Новини
20.09.2017
    19 вересня  2017 року в рамках пілотного проекту Національного еколого-натуралістичного центру України «Збережемо українські степи» станцією юннатів було організовано ...
03.08.2017
Напередодні свята ВДВ юннати комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради разом з волонтерами  «Херсонського Центру  ...
Головна > Обласний онлайн-семінар > Методичні матеріали Голопристанської райСЮН


Голопристанська районна станція юних натуралістів
Матеріали до участі в он-лайн-семінарі:
«Організація дослідницької роботи учнів на навчально-дослідній земельній ділянці»

Зміст:
1. Вступ.
2. Методи дослідження.
3. Організація дослідницької роботи юннатів з екології на навчально-дослідній земельній ділянці.
4. Навчально-дослідна земельна ділянка Новозбур’ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.
5. Приклад дослідницької роботи.
6. Відзнаки за участь у конкурсах та акціях.

Вступ
Процеcи, що відбуваються, в Україні, обумовили нові тенденції розвитку освіти та викристалізували потребу суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально розвинених громадянах, оновлення національної свідомості. Великого значення при цьому набуває творча пізнавальна діяльність школярів як майбутнього нашої держави, що передбачено реалізацією положень Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХI століття), Національної доктрини розвитку освіти, Законів України про освіту, про позашкільну освіту. І тому завданням позашкільних навчальних закладів є виховання такої особистості, яка була б здатна діяти в нових,  часто нестандартних умовах.
Програми  гурткової роботи з біології надають реальні можливості залучити учнів до дослідницької роботи, розвинути їх творчі здібності.
Дослідницька робота – один з найефективніших напрямів поєднання теоретичних знань з виробничою практикою та новітніми технологіями. Вона сприяє розвитку в юних дослідників творчих задатків, вихованню інтересу і любові до природи, природничих наук.
Дослідницька робота є традиційним і завжди новим засобом пошуково – пізнавальної активності учнів, поглиблення знань,  удосконалення вмінь, навичок, розширення кругозору, формування екологічного світогляду.
Дослідництво дає змогу комбінувати операції, дії й підходи, спрямовані на організацію пошукової діяльності юннатів, користуватися практично незліченними їх варіантами.
Таким чином, дослідницька робота в гуртках забезпечує розвиток та виховання творчих, не закомплексованих особистостей, дає змогу підвищити ефективність освітнього процесу та вирішити задачу виховання всесторонньо розвинутого, творчого, високопрофесійного фахівця в обраній галузі.

2. Методи дослідження
Наука як сфера духовно-практичного освоєння світу – це систематизовані знання про навколишню природу, суспільство, людину і, разом з тим, сукупність методів, засобів і способів отримання цих знань. Метод як органічна частина виконує особливу функцію. На певних етапах розвитку науки він може стати стимулом або, навпаки, перепоною для розвитку окремих галузей. Сьогодні немає потреби доводити, що успіх будь-якого дослідження залежить від досконалості методу, який у ньому застосовується.
Метод (від грец. methodos – шлях до чого-небудь) у найбільш загальному смислі означає спосіб досягнення мети, певним чином впорядковану діяльність. Науковий метод – це спосіб пізнання явищ у їх взаємозв’язку й розвитку. Застосування правильних методів спрямовує хід думок дослідника, відкриває найкоротший шлях до мети.
Тематика дослідницьких робіт виконується на рівні емпіричного дослідження, коли здійснюється процес накопичення фактів і досвіду. Ще є теоретичний рівень, на якому здійснюється узагальнення практичного досвіду, пояснюються і передбачаються явища, процеси. Методами емпіричного дослідження є:
 спостереження;
 порівняння;
 вимірювання;
 експеримент.
Спостереження – це систематичне, спеціально організоване сприймання предметів і явищ, які виступають об’єктами досліджень. Це якісна або кількісна реєстрація розвитку явища, констатація його стану, ознак або властивостей (наприклад, фаз розвитку рослин, умісту в ґрунті поживних речовин тощо).
Важлива умова наукового спостереження – його об’єктивність, тобто можливість контролю шляхом або  повторного спостереження, або застосування інших методів дослідження (наприклад, експерименту).
Порівняння ¬- це процес зіставлення предметів або явищ для встановлення подібності чи відмінності, а також знаходження загального, що може бути властивим двом або кільком об’єктам дослідження. Воно передує узагальненню – логічному процесу переходу від поодинокого до загального чи від  менш загального до більш загального знання.
Вимірювання - ця процедура, пов’язана з визначенням числового значення деякої величини з допомогою певних одиниць. Об’єктом може бути будь-що: висота, довжина, маса, час, температура, кількісна характеристика складу речовин досліджуваного об’єкта тощо, засобом-інструмент,прилад або вимірювальна система.
Метод вимірювання використовується в експериментальних роботах. Це візуальні біометричні дослідження: вимірювання й облік кількості листків, квіток; висоти, довжини колоса, початку тощо. У роботі з малими об’єктами використовують прості та бінокулярні лупи, мікроскопи.
Експеримент - метод вивчення об’єкта, коли дослідник активно й цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов чи застосовує звичайні, необхідні для виявлення відповідних властивостей. Сам термін (від. лат.experiment- cпроба, дослід) означає науково поставлений дослід, спостереження досліджуваного явища в певних умовах, які дають змогу всебічно вивчити явище, виявити його суть, зумовленість, усунути побічні фактори, які приховують основний процес, багаторазово відтворити дослід.
У методологічному плані експеримент передбачає перехід дослідника від пасивного до активного способу діяльності.
Розрізняють лабораторний і природний експерименти.
Лабораторний – проводиться за штучних умов, де експериментатор має можливість добирати параметри, штучно створюючи такі умови, які б забезпечували наукову чистоту експерименту та оптимальне просування дослідника до істини. Він дає змогу контролювати умови, які впливають на перебіг досліджуваних процесів, і точно вираховувати результати цих впливів.
Лабораторні досліди використовують, зокрема, в садівництві й виноградарстві. Їх проводять для виявлення дії певних прийомів на плодові та виноградні рослини у штучних регульованих умовах – термостатах, боксах тощо. Це, наприклад, вегетаційний метод вирощування рослин у спеціальних посудинах (скляних, металевих тощо), у контрольованих умовах  теплиці, оранжерей для вивчення  дії та взаємодії факторів навколишнього середовища на урожай рослин і його якість.
Природний експеримент проходить у звичайному природному середовищі, де відбуваються досліджувані процеси. Прикладом може бути польовий дослід в агрономії. Це найважливіший метод вивчення життя рослин у природі, взаємозв’язку і взаємодії з різноманітними умовами навколишнього середовища. Польовий дослід охоплює дослідні й контрольні варіанти. Дослідні – це зміна умов вирощування рослин, різні агротехнічні засоби або їх поєднання. Варіант, з яким порівнюють дослідні, називають контрольним. Дослідні й контрольні варіанти у цілому становить схему досліду.
Залежно від кількості факторів, які планується вивчати, досліди бувають одно- і багатофакторними, коли вивчають не тільки дію, але й взаємодію факторів. За тривалістю розрізняють короткотермінові та багаторічні польові досліди. Багаторічні можуть бути стаціонарними, коли робота протягом років проводиться на одній ділянці, і нестаціонарними, коли досліди щороку закладаються на інших ділянках.
Експеримент формування у природничих науках – це шлях створення генної та клітинної інженерії, а в наших дослідах – можливість з допомогою гібридизації, перехресного запилення, схрещування одержувати нові високоякісні та високопродуктивні сорти рослин і породи тварин з високою стійкістю до хвороб, шкідників, несприятливих умов існування. Це, зокрема, гібридизація перспективних форм суниці, створення ранньостиглих гібридних форм помідора, міжсортова гібридизація картоплі.
У практиці наукових досліджень наукові методи взаємопоєднані – успішність роботи значною мірою залежить від ефективного доповнення одного методу іншими.

