Природні води», «Фізико-географічна карта Херсонської області», тощо;
- таблиці: «Жива і нежива природа», «Рослини – частина живої природи», «Тварини – частина живої природи», «Вода», «Повітря», «Гриби – живі організми», «Лікарські рослини», «Людина і природа», «Значення води, повітря», «Охорона води, повітря»;
- портрети вчених-біологів;
- колекції: «Гірських порід і мінералів», «Грунт та його склад», «Лишайників», «Дерев та кущів», «Корисних копалин», «Шкідників лісу», «Представників ряду комах», «Представників рослинного світу»;
- муляжі: «Гриби», «Плоди та коренеплоди»;
- моделі-аплікації: «Типові біоценози»;
- прилади та пристосування: мікроскоп біологічний, лупа ручна, прилад для вимірювання прозорості води, термометр водяний, прилад для вимірювання рН, набір для визначення родючості ґрунтів, термометр-щуп тощо.
Терміни, які повинні засвоїти гуртківці
Біологічні ритми
Екологія
Екологічна піраміда
Екологічні фактори
Заказник
Заповідник
Конкуренція
Ланцюг живлення
Організм
Паразитизм
Парковий ефект
Популяція
Продуктивні землі Природне середовище
Сітка живлення
Симбіоз
Синантропні рослини і тварини
Угруповання
Умови існування
Фактори живої природи
Фактори неживої природи
Фотоперіодизм
Фотосинтез
Червона книга України
Харчовий ланцюг
Хижацтво
ЛІТЕРАТУРА
1. Атлас экологии [Текст] / Х. Тола, Е. Инфьеста; пер. с исп. В. И. Шовкун. – Х. : Ранок, 2005. - 96 с.
2. Байбара Т. М. Природознавство: проб.підруч. для 2 кл. триріч. і 3 кл. чотириріч. початк. шк. / Т. М. Байбара, Н. С. Коваль. – Київ: Веселка, 1996. – 159 с.
3. Бойко М.Ф. Екологія Херсонщини [Навчальний посібник] / М.Ф. Бойко, С.Г. Чорний. – Херсон: 2001. – 135 с.
4. Волошин, О. М. Цікаві завдання з природознавства - 3(2) клас [Текст] /О. М. Волошин. - Тернопіль : Підручники & посібники, 1997. – 48 с.
5. Вихрущ, В. О. Природознавство в цифрах і фактах [Текст]: довідник для вчителів та учнів початкових класів / В. О.Вихрущ. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 96 с.
6. Грицик В. Екологія довкілля. Охорона природи: навчальний посібник В. Грицик, Ю. Канарський, Я. Бедрій. – К.: Кондор, 2009. – 292 с.
7. Дідух Я. П. Екологічна стежка: Методика, організація, характеристика модельної стежки «Лісники» / Я. П. Дідух. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 88 с.
8. Ільченко В. Р. Довкілля - 5 / В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз. – Київ: Торгово - видавниче бюро ВНУ, 1996. – 240 с.
9. Листопад О. Г. Нетрадиционные методы в экологическом воспитании и образовании / О. Г. Листопад, В. Е. Борейко. – 1996. – №4.
10. Мантейфель Б. П. Экология поведения животных/ Борис Петрович Мантейфель. – М.: Наука, 1980. – 220 с.
11. Мережко І. О. Оздоровлення малих річок – екологічні основи / І. О. Мережко, Р. В. Химко. – Київ: Інтереко - центр, 1998. – 56 с.
12. Морозюк С. С. Трав`янисті рослини України: Навчальний посібник / С. С. Морозюк, В. В. Протопопова. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. – 216 с.
13. Мусієнко М.М. Екологія: Тлумачний словник / М. Мусієнко,
В. Серебряков, О Брайон. – К. : Либідь, 2004. – 376 с.
14. Рідний край. Уроки в 2 класі/За ред. С. В. Курдидик,
І. С. Тарасенко//Дивосвіт. – К.: МПП Центр, 1995. – 204 с.
15. Тинберген Н. Поведение животных / Николас Тинберген. - М.: Мир, 1978. – 192 с.
16. Топачевський А. П. Майстерня флори / А. П. Топачевський. – Київ: Веселка, 1988. – 135 с.
17. Федоренко А. П. Тварини Червоної книги / А. П. Федоренко, І. В. Рогатко, В. І. Лисенко. – Київ: Урожай, 1990. – 208 с.
18. Шеляг - Сосонко Ю. Р. Червона книга України. Рослиннийсвіт / Ю. Р. Шеляг - Сосонко. – Київ: Укр. енцикл, 1996. – 608 с.
19. Щербак М. М. Червона книга України. Тваринний світ / М. М. Щербак. – Київ, 1994. – 464 с.
20. Яришева Н. Ф. Основи природознавства. Природа України. Навчальний кабінет / Н. Ф. Яришева. – Київ: Вища школа, 1995. – 335 с.
21. Я пізнаю світ. Екологія: дит. енцикл. / авт.-упоряд. О. Чижевський ; худож. В. Ніколаєв, О. Кардашук, О. Гальдяєва. — К. : Школа, 2001. — 414 с.