3. Організація дослідницької роботи юннатів
з екології на навчально-дослідний ділянці

       Дослідницька робота на навчально-дослідній ділянці має велике навчально-виховне значення. Вона досить ефективно розвиває у юннатів дослідницькі уміння: творче та шанобливе ставлення до сільськогосподарської праці; спостережливість та дисциплінованість в роботі; сумлінне ставлення до оцінки фактів; уміння самостійно планувати та проводити дослідження, аналізувати результати своєї праці; робити світоглядні висновки та узагальнення; та найголовніше – готує до творчої праці в школі. При плануванні дослідів з екології передусім потрібно передбачати їх взаємозв’язок і узгодженість з конкретним змістом програми з біології та із змістом позакласної роботи в школі.
      Слід зауважити, що перед постановкою дослідів необхідно ознайомити юннатів з планом дослідницької роботи на навчально-дослідній ділянці. Даний план повинен відображати загальну схему розміщення відділів на ділянці; тематику роботи на ній; перелік польових екологічних дослідів за їх напрямками, тематикою та метою; приблизні строки, послідовність виконання робіт та порядок прийому обліку одержаних результатів; значення навчально-дослідної ділянки як «лабораторія проти неба». Відзначається також специфіка дослідів екологічного змісту, на відміну від інших польових дослідів з рослинами, та звертається увага на їх навчально-дослідну спрямованість. Далі пояснюються вимоги до оформлення ділянок і проведення обліку результатів дослідів, методики його проведення, практичної закладки в природі.
        Під   час  закладки дослідів екологічного змісту та організації спостережень рекомендується передбачити деякі   особливості цих дослідів:
1.Оскільки в дослідах екологічного змісту досліджується головним чином прояв властивостей рослин залежить від умов середовища існування, що притаманно кожному живому організмові, тому досліди з метою вияву цієї залежності можливо проводити на прикладі невеликої кількості екземплярів, за якими ведеться спостереження. Нерідко для спостережень достатньо дві-три дослідних та дві-три контрольних особин. Дуже важливо, щоб дослідні та контрольні екземпляри майже не відрізнялись один від одного за зовнішнім виглядом, віком, життєвим станови та розмірами. В окремих випадках, якщо це можливо, слід розділити одну і ту саму рослину на окремі частини та організувати спостереження за укоріненими частинами рослини. Зміни, що спостерігаються у таких рослин під дією відмінних умов, особливо показові і завжди привертають увагу школярів.
2.Використання невеликої кількості екземплярів для спостереження дає змогу в шкільних умовах досліди з екології рослин, на відміну від інших, проводити на невеликих територіях.
  3.Значну кількість дослідів з екології доцільно проводити протягом двох-трьох років. І хоча спостереження кожного року ( протягом одного вегетаційного періоду ) самі по собі дають цікаві відомості, все ж таки порівняння їх за підсумками декількох років дозволяє докладніше вивчити властивості живої природи(окремих організмів, біоценозів) в її взаємозв’язку з навколишнім середовищем. Для того, щоб  дані спостережень було особливо легко порівнювати між собою,необхідно протягом ряду років для кожного досліду практикувати однотипні (краще табличні) записи в щоденнику, супроводжуючи їх описом та результатами вимірів, малюнками (контурів листя на міліметровому папері, форми та розміри пагонів і т.д.), фотографіями чи зібраним гербарієм, зображенням карти експериментальної ділянки.
   4. Досліди екологічного змісту надають необмежені можливості для використання об’єктів дослідження дикорослих видів рослин. Майже всі основні екологічні явища та закономірності живої природи не лише можливо, а й потрібно аналізувати на їх прикладі. Окрім цього, невибагливість дикорослих рослин до умов агротехнічного догляду; їх знайомість учням, а також звичайність та в деякій мірі ”непривабливість” для перехожих (що теж має істотне значення для організації навчально-дослідних ділянок) дозволяють з успіхом доводити дослідницьку роботу на пришкільній ділянці до логічного завершення навіть в умовах міста. З цією метою можна використовувати багаторічники. Треба тільки, щоб ці рослини добре приживались на ділянці.
   5. Досліди з екології на навчально-дослідній ділянці проводяться за двома напрямками: а) вивчення впливу різноманітних чинників (абіотичних, біотичних та антропогенних) на організм; б)вивчення змін в угрупованнях.

4. Навчально-дослідна земельна ділянка Новозбур’ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1.
Навчально-дослідна земельна ділянка (НДЗД) Новозбур’ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 є кращою ділянкою Голопристанського району та Херсонської області. Вона функціонує вже більше 30 років.
Керує дослідницькою роботою керівник гуртка «Юні овочівники» рай СЮН Колодій Любов Володимирівна, за сприяння директора школи, вчителя біології Марсак Лідії Григорівни.
Працюючи на НДЗД юні дослідники розв’язують посиленні актуальні проблеми рослинництва, поєднуючи дослідницьку роботу з продуктивною працею, екологічними та економічними аспектами навчання і виховання.
Система роботи на НДЗД з трудового виховання проводиться за таким основними напрямками:
• Організаційно-масова робота з юннатами;
• Інструктивно-методичне забезпечення;
• Організація практичної, трудової, суспільно-корисної і дослідницької робіт.
НДЗД даної школи є базою для проведення навчальних та практичних занять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудового навчання, гурткових занять.
НДЗД Новозбур’ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 площею 1,5 га має всі відділи згідно «Положення про навчально-дослідну земельну ділянку» (польовий, овочевий, плодово-ягідний, селекційно-генетичний, колекційний, квітково-декоративний, дендропарк, продовольчий). Вона стала справжньою зеленою лабораторією під відкритим небом, виконує своє виховне призначення.
Територія  знаходиться біля приміщення школи. Рельєф ділянки рівний. Поля сівозміни та дослідні ділянки відокремлені одна від одної доріжками. Є полив.
У відділках польових та овочевих культур, в системи сівозмін вирощуються основні сільськогосподарські культури нашої зони (картопля, цибуля, буряк, часник, перець, морква, зернові культури). Рослини вирощуються в умовах відкритого грунту. Тут проводиться дослідницька робота у відповідності з біології, трудового навчання, природознавства, гурткових занять.
У відділку плодово-ягідних культур (сад, ягідник, плодово-ягідний розсадник) вирощуються різні сорти плодових і ягідних культур (яблука, абрикоси, вишні, черешні, сливи, горіхи тощо), проводиться робота з ними.
У селекційно-генетичному відділку проводяться досліди. Які використовуються при вивченні відповідних тем курсу загальної біології та вирощується розсада овочевих культур. Селекційно-генетичний відділок просторово ізольований і складається з селекційної, генетичної ділянок.
Квітково-декоративний відділок складається з колекційної ділянки одно-, дво- та багаторічних квіткових рослин, квітників та декоративних насаджень. На квітниках діти залюбки вирощують чорнобривці, айстри, жоржини, сальвії. Окрасою школи є пломенисті клумби канн (кожної весни учні висаджують до тисячі цибулин. Якими охоче діляться з усіма бажаючими. На колекцій земельній ділянці вирощуються типові представники основних сільськогосподарських і систематичних груп рослин:
1. Технічні (прядильні, олійні, ефіроолійні).
2. Лікарські (нагідки, ехінацея та ін.)
3. Овочеві (коренеплоди, бульбоплоди, цибулинні, бобові).
4. Кормові (злакові і бобові трави, кормові коренеплоди).
5. Декоративні (однорічні, дворічні, багаторічні).
6. Корисні дикоростучі.
На навчально-дослідній земельній ділянці проводились наступні досліди:
- «Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин буряка столового»;
-  «Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин капусти пекінської»;
- «Вплив гущини сівби на ріст і розвиток рослин моркви»;
- « Вплив передпосівної обробки насіння соняшника на урожай»;
- «Вплив обприскування бульб картоплі розчином суперфосфату на урожай»;
- «Ущільнений посів кукурудзи з соєю».
Особливе місце займає дендропарк. Тут учні мають змогу ознайомитися з багатством і різноманітністю флори. Побачити досягнення в справі акліматизації рослин, селекції нових декоративних рослин.
Навчально-дослідна земельна ділянка забезпечена сільськогосподарським інвентарем відповідно до місцевих умов та вимог агротехнічного обробітку грунту.
Вирощена на НДЗД сільськогосподарська продукція використовується для навчально-виховного процесу, виготовлення декоративних композицій, для участі у різних виставках, у шкільній їдальні для здешевлення харчування дітей, на корм тваринам живого куточка, для відновлення експозицій куточка хліба.
Отримане насіння овочевих, зернобобових, квітково-декоративних і лікарських рослин використовується для продовження дослідницької роботи у наступному навчальному році, виготовлення навчальних колекцій та створення фонду для розповсюдження насіння серед навчальних закладів. Вирощена юннатами розсада однорічних квітів та розмножені багаторічні красиво-квітучі рослини прикрашають подвір’я не тільки свого закладу, а й території прилеглих шкіл.
Дослідництво стало невід’ємною складовою навчально-виховного процесу, сприяє формуванню в учнів практичних умінь і навичок, розвиває допитливість, ініціативу, новаторство, виховує любов до праці, зокрема до сільського господарства.
Дослідницька робота на земельній ділянці готує школярів до самостійного життя, надає можливості до творчості. Це найкращий спосіб зв’язку теорії з практикою.
Більшість дослідів базується на завданнях та рекомендаціях вчених Херсонського аграрного сільськогосподарського університету та Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної Академії аграрних наук України.
Із кожного досліду ведуться щоденники спостережень, результати дослідів аналізуються, підбиваються підсумки.
Вихованці гуртка «Юні овочівники» постійно беруть участь у Всеукраїнському конкурсі на кращу НДЗД. Протягом останніх 5 років у даному конкурсі ставали переможцями на районному, обласному, Всеукраїнському рівнях.
Юннати гуртка неодноразово захищали честь району на обласних та честь області на Всеукраїнських зльотах учнівських трудових об’єднань, де займали призові місця.
Вихованці гуртка «Юні овочівники» (керівник Колодій Л.В.) брали участь в обласному зльоті юних натуралістів присвяченому 70-ти річчю юннатівського руху на Херсонщині де представили вирощену сільськогосподарську продукцію та натуральні зразки сучасних підходів щодо організації роботи аграрного трудового об’єднання. З метою підвищення ефективності та якості вирощування культур на НДЗД шкіл, організації позакласної юннатівської дослідницької роботи, пошуку нових форм і методів навчально-виховної роботи на НДЗД проводяться районні семінари для вчителів праці, біології та керівників гуртків еколого-натуралістичного спрямування: «Зміст та форми роботи на навчальній ділянці з урахуванням сучасних потреб школи».

5. Приклад дослідницької роботи за завданням Південної державної сільськогосподарської дослідної станції інституту водних проблем і меліорації Національної Академії агарних наук України  на тему:

«ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СОРТІВ ГАРБУЗА МУСКАТНОГО З МЕТОЮ ВИДІЛЕННЯ НАЙБІЛЬШ  ПРИДАТНИХ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ХЕРСОНЩИНИ»
(керівник Лубяна Н.О.)                          
                               
Зміст

1. Гарбуз. З історії культури.
2. Біологічні особливості гарбуза.
3. Види, різновиди і сорти гарбузів.
4. Ботанічна характеристика гарбуза.
5. Харчове використання гарбузів.
6. Цілющий і корисний склад гарбуза.
7. Характеристика сортів гарбуза мускатного.
8. Технологія вирощування гарбуза.
9.  Методика проведення досліду.
9а.  мета досліджень.
9б.  методика досліджень.
9в.  методи досліджень.
10.  Результати досліджень.
11.  Висновки.
12.  Список  використаних джерел.

Гарбуз. З історії культури.

Гарбуз вважається одним з найдавніших харчових рослин, однак про місце походження гарбуза на даний момент не існує єдиної думки.
Передбачається, що батьківщиною гарбуза є Центральна Америка, територія сучасної Мексики. Згідно з даними археологічних розкопок можна зробити висновок, що жителі Мексики розводять гарбуз вже більше 5 тисяч років. Перша згадка про гарбуз, вірніше про посудину з неї - калабас, датована 8 тисячами років тому. Насіння гарбуза були знайдені в похованнях перуанських індіанців.
У Китай гарбуз потрапив з Персії на початку нашої ери. Про гарбуз відомо з давніх китайських рукописів. І в повсякденному житті Північного Китаю дуже популярна гарбуз-горлянка, що вважається символом процвітання, родючості, відродження і здоров'я.
У 1926 році російська експедиція на чолі з академіком Вавіловим виявила дикі сорти гарбуза на півночі Африки. Це дало право припустити, що гарбуз росте в тих землях з давніх часів і, можливо, саме звідти розповсюдилася по всьому світу.
Жителі стародавньої Греції та Риму використовували  висушені плоди гарбуза як судини для рідин.
Перша згадка про гарбузи  в Європі значилася в одному з лікарських порадників  1543 року.

Біологічні особливості гарбуза
Гарбуз - Cucurbita реро L. - Велика рослина з добре розвиненою кореневою системою. Коріння поширюються на 10 - 12 м завширшки і до 2 - 3 м в глибину. Пагони сланкі і лазять, довжиною до 10 м, шорсткі на дотик. Стебла розгалужені від основи, злегка колючі, ребристі. Листя з пластинками, в загальному контурі округлими або серцеподібними, довжиною до 25 см, глибоко п’ятилопастне або п’ятирозділене, по краю зубчастими. Стебла, листя та їх черешки покриті шиловидними жорсткими волосками. Квітки великі, запашні, жіночі одиночні, чоловічі зібрані по кілька. Віночок помаранчевий або жовтий, довжиною 5 - 7 см і діаметром до 7 см. У чоловічих квітках тичинки зрослися між собою пильниками. Плоди великі, округлої або подовженої форми, у різних сортів різних розмірів і забарвлення: зелені, жовті, помаранчеві, нерідко смугасті або з плямистим малюнком.
М'якоть плодів щільна, хрустка, кремового, жовтого або світло-оранжевого кольору. Насіння плоске, довжиною 1 - 3 см, з жовтувато-білою або кремовою дерев'янистою оболонкою, під якою знаходяться великі широкі сім'ядолі, з ободком по краю. Досить теплолюбива, заморозків абсолютно не переносить. Насіння починає проростати при 12 -15°С. Оптимальна температура для росту і розвитку гарбуза 20 - 30°С. Цвітіння починається через 35 - 60 діб після появи сходів, плоди дозрівають на 75 - 135 добу. Їх прибирають перед початком заморозків. Для тривалого зберігання потрібно брати тільки цілком зрілі плоди і обов'язково з плодоніжкою. Гарбуз добре зберігається в сухих провітрюваних приміщеннях з температурою не вище
+3 ° С.

Види, різновиди і сорти гарбуза
Яких тільки гарбузів не буває в природі! І круглі, і плоскі, і витягнуті, яскраво помаранчеві, блідо-жовті, сірі в цяточку, а то й зелені у смужечку. Види і сорти гарбуза вражають своїм різноманіттям. Тим важче зробити вибір городникові.
У полях, на фермах і городах усього світу зустрічаються три різновиди гарбуза: твердошкірий, великоплідний і мускатний. Серед них бувають сорти гарбуза з великими плодами, кущові і повзучі, з великою кількістю насіння або дуже солодкою м’якоттю, кормові (йдуть на корм тваринам), столові (саме їх ми і вживаємо в їжу) або декоративні.
Твердошкірий гарбуз
Твердошкірі гарбузи отримали свою назву за дуже товсту задерев’янілу шкірку в дозрілому вигляді. Пам’ятаєте, як важко почистити великий кабачок, що всю зиму зберігався за диваном? А тому що і кабачки, і патисони теж відносяться до твердошкірих гарбузів, але зараз мова не про них. Твердошкірий гарбуз гарний тим, що рано дозріває (наприкінці серпня — початок вересня), має невеликі плоди, але найсмачніше насіннячко.
Серед цього різновиду гарбузів зустрічаються кущові сорти, що дуже зручно в плані економії місця. Плодоніжка у твердошкірих гарбузів рубчаста з вираженими борозенками, стебло волосисте та колюче, а листя п’ятикутне. Насіння кремове із яскраво вираженими ободками.
Великоплідні гарбузи
Великоплідні гарбузи мають не малий розмір. Також вони і найсолодші, цукристість деяких сортів досягає 15%, що набагато більше, ніж у самому солодкому кавуні. Плодоніжка великоплідних сортів циліндрична, округла. Стебло теж округле і без борозен, а листя ниркоподібне або близьке до п’ятикутного. Насіння великоплідних гарбузів буває молочно-білого, матового або коричневого кольору. До того ж великоплідні гарбузи краще інших переносять знижені температури і дуже довго зберігаються у звичайній квартирі.
Мускатні гарбузи
Мускатні гарбузи мають п’ятигранні плодоніжки з яскраво вираженим розширенням до основи. Насіння мускатного гарбуза бруднувато-жовте або коричневого забарвлення. Мускатні сорти вважаються найсмачнішими та вітамінними, але у них є один недолік: вони всі теплолюбні і пізньостиглі, тобто частенько не встигають визріти за наше коротке літо. Тому найчастіше їх рекомендують вирощувати тільки у південних районах. Але не поспішайте засмучуватися. Виростити мускатні гарбузи в середній смузі можна. По-перше, такий гарбуз вирощують через розсаду. Наприкінці квітня висівають насіння, а в першій половині червня висаджують рослини в грунт. А по-друге, мускатні сорти гарбуза можна зривати недозрілими і залишати на дозрівання в будинку. Великоплідні, і мускатні гарбузи прибирають з грядки до перших заморозків.

Ботанічна характеристика гарбуза
Відомі три види гарбуза:
Гарбуз великоплідний (Cucurbita maksima), Гарбуз мускатний (Cucurbita moschata), Гарбуз твердошкірий чи звичайний (Cucurbita pepo), і його різновиди:  кабачок і патисон.
Гарбуз - однодомна різностатева рослина. Культура тепло- і вологолюбна. Насіння проростає при +13..+14°C, оптимальна температура  для росту і розвитку +24..+27°C. Вимоглива до повітряної та ґрунтової вологості.  Період вегетації  100-130 днів.
Коренева система в неї дуже потужна, що складається з головного стрижневого кореня (що проникає на глибину до 1-1,7 метра) і бічних, придаткових усмоктувальних коренів. Горизонтальні бічні розгалуження коренів поширюються від стебла в радіусі 4-5 метрів і більш. Основна їхня частина розташована на глибині 40-50 см.
Стебло повзуче, довге, що стелиться 4-5 метрів. Від головного стебла відходять пагони першого порядку, від них - пагони другого порядку і т.д.
Листя велике (досягають 25 см у поперечнику), з довгими черешками. У пазухах кожного листка утворяться вусики і квітки.
Квітки великі, одиночні, жовті чи жовтогарячі. Жіночі квітки бувають самої різної форми, величини і забарвлення, у залежності від виду і сорту.
Розрізняють групи сортів: повзучі  (дрібноплідні, декоративні і великоплідні) і короткоплетючі чи кущові (до них відносять кабачок і патисон).
Насіння гарбуза містять до 55% жиру, а також сантонін, що є гельмінтним засобом. Насіння еліпсоїдні, покриті шкіркою чи голі, різної величини і забарвлення (білі, сірі, жовтуваті, світлі- чи темнокоричневе), у залежності від виду і сорту.
Плоди великі, масою в більшості сортів 4-10 кг, у круноплідного гарбуза 40-50 кг і до 100 кг. У їжу використовують зрілі плоди, що містять 15-18% сухої речовини, 8-10%  цукрів, мінеральні солі, каротин, а також вітаміни С, В1, В2, Е. Рекомендується хворим з захворюваннями печінки,шлунка і серцево-судинної системи.

Харчове використання гарбуза
У їжу вживають м'якоть плодів. Вона довго зберігаються в свіжому вигляді і споживаються не тільки восени, а й взимку. М'якоть містить від 5 до 20% сухих речовин, у тому числі від 2 до 13% вуглеводів (в одних сортах переважає крохмаль, в інших - більш прості вуглеводи), пектинові речовини, білки, а також 10-20 мг аскорбінової кислоти (вітаміну С ), вітаміни В,, В2, В6, Е, РР, солі фосфору, калію, кальцію, заліза, магнію, міді, кобальту, кремнію. Особливо багата м'якоть гарбуза каротином (провітаміном А) - в плодах деяких сортів накопичується до 40 % цієї речовини. З м'якоті гарбуза можна приготувати безліч смачних страв. У Росії особливо популярна пшоняна каша з гарбузом. Варять з гарбузом також манну та рисову каші. Роблять з гарбуза і солодкі страви: джем, варення з лимоном, пудинг з манною крупою та ін..  З гарбузом печуть млинці і солодкі пироги. В сухому насінні гарбуза міститься до 52% жирної олії і до 28% білка. У спеціалізованих господарствах, де вирощують гарбузи, з її насіння отримують харчове масло, а макуху згодовують худобі. На Русі здавна гризуть гарбузове насіння поряд з соняшниковим насінням.
Гарбуз  зміцнює організм,  відкриває закупорки і в зв'язку з цим діє як  сечогінний засіб, пом'якшує кишечник, лікує жовтяницю і гострі лихоманки. З негативних властивостей він визиває куландж, тобто кишкову кольку, що виникає після прийому гарбуза. Для попередження побічної дії рекомендується готувати гарбуз з додаванням соку незрілого винограду, граната, оцту, айви, часнику, перцю, кмину або гірчиці. Ці продукти мають властивість посилювати секреторну функцію шлунка і кишківника, і після додавання будь-якого з них поліпшується процес перетравлення гарбуза, попереджаються її негативні властивості, здатні викликати здуття, шлункові болі, шлункову кольку та ін. Стародавні медики не призначали гарбуз особам, у яких натура шлунка холодна, тобто хворим на гіпоацидну форму гастриту або виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки. В сучасній медицині м'якоть гарбуза застосовується в якості дієтичного продукту, а насіння-від стрічкових глистів. Теплий відвар з товченого насіння рекомендується пити при гіпертрофії передміхурової залози.

Цілющий і корисний склад  гарбуза
У м'якоті і насінні гарбуза є багато чого, що допомагає зміцнювати здоров'я. Зокрема, ферменти, засвоювані вуглеводи і білки, клітковина і пектин, сахароза і органічні кислоти. Чимало в коштовному овочеві  солей і мікроелементів: міді, фосфору, кремнію. І вітамінами (особливо групи В) теж багатий  гарбуз. До речі, каротину в м'якоті оранжево-жовтого плода в 15 разів більше, ніж, наприклад, в кавуні. Недаремні для нашого організму і гарбузове насіння. Вони буквально насичені  амінокислотами, ефірною олією і незамінною аскорбінової кислотою.

Корисні властивості
У першу чергу, м'якоть і гарбузове насіння позитивно впливають на водно-сольовий обмін, посилюють фільтраційні можливості нирок, сприяють швидкому виведенню з організму хлоридів, ефективно підвищують моторику шлунку, попереджаючи запори. Разом з тим пектинові речовини прискорюють процес видалення надлишкового холестерину, токсинів і шлаків, попереджають зневоднення, допомагають відновленню епітеліальної оболонки пошкоджених тканин при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, оберігають слизову оболонку від впливу шкідливих речовин, що потрапляють в організм з їжею.
Ще м'якоть гарбуза - натуральне м'яке проносне при тривалих запорах. Як у народній, так і в науковій медицині препарати на основі гарбуза різних сортів лікарі використовують у комплексній терапії для профілактики або додаткового лікування хвороб печінки, жовчного, сечового міхура, дисфункції нирок, порушень обміну речовин, як глистогінний  засіб.
Допоможе м'якоть і насіння гарбуза і тим, у кого діагностовано цукровий діабет, хронічний холецистит, пієлонефрит, гастрит, подагра, ентероколіт, безсоння, затримка рідини у вагітних або гормональний дисбаланс в період клімаксу. Корисний цінний овоч і при обмороженнях, бешиховому запаленні, опіках, ранах і екземі - у вигляді компресів або примочок.
Лікарський корисний сік
Свіжий гарбузовий сік має протизапальні, седативні і, що особливо важливо, досить потужні  сечогінні  властивості.  Не випадково медики часто рекомендують сік свіжої м'якоті гарбуза особам, які страждають затримкою сечовипускання.
Холецистит
При таких захворюваннях печінки і жовчних шляхів, як гепатити і холецистити, в домашніх умовах краще вживати так зване «гарбузове молоко». Його рецепт простий: 50г очищених насіннячок розтерти з водою (80мл) і цукром (20г), а потім приймати цілющу «молоко» строго натщесерце. Допоможе хворій печінці і відвар насіння гарбуза: 250-500 г наполягати в 0,5-1 л гарячої води протягом 2 годин. Приймати протягом години.
Жовчогінне
Просто зваріть пшоняну кашу з гарбузовою м'якоттю, перемішайте, дайте трохи охолонути, заправте маслом, молоком, медом і їжте щоранку як століттями перевіреного профілактичний засіб захворювань жовчного міхура.

Характеристика  сортів гарбуза мускатного.
Мускатні гарбузи набагато більше інших люблять тепло і дозрівають, на жаль, пізно. А кущових форм серед них практично не зустрічається. Стебло у мускатних гарбузів округло-грановане, покрите м'якими волосками, листя ниркоподібне або п'ятикутне, іноді з білими плямами.
Плоди найчастіше циліндричної або овальної форми (рідко - круглі), насіння брудно-сірого кольору. Відразу після збирання м'якоть мускатного гарбуза бліда (кремова  або світло-оранжева) і прісна, з легким мускатним ароматом. Але при зберіганні вона набуває помаранчевий відтінок, посилюється мускатний аромат і збільшується вміст цукру. Правда, при занадто довгому зберіганні (більше півроку) м'якоть розпадається на волокна і втрачає свої цінні якості.
У наших краях найбільш популярні наступні сорти  гарбуза мускатного:
Мармурова. Пізньостиглий (близько 135 діб); плоди середні, масою 5-6 кг, сплощені, поверхня зморшкувато-сегментована, горбкувата, кора сіра і темно-сіра, з цяточками на кшталт мармуру; м'якоть інтенсивно-оранжева, товста, тверда, хрустка , дуже солодка, смачна; насіння великі, `жовто-оранжеві. Термін зберігання 8-9 місяців.
Мускатна - сорт співзвучний з найменуванням виду. Гарбузові його нагадують дзвін з подовженим верхом. Сорт пізній, плоди дозрівають через 125-135 днів після появи входів. У м'якоті відсутні волокна. Гарбузові гладкі оранжево-жовті з неясно вираженим малюнком. М'якоть оранжево-червона, смачна і ароматна. Використовується для переробки та вживання у свіжому вигляді. Сорт дуже цінний, оскільки має підвищений вміст провітаміну А. Добре підходить для приготування дитячого харчування, соків та дієтичних продуктів
   Мускат де Прованс - гарбуз, який має підвищену врожайність, виведена у Франції. Середньостиглий сорт, плоди дозрівають через 110-115 днів після сходів. Плід  оригінальної плоско-округлої форми з вираженими часточками. У яскраво-помаранчевій м'якоті накопичує високу кількість цукрів - до 10%. Маса плодів залежно від густоти посадки змінюється від 3-4 кг до 6-8 кг. Гарбуз мускат де прованс утворює красиві товстостінні гарбузові, які мають високу привабливість при реалізації на ринку свіжої продукції. Вони добре зберігаються, а також прекрасно використовуються для виготовлення пюре і соків.
    Вітамінна.
Мускатний пізньостиглий сорт. Початок дозрівання плодів настає на 124-130 день від появи сходів. Рослина повзуча. Плоди короткі овальні і короткі циліндричні, широкі, сегментовані з ребристістю до плодоніжки, масою 6-8 кг. М'якоть помаранчева, майже червона, хрустка, солодка, товщиною 5-10 см, містить до 11% сухої речовини і до 38% мг каротину.  
Транспортабельність і лежкість плодів середня. Використовують для споживання у свіжому вигляді, короткочасного зберігання і всіх видів домашньої кулінарії. Один з найсмачніших сортів гарбуза з солодкою м'якоттю насиченого оранжевого кольору.
Гарбуз мускатний Перлина - незвичайний сорт, що виділяється серед повзучих середньопізніх сортів стійкістю до знижених температур і інших несприятливих умов вирощування. Циліндричні гарбузові жовто-оранжевого кольору досягають маси 5-8 кг. М'якоть помаранчева, щільна, дуже смачна, відмінно підходить для дієтичного харчування та приготування соків. Гарбуз Перлина - це високоврожайний сорт, плоди якого володіють гарною транспортабельністю і тривалим періодом зберігання.
Гарбуз сорт "Доля" (укр. Доля) - це мускатний вид гарбуза. Плоди мають гладку поверхню, коричневого кольору без малюнка, середня маса плодів від 3,5 до 8 кг. Рослина формує повзуче  стебло на якому зазвичай зав'язуються 2-3 плоди.  Універсального напрямку використання. Середня врожайність 23,5 т / га. Товарність 93%.   Форма плоду середнесплюснута, гладенька або слабко сегментована з ребристістю біля основи. Забарвлення плоду недостиглого темно-зелена, зрілого жовто-оранжева. Маса плоду 3, 2 кг. Дегустаційна оцінка 4, 2 бали. Вміст сухих речовин 10-11%, загального цукру 7-8%, каротину 12-15мг.
Сорт «Яніна» - середньостиглий сорт,  вегетаційний період – 105 днів. Плід видовжено-овальний, овальний і коротко овальний, слабо ребристий, оранжевого кольору, інколи  з зеленими плямами.  М’якоть оранжевого кольору, товста, соковита, солодка. Середня маса плоду 6,5 кг.  Насіння середнього розміру кремового кольору з ободком.
Сорт «Диво» - вегетаційний період  100-105 днів. Плоди серцеподібні, світло-коричневі з рожевим відтінком та восковим нальотом.  Маса середнього плоду – 6-9 кг. Транспортабельність добра, м’якоть плодів червоно-оранжева, дуже товста, хрумка, соковита, солодка. Насіння кремове.
   Сорт «Арабатський» - пізньостиглий сорт, вегетаційний період -110-140 днів. Має округло-ребристе стебло, ниркоподібне або лопатеве м’якоопушене листя. Плодоніжки чотиригранні, борознисті, вкриті жорсткими волосками. Плоди видовжені з перехватом посередині. М’якоть солодка, щільна з мускатним присмаком. Насіння середнього розміру, бруднувато-сіре з чітким ободком.
Сорт «Гілея» - пізньостиглий сорт, вегетаційний період  від появи сходів до початку достигання плодів 100-120 днів. Рослина з довгим  стеблом середньої інтенсивності росту. Листки п’ятикутні, темно-зелені з дрібною плямистістю. Плід коротко овальний або кулястий сегментований. Середня маса плоду – 7-8 кг. Забарвлення плоду рожеве-коричневе. Кора тонка, гнучка, щільна. М’якоть яскраво-оранжева, майже червона.

Технологія вирощування гарбуза.
Підготовка грядки.  Перед посівом ділянку, призначену під гарбуз, потрібно добре удобрити. На 1 м2 грядки вносять 2 відра перегною, піввідра деревної тирси, 1 склянка нітрофоски і 1 літрову банку деревної золи. Ділянку перекопали на глибину 50 см. Грядку зробили  шириною 70 см, полили  гарячою водою (80 ° С). Насіння висівають з 10 по 15 травня, обов'язково під плівку, а 10-16 червня плівку прибирають. Лунки для посіву  зробили глибиною 6-7 см. У лунку посіяли  по 1-2 насінини. Після сходів одну рослину видалили.
Насіння гарбуза добре сіяти пророщеними у вологий теплий грунт.
.Догляд за гарбузом. Догляд за рослинами полягає насамперед у правильному їх формуванні. Головне стебло прищипують, коли воно досягає 1,3-1,5 м, залишаючи 2 бокових пагони довжиною 60-70 см. На кожному пагоні формують 1 плід. Таким чином, всього на рослині залишають 3 плоди. Зайві пагони видаляють. Для прискорення наливу плодів залишені батоги можна пришпилити рогатиною паличкою з верби або дроту і зверху засипати шаром землі товщиною 6-7 см, щоб пагони вкоренилися. Під кожен плід підкладається фанерка, скло або інша підпора. Підживлення роблять з інтервалом 15-16 днів. У 10 л води розводять 1 л коров'яку і 2 ст. ложки нітрофоски, під кожну рослину виливають 8 л цього розчину.
У період росту плодів гарбуз рясно поливають раз на тиждень з розрахунку 20-30 л води на 1м2.

Методика досліду.
Мета досліджень – підбір сортів гарбуза, придатних для вирощування на Півдні України.
Методика досліджень. Дослідження проводились протягом 2015 року на присадибній ділянці. Дослід закладено згідно з методикою  дослідної справи в овочівництві та баштанництві.
Методи досліджень.
-польовий – проведення польового досліду сортовипробовування;
-вимірювально-ваговий – визначення біометричних показників рослин;
-лабораторний – визначення хімічного складу плодів;
-математично-статистичний – оцінка достовірності отриманих результатів досліджень.
Площа облікової ділянки 80 м2. Схема розміщення рослин 140*140 см. Догляд за рослинами проводився за загальноприйнятою технологією вирощування гарбузів.  Біометричні вимірювання здійснювали на типових 5 рослинах, облік врожаю в кінці вегетації.
Кількість і масу  стандартних і нестандартних плодів, структуру врожаю (% стандартних плодів), середню масу  стандартного  плоду, товарність плодів визначали за ДСТУ 3190-95 «Гарбузи продовольчі свіжі», ступінь стиглості на першому плоді головного стебла. Математичну обробку одержаних даних виконували за методикою Б.А. Доспехова.

Результати досліджень
Під час проведення досліджень погодні умови були сприятливими для розвитку рослин гарбуза.
  Таблиця 1. Проходження основних фенологічних фаз розвитку рослин гарбуза, 2015 рік.


Сорт Тривалість періоду від сходів до цвітіння жіночих квіток, діб Тривалість періоду від сходів до достигання плодів, діб
Доля 54 96
Яніна 57 106
Гілея 57 114
Диво 61 102
Вітамінна  65 121

Аналіз тривалості періоду «сходи-цвітіння жіночих квіток» свідчить, що сорт «Доля» швидше формує жіночі квіти. У сорту «Вітамінна» цей період найдовший.

Таблиця 2.   Урожайність сортів гарбуза мускатного.

Сорт
Загальна врожайність Вихід товарних плодів у  середньому (т/га).
Доля 47,3 32,2
Яніна 37,3 25,0
Гілея 15,3 15,0
Диво 46,6 35,2
Вітамінна  35,8 29,1

При оцінці врожайності сортів гарбуза мускатного найбільш врожайним виявився сорт  Диво(46,6) та Доля (47,3).
Високим виходом товарних плодів відзначились сорти Диво (35,2)та доля (32,2).
Важливими ознаками, які впливають на врожайність є величина плоду та їхня кількість на рослині. Аналіз середньої маси і середньої кількості плодів на рослині показав, що досліджувані рослини суттєво різнились між собою.

Таблиця 3. Середня маса плоду та їхня кількість на рослині у сортів гарбуза мускатного.
Сорт Середня маса плоду (кг) Середня кількість плодів на рослині (шт..)
Доля 5,3 1,6
Яніна 5,0 1,4
Гілея 4,3 1,1
Диво 7,2 1,0
Вітамінна 5,1 1,0

Найбільшу середню масу плоду було відзначено у сорту Диво(7,2 кг) і Доля (5,3кг). Середня маса плоду суттєво вплинула на загальну врожайність сорту гарбуза. За кількістю сформованих плодів відносно багатоплідним  виявився сорт Доля.

Таблиця 4.  Біохімічні показники м’якуша у сортів гарбуза мускатного.
Сорт Суха речовина,  % Вміст цукрів,  % Каротин, мг/100г Вітамін С, мг/100г Вміст нітратів, мг/кг
Доля 11,6 6,5 8,3 6,3 116,6
Яніна 8,3 4,6 6,2 5,0 93,4
Гілея 8.5 5,4 7,3 5.7 83,0
Диво 9,3 6.7 11,1 5,6 109,1
Вітамінна 8,9 5.1 8.5 5.2 89,2

Аналізуючи  біохімічні  показники можна відзначити сорти Диво і Доля, які за вмістом сухої речовини мають найбільші показники - 9,3 та 11,6.За вмістом  цукрів можна відзначити сорти Диво(6.7) та Доля (6,5).Найбільший показник каротину у сорту Диво (11,1). За вмістом вітаміну С можна виділити сорт Доля.
Згідно з міжнародними рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я людина може вживати без шкоди для здоров’я не більше 300-325 мг нітратів на добу.  В досліджуваних зразках вміст нітратів був  найбільшим у сортів Доля (116,6)  і Диво (109,2), що не перевищує встановлені норми.
Висновки
1. Аналіз тривалості періоду «сходи-цвітіння жіночих квіток» свідчить, що сорт «Доля» швидше формує жіночі квіти. У сорту «Вітамінна» цей період найдовший.
2. При оцінці врожайності сортів гарбуза мускатного найбільш врожайним виявився сорт  Диво(46,6) та Доля (47,3).
3. Високим виходом товарних плодів відзначились сорти Диво (35,2)та доля (32,2).
4. Найбільшу середню масу плоду було відзначено у сорту Диво(7,2 кг) і Доля (5,3кг). Середня маса плоду суттєво вплинула на загальну врожайність сорту гарбуза. За кількістю сформованих плодів відносно багатоплідним  виявився сорт Доля.
5. Аналізуючи  біохімічні  показники можна відзначити сорти Диво і Доля,які за вмістом сухої речовини мають найбільші показники - 9,3 та 11,6.
6. За вмістом  цукрів можна відзначити сорти Диво(6.7) та Доля (6,5).
7. Найбільший показник каротину у сорту Диво (11,1).
8. За вмістом вітаміну С можна виділити сорт Доля(6,3)
9. В досліджуваних зразках вміст нітратів був  найбільшим у сортів Доля (116,6)  і Диво (109,2), що не перевищує встановлені норми.

Список використаних джерел.
1. Барабаш О.Ю. Овочівництво (підручник)/О.Ю.Барабаш. – Київ: Вища школа, 1994. – 374 с.
2. Бахчевые культуры / (Лымарь А.О., Кащеев А.Я., Диденко В.П.) под ред. А.О.Лымаря. – К.: Аграрна наука, 2000. – 330 с.
3. Бондаренко Г.Л. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві. / за ред.. Г.Л. Бондаренка, К.І.Яковенка) – Харків: Основа. 2001. – 369 с.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта /Б.А. Доспехов/. – М.: Колос. 1979. – 416 с.
5. Гарбузи  продовольчі свіжі: ДСТУ 3190-95. ( чинний від 01.01.1997) К.: Держспоживстандарт України, 1995. – 11 с.

6. Відзнаки за участь у конкурсах та акціях.
Обласний етап
2011-2012 навчальний рік
ІІ місце у Всеукраїнській трудовій акції «Плекаємо сад»
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Дослідницький марафон»
І місце у Всеукраїнському конкурсі «Юний селекціонер та генетик»
ІІІ місце у Всеукраїнському конкурсі «Юний селекціонер та генетик»
І місце у Всеукраїнському конкурсі «Мій рідний край, моя Земля»
ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі «Мій рідний край, моя Земля»
ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі «Мій рідний край, моя Земля»

2012-2013 навчальний рік
ІІІ місце у Всеукраїнській трудовій акції «Плекаємо сад»
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Дослідницький марафон»
ІІІ місце у Всеукраїнській трудовій акції «Парад квітів біля школи»
ІІІ місце у Всеукраїнській трудовій акції «Кролик»
І місце у Всеукраїнському конкурсі «Юний селекціонер та генетик»
ІІІ місце у Всеукраїнському конкурсі «Юний селекціонер та генетик»
І місце у Всеукраїнському конкурсі навчально-дослідних земельних ділянок
2013-2014 навчальний рік
ІІІ місце у Всеукраїнській трудовій акції «Плекаємо сад»
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Дослідницький марафон»
ІІІ місце у Всеукраїнській трудовій акції «Парад квітів біля школи»
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Кролик»
І місце у Всеукраїнському конкурсі «Юний селекціонер та генетик»
ІІ місце у І обласному зльоті учнівських аграрних об’єднань
2014-2015 навчальний рік
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Плекаємо сад»
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Дослідницький марафон»
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Парад квітів біля школи»
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Кролик»
І місце у Всеукраїнському конкурсі «Юний селекціонер та генетик»
І місце у ІІ обласному зльоті учнівських аграрних об’єднань
І місце  у Всеукраїнському конкурсі «Мій рідний край, моя Земля»
ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі навчально-дослідних земельних ділянок.
2015-2016навчальний рік
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Дослідницький марафон»
ІІІ місце у Всеукраїнській трудовій акції «Кролик»
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Парад квітів біля школи»
І місце у Всеукраїнському конкурсі навчально-дослідних земельних ділянок

Всеукраїнський етап
2011-2012 навчальний рік
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Дослідницький марафон»
2012-2013 навчальний рік
ІІІ місце у Всеукраїнському зльоті учнівських трудових об’єднань України
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Дослідницький марафон»
Грамота у Всеукраїнському конкурсі навчально-дослідних земельних ділянок
2013-2014 навчальний рік
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Дослідницький марафон»
2014-2015 навчальний рік
ІІІ місце у Всеукраїнському зльоті учнівських трудових об’єднань України
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Дослідницький марафон»
ІІІ місце у Всеукраїнському конкурсі навчально-дослідних земельних ділянок
І місце у Всеукраїнській трудовій акції «Кролик»
І місце  у Всеукраїнському конкурсі «Мій рідний край, моя Земля»
2015-2016  навчальний рік
ІІІ місце у Всеукраїнському конкурсі навчально-дослідних земельних ділянок